Русини Закарпаття звірилися з всеукраїнським і європейським годинниками (ФОТО)

На «круглому столі» у Мукачеві.

В Мукачеві у конференц-залі готелю «Інтурист» за підтримки порталу Voloshyna.org.ua відбувся «круглий стіл», який зібрав понад сто учасників і гостей.

Від імені мукачівців присутніх привітав і побажав плідної роботи голова Мукачівського міського науково-культурологічного Товариства ім. А. Духновича Сергій Бесага.

Відтак в.о. головного редактора сайту Василь Зубач надав слово почесному голові Закарпатського науково-культурологічного Товариства ім. А. Духновича, Заслуженому вчителю України Михайлу Алмашію, який виступив з доповіддю. Її темою стали «Духовні цінності народа — визначальний фактор їхнього суспільного та національного визнання». Михайло Іванович проаналізував, від чого залежить рівень духовності народу і запропонував ряд заходів, які можуть піднести цей рівень вище.

Наріжним елементом у доланні краянами-русинами вищих духовних рубежів є здобуття освіти рідною мовою. Для цього, за словами доповідача, слід «лобіювати відкриття русинських народних шкіл, і русинських класів у державних загальноосвітніх закладах».
Великі сподівання Михайло Алмашій покладає на відродження колись плідної роботи «Подкарпатського товариства наук» - ПОН». До співпраці з ним русинський лідер радить залучити патріотичні сили інтелігенції від усіх корінних етнічних груп — русинів, угорців, німців, словаків, румун.

Русинський письменник, драматург, член Закарпатської крайової організації політрепресованих Юрій Чорі поділився з присутніми історією свого життя. У ній — майже десять років заслання в Сибір за «благоненадійність», а також роки принижень і поневірянь через небажання влади дати йому роботу за фахом. І все-таки Юрій Семенович не втратив віру в справедливість: він залишився активним будівничим нового життя в часи СРСРівської перебудови, а потім у незалежній Україні. Юрій Семенович є автором майже 60 книг — художніх творів, збірників фольклору, мовознавчих праць, словників.

Юрій Чорі закликав присутніх молодих людей не здаватися на милість обставинам, а добиватися своїх цілей, у тому числі в реалізації прав русинів зберегти свою національну ідентичність.

Після того, як слово взяв відомий поет і перекладач Іваг Ситар, у залі настало неабияке пожвавлення. Іван Дмитрович прочитав у власному перекладі на русинську поезії славетного лірика Сергія Єсеніна. «Я хотів довести, що нашою мовою можна передати всі найтонші почуття, властиві віршам великого російського поета. Радий, якщо мені це вдалося», — сказав Ситар.

Депутат Ужгородської районної ради, Заслужений журналіст України Наталія Мигалина розповіла про те, чому слід шанувати родове коріння, що це дає для збереження етносу, для рідного краю, для держави в цілому.

На «круглому столі» русини Закарпаття звірилися з усеукраїнським і європейським годинниками

А от редактор програми «Русинська родина», що транслюється на каналі «Тиса-1» Закарпатської філії НТКУ, Віра Кобулей знайшла переконливі аргументи, чому повинно існувати телебачення рідною мовою русинів. "Ця мова, якщо вона звучить в ефірі, надає нам гордості за свій народ, показує іншим народам наші цінності, визначає наше місце в їхньому колі", — сказала вона.

Слова напуття русинській молоді, присутній на «круглому столі», мовив науковець — фахівець з біотехнологій, поет Михайло Бабидорич. Він також прочитав кілька своїх віршів, написаних русинською, українськоюі російською мовами. «Для русинів мовних перешкод немає», — додав, закликавши анувальників красного слова до творчості.

На «круглому столі» відбулися дві вагомі презентації. Про стартові номери першого в історії сучасного русинства часопису «Отцюзнина» розповів голова Закарпатського науково-культурологічного Общества ім. А. Духновича Юрій Продан. Розповів про плани редакції, яка, за його словами, на сторінках відображатиме життя русинів в усьому його розмаїтті, але не втручаючись у політику і не стаючи її заручником.

Славіст, краєзнавець Дмитро Поп розповів про непростий шлях появи в світ енциклопедії «Подкарпатская Русь. Деятели культуры, науки, истории». Книга на 584 сторінках вийшла буквально цими днями у одному з ужгородських видавництв. Її упорядником і головним редактором є сам автор презентації. Видання охопило найпомітніші постаті і процеси, що відбувалися як у минулі епохи на Підкарпатті, так і в сучасності на Закарпатті.

Голова Союзу русинських письменників Закарпаття Михайло Град, який приїхав на "круглий стіл" із Тячева, подарував присутнім власні поетичні збірки з автографами.

Не обійшлося без приємних несподіванок: 87-річна русинка з Мукачева Наталія Попович в якусь мить встала з місця і прочитала патріотичний вірш поета Поповича (свого однофамільця). Зірвала зливу аподисментів.

На завершення в.о. головного редактора сайту Василь Зубач подякував виступаючим і присутнім, побажав плідної роботи на благо рідного Закарпатя, всіх русинів краю і Української держави.