Що може очікувати російських політбіженців в Україні

Луб'янка і породивша її Росія до теперішнього часу ще не визнані терористичними організаціями і утвореннями.
Чи не визнані, не дивлячись ні на що.

Не дивлячись, на масові вбивства і тортури за вказівкою кремлівського КДБ-шного паханату цивільного населення в окупованих країнах, в тому числі і в самій Україні.
Не дивлячись, на політичні вбивства Луб'янськими катами своїх опонентів, на їх розсуд, там де вони захочуть, і за усталеними НКВД-КГБ -шним традиціям і поняттями. Не дивлячись, на фабрикації «кримінальних» справ щодо політичних опонентів і фальсифікацій доказів при цьому. Луб'янській банді дозволено все. У тому числі і вимагати екстрадиції (повернення) політбіженців в свої тюремні катівні, «гарантуючи» при цьому, що в відношенні переслідуваного не «застосовуватися тортури, нелюдське, принижуюче гідність поводження» Українські можновладці цій брехні вірять.
Точніше їм так зручно в неї вірити. У них свої критерії моральності і правозахисту по відношенню до політбіженців з путінської Росії. І критерії ці будуються на тих же невикорінних в пострадянському просторі лекалах КДБ-Ізмаїл, які ґрунтуються на інстинкті натовпу байдуже смакують при затоптування чобітьми чергової жертви. Що? !! Презумпція невинності? Чи не бачили. Чи не чули.
Зараз продажна і відточена під путінізм Українська «прокуратура» готується видати в лапи кремлевско- луб'янського катів політбіженця з Кубані Петра Любченкова. Вже готове відповідне постанову. Приводом для екстрадиції став «запит» путінської «генеральної прокуратури» на видачу Любченкова.
Хочеться поставити з цього приводу кілька питань самому Петру Любченкову:
Сергій Крюков: В «запиті на екстрадицію» вказана горезвісна стаття 280 рос-чекістського «УК», яка є повністю політично мотивованою і такою, що порушує основоположні права людини, такі як право вільного вираження своєї думки. Чому на твій погляд Українська сторона готова тебе видати? Наскільки можуть бути гарантовані збереження твого життя і безпеки в разі видачі тебе в лапи «російського правосуддя»?
Петро Любченко: В Україні зараз "ватний" реванш, а вище керівництво країни стало гарантом збереження за проросійськими чиновниками всіх державних постів і посад, тому дії шокінскіх прокурорів цілком логічні - вони звикли виконувати вказівки з Москви, і причин змінювати свої переконання і звички у них немає ніяких абсолютно. Всі пісні і танцю про «реформи» в Україні - просто фарс для того щоб і далі залишатися у годівниці.
Примітно, що корумпованих українських прокурорів абсолютно не бентежить, що приводом для переслідування мене ФСБ РФ обрало мій проукраїнський пост в соцмережі і що тепер, на думку української прокуратури мене потрібно заарештувати в Україні за заклики приєднати Кубань до України. Ватяні українські чиновники не переживуть, якщо РФ, не дай Боже розвалиться, і готові переслідувати тих, хто загрожує цілісності Росії. Зараз справа юридично йде так, що на вимогу української генпрокуратури мене повинні тримати в камері під екстрадіціонним арештом мінімум рік, а відповідно до місцевої практикою, то людей роками тримають під екстрадиційного арешту в Україні в ізоляторах, просто переоформлений арешт, поки діамантові прокурори з генпрокуратури чешуть свої діамантові дупи.
Примітно, що в прокуратурі одеської області, розпорядження про мій арешт підписав заступник саакашвілевского Сакварелідзе. Хочу нагадати, що сам Саакашвілі ні дня в камері під екстрадіціонним арешт не провів, хоча повинен був за українськими законами. Ми з адвокатом хочемо зажадати екстрадиційного справу Саакашвілі, щоб вивчити цей цікавий прецедент, для мого захисту.
Сергій Крюков: Як ти вважаєш, чому цей «запит на екстрадицію» з'явився саме зараз, коли рішенням ДМС України тобі відмовлено в наданні статусу біженця? Чи може це означати пряме співробітництво між спецслужбами путінської Росії і України в справі розправ над політичними переслідуваними? Наприклад в тексті «запиту» на твою справі є такі витримки, в яких йдеться про те, що «генеральна прокуратура» путінської Росії готова надалі надавати аналогічну допомогу українським правоохоронним органам в подібних справах.
Петро Любченко: Про те що українські чиновники пересилають гігайбайти інформації російським спецслужбам знають всі. Міграційні чиновники відмовляють практично всім біженцям з Росії, які звертаються за захистом від влади РФ в Україні, це теж тепер вже загальновідомий факт. Так що можна говорити про прямим співпраці українських чиновників з ФСБ та іншими російськими органами. Не дарма ж українські патріоти називають нинішній режим в Україні - окупаційним режимом.
Сергій Крюков: Ну і нарешті риторичне питання. Що можна порадити переслідуваним в путінській Росії політичним активістам з приводу пошуку захисту в Україні і наскільки така ситуація може виникнути у будь-якого знаходиться в Україні здобувача статусу біженця, які прибули сюди з луб'янського Мордора і яким Українська влада вже відмовили або навмисно готові відмовити в захисті?
Петро Любченко: Питання дійсно риторичне. Ні в якому разі не просите притулок в Україні. Для антипутінський активістів Україна зараз не є безпечною країною. Навіть ті деякі біженці, кому вдалося отримати статус біженця ніяк не захищені, тому що українські чиновники, отримавши запит на екстрадицію, просто скасовують статус біженця і все.
Про це говорять адвокати, які займаються екстрадиційного справами.


Читайте також: Проте все це не випадковість. Під впливом наступу етнічної національної політики Росії, частина угорської громадської думки сп'яніла від можливості часткової ревізії Тріанонського миру. Не мають значення ганебна роль Угорщини в Другій світовій війні, великі людські та матеріальні втрати угорського суспільства, сучасний націоналістичний угорський уряд і його крайньо права опозиція, відмовилися від традиційної правої антиросійської позиції і показово привели країну у сферу впливу Москви.