ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

СТЕПАН ДЕРКАЧ: життя після виборів

    29 березня 2024 п'ятниця
    62 переглядів
    Степан Деркач

    Останнім часом головною темою в Закарпатті та в Україні були саме вибори. Про хід виборів, результати та подальші перспективи ми хотіли б поговорити з депутатом Закарпатської обласної ради Степаном Деркачем, який мав безпосереднє відношення саме до виборів у вищий законодавчий орган України.

    –Пане Степане, як ви оцінюєте вибори 2012 року до Парламенту?
    –Дякую за запитання, але думаю оцінку маю дати не я, бо був безпосереднім учасником цих перегонів, а люди, які йшли на дільниці і віддавали голос за своє майбутнє. Знаю, що є багато незадоволених. Люди розчаровані. Не дивлячись на те, що Україна декларує себе європейською державою, політичної культури нам точно ще бракує.
    Вибори, як на мене, і на цьому робимо акцент, це не “щурині біга”, це клопітка робота. Не може бути ціллю отримання мандату, ціллю має бути саме покращення умов, якості, соціального забезпечення населення. Саме тому кандидат в депутати має працювати послідовно і не за два місяці до виборів. Він повинен володіти великою базою напрацювань щодо проблематики, методів покращення, проектами, що стосуються внесення змін до законодавства тощо. Деякі політики вважають, що “депутати-закарпатці в парламенті потрібні, аби тягнути гроші”. Нажаль, такий підхід є нормою в нашому суспільстві. Я не погоджуюсь – депутат потрібен, щоб створювати закони, бо Парламент це вищий законодавчий орган, а от закони, дійсно, повинні стосуватися Закарпаття. Гроші ми маємо заробляти самі, розвивати інфраструктуру, туристичний бізнес, приділяти більшу увагу виробництву, а не споживанню – тоді буде порядок.
    –Кажуть, що Ви дуже розраховували на мандат.
    –“Дуже” розраховувати я можу тільки на Бога і на себе. По-перше, мандат для мене, повторюсь – це засіб, а не ціль. Мандат, якщо розтлумачити це слово – певне зобов’язання на політичні дії. А я почуваю себе зобов’язаним, бо за мене проголосувало майже 23 тис.виборців і я маю для них зробити те, що обіцяв. Мій головний принцип: “Обіцяв – зроби!”. Я залишаюсь депутатом Закарпатської обласної ради і на цьому рівні буду вирішувати проблеми наших жителів, а законопроекти, які були підготовлені нашою командою щодо покращення умов проживання на Закарпатті, лобіювати до парламенту через своїх колег, які стали депутатами.
    –Ви згадали за команду. Чи повністю задоволенні якістю своєї команди? Що з нею буде далі?
    –Людина така істота, що дуже рідко буває повністю задоволена. Але моя команда як була зі мною, так і залишиться. Бувало різне, але це життя. Ми маємо йти далі. Щодо питання: “що з нею буде далі?” – все з нею буде добре. Я буду відстоювати кожного з них. Незабаром місцеві вибори і ті, хто буде мати бажання, підуть на них. Ті хто не захоче зв’язувати своє майбутнє з політикою, будуть приймати участь в інших проектах. Життя на політиці не закінчується, є багато інших цікавих соціальних проектів, які дають змогу реалізувати себе, як людину та зробити щось корисне для суспільства. З Вашого дозволу, ще раз хочу подякувати кожному члену моєї команди особисто і тим людям, які були разом з нами, переживали, допомагали.
    –Чим Ви будете далі займатися? Які проекти будете реалізовувати?
    –По-перше, поверну своє життя у звичайне русло. Більше уваги приділю дітям, батькам, які за період виборчої кампанії мене майже не бачили. Буду створювати нові бізнес-проекти, які у більшості своїй, будуть соціально відповідальними. Що стосується політики, то я нікуди не йду. Стоїть відкрито проблема зі створенням ВЕЗів, реформи різного роду, особливо мене цікавить реформа місцевого самоврядування, бо все починається з місць.
    –Можна детальніше про реформу місцевого самоврядування?
    –Звичайно. Ця реформа – основа основ. Існуюча в нашій державі система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреби суспільства. Має відбутися посилення місцевих громад в прийнятті рішень, зміцнення фінансової спроможності у питанні вирішення нагальних місцевих проблем, забезпечення населення доступними та якісними публічними послугами та встановлені механізми державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Дотаційність 5419 місцевих бюджетів в Україні становить понад 70 відсотків, 483 територіальні громади на 90 відсотків утримуються за рахунок коштів державного бюджету, а існуюча в нашій державі система дотацій вирівнювання, яка реалізується через районні бюджети, заважає розвиватися як малим містам, так і великим селищам.
    –Є такі країни, з яких Україна могла б взяти приклад щодо вищезазначеної реформи?
    –Багато країн, особливо європейських, мають стале та розвинуте місцеве самоврядування. Не будемо ходити далеко, яскравим прикладом такого успішного реформування є сусідня Польща. До речі, саме вона стала першою центральноєвропейською державою, яка створила міцні регіони з відносно великою автономією та провела всеохопну реформу місцевого самоврядування.
    –А наше суспільство готове до такої реформи?
    –Наше суспільство вже давно готове, але є таке поняття, як політична воля. Поки її не було, не було і реформи. Зараз готується серйозна Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Серйозна кажу не тому, що я є членом робочої групи, яка має безпосереднє відношення до неї, а тому, що залучено багато фахівців, експертів, дійсно професіоналів, як українських, так і закордонних.
    –І все ж хочу повернутися до виборів. Як ви відноситесь до своєї поразки?
    –А що в Вашому розумінні означає слово “поразка”? Ви хочете сказати, що ті 23 тис.людей, які проголосували за мене – програли? Як казав свого часу Наполеон Бонапарт: “Можно выиграть бой, но проиграть сражение; можно выиграть сражение, но проиграть кампанию; можно выиграть кампанию, но проиграть войну”. Кожна людина, яка була на дільниці точно знає за кого проголосувала, кожна людина, яка брала гроші від псевдо захисників народних інтересів, точно знає для чого і скільки брала. Не буду нікого звинувачувати, навчати та дорікати. Совість, то така річ, або її нема, або їй люди дорожать – і то є вибір кожного.
    Ми виграли війну! І час це покаже.
    –Дякую за цікаву бесіду. Хай Вам щастить у всіх добрих починаннях.
    –Дякую. Буду намагатися, що б вони були тільки добрими.

    Розмову вела
    Ірина Коломійчук

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору