21 листопада Уряд прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом призупинено.

Деякі «політики» намагаються скористатися ситуацією невизначеності курсу держави, маніпулюючи суспільною думкою. Вони не розуміють, що сьогодні люди виходять на майдани не за політиків, а за себе, своє майбутнє та майбутнє дітей та онуків.

Сьогодні Україна стоїть перед важливим вибором, який вектор економічного та соціального розвитку їй обрати, адже від нього буде залежати подальша доля країни і кожного українця. Безперечно, всі прагнуть європейських стандартів життя. Але, як дуже доречно зауважив Перший Президент України Кравчук: «Ця проблема – вона виникла не сьогодні, а ще 20 років тому, коли потрібно було орієнтуватися не на економіку Росії, а на економіку Європи». Дійсно, економіка нашої держави дуже залежна від Росії. І тут нікуди не подінешся.

Для того, щоб мати змогу прийняти виважене рішення, потрібно чітко усвідомлювати, на яких умовах в подальшому будуть розвиватися відносини між Європейським союзом і Україною. Я не хотів би, щоб нашу країну спіткала така доля, як Грецію, яка, будучи членом Євросоюзу, вимушена долати економічну кризу шляхом розпродажу національного багатства – землі, а також інші європейські країни, які переживають не найлегші в економічному плані часи. Де гарантії, що нашу країну, яка, не набувши статусу повноцінного члена Євросоюзу, у випадку виникнення подібної складної ситуації не спіткає така ж доля? Я вважаю, що Європу потрібно будувати в Україні шляхом економічної незалежності. Треба зробити сильною саме нашу державу! Щоб ні ЄС, ні Росія, а ми приймали рішення, при цьому не боялися, що це нам може загрожувати економічним колапсом.

Переконаний, що бажання кожного окремого громадянина України повинно бути чітко вмотивоване і підкріплене розумінням переваг та недоліків. Я пропоную аналіз, який може допомогти нам подивитися на ситуацію з іншого боку, допомогти прийняти рішення не емоційно, а раціонально – бо в цій країні нам всім жити!

Загальна оцінка Євросоюзу (аналіз Інституту стратегічних оцінок (ІСО))

Зниження темпів приросту ВВП в ЄС

У 70–90-х роках приріст ВВП в євроспільноті істотно зменшився і став нижчим, ніж у світі загалом. З початку ХХІ ст. динаміка приросту ВВП впала до 1,4% і стала майже вдвічі нижча, ніж у світі.

Рисунок1Показовим для України є приклад країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Середньорічні темпи приросту ВВП у країнах ЦСЄ за період їх членства в ЄС (2005–2012 рр.) виявилися значно нижчими, ніж за такий самий період до вступу в ЄС (1997–2004 рр.). Особливо великі втрати динаміки відчули країни Балтії, Словенія та Угорщина. За вісім років до вступу в ЄС ці країни мали середньорічні темпи приросту ВВП від 4 до 7%, а після вступу — від 0,4 до 4%, тобто удвічі-втричі нижчі.

Зниження динаміки зовнішньої торгівлі та інвестицій

За вісім років темпи приросту зовнішнього товарообороту в країнах ЦСЄ навіть знизилися. Тим часом у світі загалом зовнішня торгівля за ці роки істотно зросла.

Боргова криза та дискредитація інтеграційного іміджу

Після 1990 р. рівень державного боргу до ВВП у єврозоні зріс у 1,5 разу. Погіршилася ситуація з державними боргами і в країнах ЦСЄ: з початком кризи вони зросли з 38 до 49% ВВП, а в Угорщині — до 80% і вже перевищили Маастрихтський критерій. Збільшення державних боргів і зниження темпів зростання ВВП в ЄС свідчать про “старіння” потенціалу економічного розвитку.

Недотримання Маастрихтських критеріїв

Усі 20 років впровадження Маастрихтських критеріїв у країнах ЄС відбувалося дуже повільно. За цей час вони порушувались у майже половині країн ЄС та третині країн єврозони. Практично всі роки перебування в єврозоні показники Греції перевищували Маастрихтські критерії, і досить істотно. Складається враження, що ніхто від Греції цього й не вимагав. Та й не тільки від Греції.

Офшоризація та тінізація капіталу

Рівень фінансової офшоризації та тінізації в ЄС, хоч як це дивно, вдвічі вищий, ніж у неєвропейських країнах — членах ОЕСР.

Рисунок2Офшоризація та тінізація капіталу разом зі зростанням боргової залежності в ЄС істотно знижує його інтеграційну привабливість.

Соціальне перевантаження

Криза 2008 р. виявила серйозні диспропорції у соціальній сфері країн ЄС, і особливо єврозони. В останні 20 років це стало наслідком випереджаючих витрат на соціальний розвиток при гальмуванні економіки. Наслідок – дерегламентація та скорочення соціальних зоборвязань держави.

Організаційно-політичні проблеми

Рівень довіри до ЄС упав до історичного мінімуму навіть у тих державах, котрі традиційно виступали за спільну Європу. Це стосується вже не тільки Великобританії чи Іспанії, а й Німеччини та Франції.

Рисунок3Що таке угода про ЗВТ з ЄС?

Угода про ЗВТ між ЄС і Україною:

1) безмитний експорт з України в ЄС промислової продукції з дати набрання чинності угодою;

2) збереження квот на безмитний експорт з України в ЄС більшості видів сільськогосподарської продукції;

3) безмитний імпорт більшості видів сільськогосподарської продукції в Україну з ЄС;

4) спеціальні режими щодо ввезення в Україну з ЄС автомобілів та вживаного одягу;

5) скасування в ЄС субсидій на експорт сільськогосподарської продукції в Україну;

6) поступове скасування вивізних мит в Україні на експорт насіння соняшнику, брухту кольорових металів та шкур;

7) перехідні періоди для лібералізації ввізних мит та лібералізація торгівлі послугами в Україні;

8) перехід на гармонізовані з ЄС стандарти і сертифікати.

Крім того, проект угоди передбачає істотні коригування регуляторних практик України, зокрема у сфері конкуренції, державної допомоги, державних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, технічного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення сталого розвитку (екологічні, трудові та соціальні питання) тощо, а також зобов’язання ЄС надавати Україні технічну допомогу у забезпеченні необхідних змін.

Глобальна пропозиція

Подолання економічної відсталості

– Можливість долучитися до високої культури ефективного ринкового господарювання і підняти до такого ж рівня власну економіку. Середній показник ВВП на жителя в ЄС майже увосьмеро вищий, ніж в Україні, і в 2,5 разу — ніж у Росії. У провідних країнах ЄС рівень економічного розвитку ще вищий.

– Продуктивність праці в єврозоні у 2,5 разу вища, ніж у Росії, і вчетверо — ніж в Україні.

– Середній рівень енергоефективності економіки в ЄС втричі вищий, ніж в Росії, і вчетверо — ніж в Україні. Провідні країни ЄС мають ще кращі показники. Сьогодні ЄС — лідер у світі за розвитком так званої зеленої енергетики і дає понад 40% світової відновлюваної енергії.

Отже, економічна модель ЄС та рівень її ефективності — це рубіж, який має високе мотиваційне значення для України, цінний досвід для її розвитку.

Вирівнювання та підтримка розвитку

ЄС має дуже ефективний інструмент міжкраїнового вирівнювання розвитку у вигляді загальносоюзного бюджету. Бюджет ЄС утворюється щорічно на суму близько 1 трлн євро шляхом відрахування кожною країною 1% від її ВВП. Болгарія і Румунія отримують із бюджету ЄС понад 1 тис. євро на громадянина, що вдвічі більше, ніж припадає бюджетних коштів на жителя в Україні .

Рисунок4
Збільшення залучення інвестицій

Інвестиційний потенціал країн ЄС-15 удесятеро, а ЄС-27 — ушестеро перевищує інвестиційний потенціал Росії. ЄС давно став лідером з увезення прямих іноземних інвестицій в Україну. Ще 12 років тому на ЄС припадала лише третина інвестицій в Україну, у 2012 р. — вже три четвертих. Навіть якщо відняти третину інвестицій, що надходять із офшорних зон країн ЄС, у яких інвестиції можуть мати українське чи російське походження, залишається дуже вагома частина справді іноземних інвестицій. До того ж динаміка надходження прямих іноземних інвестицій із ЄС в Україну тривалий час зростає, тоді як із інших країн — сповільнюється.

Рисунок5Сприяння інноваційному розвитку

– Характерна риса євроінтеграційної привабливості для України — високий потенціал інноваційного розвитку ЄС. Серед країн ЄС є такі, в яких ці показники на рівні інноваційних лідерів — США і Японії. За даними ООН, 10 найбільш “інноваційних” країн мають значно вищий рівень ВВП на жителя, ніж 10 найбільш “сировинних” країн.

– Високий інноваційний потенціал ЄС — один із найбільш потужних і мотиваційних чинників для євроінтеграційного вибору України. Це підтверджує успіх країн ЦСЄ, зокрема, країн Балтії. Адже Естонія за рівнем інноваційного розвитку вже вийшла на середні показники єврозони, Нідерландів, Австрії та перевищила показники Данії і Франції. Хто б міг ще 10 років тому повірити в це?

Здійснення реформ та модернізації

– Здійснення реформ та модернізації, приведення умов для бізнесу і підприємництва до європейських стандартів. Цей потенціал успішно реалізували Словенія, Польща, Словаччина та країни Балтії, особливо у сфері малого і середнього бізнесу, у податковій, інвестиційній, фінансовій, бюджетній, судовій та адміністративній сферах.

– Загалом, показники реформ і модернізації суспільства в ЄС — одні з найвищих у світі. У рейтингах економічної свободи, легкості ведення бізнесу, конкурентоспроможності економіки, ефективності влади, сприйняття корупції Україна, як і Росія, значно відстає від країн ЄС (і “старих”, і “нових”) нерідко майже на 100 позицій серед 170–180 досліджених країн світу.

Рисунок6Тож для України важливе значення має зовнішнє середовище впливу, яке здатне утримувати її в параметрах позитивної динаміки.

Досягнення соціальних стандартів

– Середньомісячна заробітна плата в ЄС сьогодні майже вдев’ятеро вища, ніж в Україні, і вчетверо вища, ніж у Росії. В єврозоні та окремих країнах ЄС рівень оплати праці ще вищий.Така ж динаміка характерна і для пенсійного забезпечення. Європейська система пенсійного забезпечення давно сформувалася як ринкова, трирівнева. Вона давно тісно прив’язана до доходів населення.

– Принципово важливим питанням для України є вихід на європейський стандарт оцінки робочої сили. На сьогодні робоча сила в Україні недооцінена порівняно з середньою в ЄС і єврозоні вдвічі, а порівняно з Бельгією, Францією, Швецією — вчетверо. Мається на увазі не за рівнем зарплати, а за часткою оплати праці у ВВП.

– Ще більші можливості України — в освоєнні інших соціальних стандартів країн ЄС, стосовно яких відставання ще більше. Йдеться про видатки на соціальний захист і соціальну допомогу. За цими показниками відставання від ЄС та єврозони України, як і Росії, просто вражаюче — в десятки разів.

Рисунок7

Що ми можемо отримати від ЗВТ?

Зростання експорту української продукції в ЄС;

Розширення доступу на ринки третіх країн через гармонізацію стандартів з ЄС;

Покращення інвестиційного клімату внаслідок пристосування національного законодавства до норм і правил ЄС;

Скасування субсидування експорту сільськогосподарської продукції з ЄС до України;

Поступове збільшення квот на експорт з України до ЄС окремих видів сільськогосподарської продукції.

Передбачається, що позитивний ефект від введення нового режиму торгівлі буде «розтягнутий у часі» як для ЄС, так і для України через необхідність адаптації до технічних, санітарних, фітосанітарних і інших стандартів і вимог ЄС. А також що на виробництві машин, хімічному виробництві, виробництві гумових, пластмасових і інших неметалічних мінеральних виробів позначиться посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку.

Що ми отримаємо насправді?

Посилення конкуренції на внутрішньому ринку, особливо в короткостроковій перспективі, за рахунок усунення тарифних і скорочення нетарифних бар’єрів.

Обмеження доступу українських товарів на європейські ринки під приводом їх невідповідності європейським стандартам і сертифікатам. (Україна не зможе вживати адекватних заходів, оскільки, вступивши до СОТ, погодилася приймати сертифікати країн походження.)

Обнулення (до 95%) експортних мит на українські товари та жорстке квотування решти видів товарів, які є ключовими позиціями українського експорту.

Вилучення з режиму вільної торгівлі майже 400 товарних позицій, в основному сільськогосподарських та продовольчих товарів, лібералізація експорту яких на ринки ЄС була б для України найбільш вигідною.

Запровадження ЄС для України дискримінаційної системи тарифних квот на дуже низькому рівні. Для більшості видів продукції ці квоти становлять менше 6% від обсягу ринку ЄС із цих видів продукції (зерно, м’ясо тощо).

Скасування вивізного мита на насіння соняшнику, що може позбавити вітчизняні олієжиркомбінати сировини. Сьогодні ці комбінати експортують близько 80% виробленої в Україні соняшникової олії і щорічно отримують близько 2 млрд дол. валютної виручки.

Збереження в ЄС системи багатомільярдних дотацій аграрного сектора, що робить експорт української продукції в ЄС та в третіх країнах неконкурентоспроможним. Обсяг бюджетної підтримки сільського господарства в ЄС становить 45% від вартості валової продукції галузі, а в Україні — лише 6%. Навіть у перспективі Україна не зможе дозволити собі таку підтримку і забезпечити адекватну конкурентоспроможність своєї продукції на ринку ЄС.

Вигоди від безмитного експорту в ЄС українських промислових товарів не компенсують втрат від обмежень експорту сільськогосподарської продукції. До того ж тут діє сильний конкурентний та сертифікаційний бар’єр.

Експорт українських промислових товарів із високим рівнем доданої вартості в ЄС регулюватиметься технічним регламентом ЄС. Це гальмуватиме технологічну модернізацію української промисловості, закріплюватиме за нею напівсировинний і напівфабрикатний експортний характер.

Зниження рівня тарифного захисту промислових товарів, який сьогодні в Україні здебільшого вищий, ніж у Євросоюзі, насамперед в автомобільній галузі, та лібералізації імпорту легкових автомобілів.

У разі набрання чинності Угодою про ЗВТ між ЄС і Україною високі ставки ввізного мита в МС для України принесуть останній значні втрати. Це видно з великої різниці ставок ввізного мита. Послаблення митно-тарифного режиму для експорту української продукції в ЄС може не компенсувати цих втрат. Адже зберігаються інші бар’єри на обсяги українського експорту в ЄС, зокрема квоти та режими технічного регулювання на продукцію пріоритетного українського експорту, а також конкурентний бар’єр. Тому низькі ставки ввізного мита в ЄС для України на продукцію харчової, деревообробної і паперової промисловості, рибальства та будматеріалів дуже ефективно “компенсуються” високими стандартами технічного регулювання.

Рисунок8Україна розпочала переговори щодо ЗВТ з ЄС без чіткої позиції про те, чого б вона хотіла досягти. Україна не мала відповідного досвіду проведення таких складних переговорів, крім вступу до СОТ, у яких по суті теж прорахувалась. Тим часом ЄС як досвідчений перемовник (має ЗВТ більш як із десятьма країнами світу) ставив таку мету: він намагався забезпечити автоматичний доступ на український ринок для свого бізнесу, відмовляючись застосовувати такі ж самі принципи для України.

Практичні втрати

За даним аналітичних центрів Мінекономрозвитку України, у перший рік дії ЗВТ між Україною і ЄС передбачається, що втрати обсягу виробництва в цілому по економіці складуть 0,17%, ВВП – 0,11%, за підсумками всього трансформаційного періоду – 0,21 і 0,13% відповідно. Найбільші втрати відчують хімічна й нафтохімічна промисловість і машинобудування.

Експорт з ЄС в Україну буде значно більшим, ніж з України в Євросоюз.

Застосування Євросоюзом експортних субсидій. Україна при вступі до СОТ узяла на себе зобов`язання їх не використовувати відносно сільськогосподарських товарів і не має права їх застосовувати при створенні зони вільної торгівлі, тоді як ЄС систематично включає даний інструмент.

Збереження Україною географічних назв виноробницької, харчової і алкогольної продукції, зареєстрованих в Європейському Союзі. Тим часом, ця вимога суперечить Угоді ТРІПС, згідно з якою не має бути жодних перешкод для використання географічних назв, якщо підприємство випускало дану продукцію протягом, як мінімум, 10 років до 15 квітня 1994. «Згідно зі вказаною статтею Угоди ТРІПС, більшість підприємств України мають незаперечне право і надалі використовувати назви з географічними позначеннями, зокрема виноробницькій продукції».

Червоний рівень загроз для сільського господарства. Скасування мит не гарантуватиме для вітчизняних підприємств вільної торгівлі навіть у межах визначених квот, оскільки вона залежатиме від дотримання ними європейських стандартів якості, безпечності та умов виробництва, орієнтованих на експорт товарів. У зоні посиленого ризику опиняться 3,3 млн. сільських домогосподарств (або 73,3% від загальної кількості), які утримують худобу та птицю і виробили у 2010 р. 55,3% продукції тваринництва, в тому числі молока – 80% і м’яса – 44,3%. Вони можуть залишитись на внутрішньому ринку і зберегти свої робочі місця на умовах самозайнятості лише об’єднавшись в обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи для продажу своєї продукції та реалізації інших економічних інтересів суто ринковими методами.

З 1 січня 2015 р. (раніше такою датою було 1 січня 2010 р.) згідно з вимогами ст.33 і 35 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”(прийнято при вступі до СОТ), забороняються:

– реалізація та обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках;

– забій парнокопитних та інших копитних, а також забій свійської птиці та кролів в обсягах, що перевищують 5 голів на день, не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл і зареєстрована ветеринарною службою.

В ЄС імпортні ліцензії поширюються на яловичину, курятину, молочні продукти, яйця, картоплю, фрукти та овочі, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, крохмаль, ковбасні вироби, цукор та інші продукти. Українській продукції в цих нішах місця не знайдеться.

Європа вимагає, щоб Україна відмінила експортне мито на соняшник (культуру, яка сильно виснажує землю і площі якої в нашій країні вищі за оптимальні норми). Інтереси ЄС очевидні – з`явиться можливість, не виснажуючи свій грунт, завантажити «рідні» переробні потужності.

В результаті скасування мита Україна може перетворитися з експортера соняшникової олії в імпортера, при цьому ціни на даний продукт в ЄС вищі, ніж в Україні. Як результат, вартість соняшникової олії на внутрішньому ринку, за оцінками експертів, збільшиться, як мінімум, на 70%, починаючи з нового маркетингового року, а на продукцію з використанням соняшникової олії (майонези, маргарини) – на 130-150%. При цьому на 30-35% подорожчають свинина і яловичина, що пов`язане з відходами виробництва соняшникової олії, які використовуються у тваринництві.

Продукція рослинництва поки єдина українська продукція, яка має доступ на ринок Європейського союзу. Але запропонована ЄС квота на пшеницю і борошно складає 200 тис. тонн при загальному експорті України – 1 млн. тонн, на ячмінь і овес – 12 тис. тонн (зараз 5,5 млн. тонн), на крохмаль – 800 тонн (5-7 днів роботи одного заводу) при загальному експорті України – 45 тис. тонн.

На 17% (по сукупності) зростуть житлово-комунальні тарифи та транспортні тарифи. Очікується багатоетапне зростання цін на послуги ЖКГ, вже починаючи з 2014 року.

1 жовтня «Укрзалізниця» на 10% підвищила вартість залізничних квитків. Ріст цін «зачепив» перевезення в купейних і плацкартних вагонах звичайних поїздів, тобто щодо дешевого «виду» транспорту. Загалом ріст цін на проїзд має сягнути 35% до 2015 року.

Подорожчає побутова техніка «середньої» та “нижчої” цінової категорії. В Україні не можна буде продавати побутову техніку без маркування, що вказує рівень енергоефективності (Постанова КМУ N702, від 7 серпня 2013, із затвердженим технічним регламентом енергетичного маркування, розробленого відповідно до директив ЄС. Здійснення контролю почнеться з 1 липня 2014 року). Від введення контролю постраждають компанії, які продають товари в нижньому ціновому сегменті. Постраждають також компанії, які не маркували свій товар. Ціна зросте на 15%.

Рисунок9На сьогодні стоїть питання про формування стратегій виживання в умовах євроінтеграції. Це стосується як бізнесу, який не має відношення до “політичної ренти”, так і до простих громадян.

Потрібне спільне бачення та спільна дія, щоб не лише вижити, але і забезпечити потрібні зміни в державі та суспільстві.

Степан Деркач,

депутат Закарпатської обласної ради

ПОВНА ВЕРСІЯ ТУТ