Справжнє ПЕКЛО для водіїв організували в Ужгороді!

У четвер, 20 серпня, ледь не півобласного центру Закарпаття міста Ужгорода перетворилося в суцільний затор. Водії були просто ошелешені: ще від 9-ї ранку, починаючи з повороту на ринок Краснодонців, що на вулиці Гагаріна, організувався затор аж до залізничного вокзалу.

Хтось, щоб не чекати годину, аби проїхати многостраждальну вулицю, звертав на Кошового, аби дістатися центру. Однак ближче до Радванки водії потрапляли в пастку, адже ця катавасія розпочалася саме тому, що в білий день біля переїзду на Радванку почалися ремонтні роботи на залізничній колії, яка до цього не використовувалася кілька десятків років! При чому, попереджень про те, що в'їзд і виїзд з мікрорайону Радванка буде заблоковано, — не було ніяких!
От і вийшло, як у старій радянській пісні: «Вот и встала Ленинградка і Садовое кольцо»: вся вулиця Гагаріна, Українська, Анкудінова та площа Кірпи зупинилися, аби помилуватися останніми спекотними літніми краєвидами.
Весь цей ланцюг нагадував караван у пустелі. Купа злих погоничів-водіїв, хмари пилу і вихлопних газів, ошелешені пішоходи, які раділи з того, що рухаються швидше, ніж залізні коні. В такій ситуації зросла аварійна небезпека. Адже нетерплячі водії марштурок, вантажівок, міжміських автобусів пораз виїжджали на зустрічну смугу, намагаючись хоч трішки наблизитися до єдиних «воріт до раю». Ба, навіть легковики ДАІ були помічені в порушенні правил!
Один із таксистів, який вибрався з цієї катавасії й нервово курив уже біля вокзалу, показав останній чек, який він попросив клієнта залишити собі на згадку: «Уявляєш, - з істеричною посмішкою розповідає він. - Я віз людину з базару Краснодонців до Капушанської, включив лічильник. Простояли хвилин 20 на Гагаріна, потім вирішили вибратися через Радванку - а там перекрито, кинулися на Українську - там не легше. Коли врешті доїхали на зазначену адресу (через півтори години, з виїздом на об'їздну дорогу в районі Кінчеша!), я не повірив власним очам - 25 кілометрів! Клієнт кинув у мене гроші й вийшов, навіть чек не взяв».
Висновок із даної ситуації вже стандартний: на простих краян всім наплювати. Навіщо попереджати про ремонті роботи? Це ж стільки мороки: давати оголошення на радіо з роз'ясненням, як краще об'їхати біду й не стовбичити в заторах. Або виставляти таблички не лише безпосередньо біля місця ремонту, а й на проблемних заторних ділянках! Навіщо витрачати зайві кошти на те, аби зробити, як у всіх цивілізованих містах: провести ремонт вночі або принаймні лагодити колію частинами у вихідні дні, коли рух на дорогах не такий жвавий?
Роман Тимчишин, Ужгород