ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Степан Гіга дав благодійний концерт в Ужгороді

    19 січня 2021 вівторок
    На концертах Гіги зали завжди заповнені глядачами-шанувальниками

    «Золотий голос» Закарпаття та України Степан Гіга дав благодійний концерт на сцені Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру в Ужгороді.

    «Дорога до Храму, до Божого Дому» починається у серці та душі людини з Вірою, Надією та Любов’ю до Господа, та прагнення віддячити Йому добрими справами за Батьківську турботу, ласку, любов та за всі безмежні щедроти для нас. Найкращою дорогою і найріднішою у цілому світі є для нас рідна домівка — Отчий край, а всі ми, хто живе на цій землі — є дітьми цього краю. Її молодшою донькою є наше красне Закарпаття. Оперезали його високі, казкові сині-сині гори, обмаїли — зелені сади, ліси, гаї і опаясали золотими стрічками потічки, ріки, озера, моря. Із безкраїх небесних висот для нас сяють ясні зорі, посміхається золотий місяць і зігріває нашу Землю радісне, мирне сонце.

    Возможно, формат этой картинки не поддерживается браузером. Над усіма вершинами, широкими долинами, від самісінького Ужгорода, аж до Ясеня, плив до людей 25 жовтня 2009 року, у неділю урочистий подзвін. Це був поклик дзвонів Ужгородського греко-католицького Хрестовоздвиженського кафедрального собору. Він говорив і нагадував нашим краянам про те, що о 17 годині за київським часом у приміщенні Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру відбудеться благодійний концерт «На відновлення кафедрального собору», ініціатором якого був Народний артист України Степан Гіга.

    Мета цього благодійного заходу була спільними силами людей, яким не байдужа подальша доля храму, історія, славна минувшина Срібної Землі, зібрати кошти для реставрації (ремонту) зовнішніх стін

    Греко-католицького Хрестовозвдвиженського кафедрального Собору у місті Ужгороді. Кожна гривня, кожна копійка, даровані від щирого серця і душі, з доброї волі, стали лептою у великій спільній доброчинній справі.

    Вели урочисте свято Заслужений артист України Ігор Мельник та настоятель Ужгородського греко-католицького Хрестовоздвиженського кафедрального Храму отець Іван Тидір.

    На благодійному концерті виступили Народний артист України Степан Гіга, заслужена артистка України Квітослава Гіга, переможець телевізійного проекту «Крок до зірок» Степан Гіга (молодший) та Заслужений артист України Ігор Мельник. Вони порадували глядачів своїми чудовими піснями та яскравими виступами. На закінчення концерту на сцену вийшов із залу Єпископ Мілан Шашік, який подякував усім артистам за проведення цього благодійного концерту та нагородив їх почесними архієрейськими грамотами за участь в благодійному концерті «На відновлення Кафедрального Собору». Також грамоти отримали директор Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру Олег Зайцев та інші, хто долучився до проведення цього благодійного заходу. Єпископ Мілан Шашік подякував також і всім тим, хто прийшов на концерт, придбав білети і тим самим не залишився байдужим до архітектурного пам’ятника національного значення — Греко-католицького Хрестовоздвиженського Кафедрального Собору Ужгорода, що є національним скарбом культурно-духовної спадщини Срібної Землі — Закарпаття. Закінчився благодійний концерт благословенням Єпископа і урочистим співом «На многая і благая літа».

    Прослухавши та насолодившись творчим даром від Бога артистів, ми попросили після концерту Народного артиста України, «золотого голосу» Закарпаття та України Степана Гігу дати нам інтерв’ю, розповісти дещо про себе. З чим і ділимося з нашими читачами.

    Пане Степане, скажіть, будь ласка, хто запросив Вас взяти участь у сьогоднішньому благодійному концерті?. Чи це була Ваша ініціатива зробити такий необхідний і благородний вчинок?

    — Так, це була моя ініціатива. Я з нею поділився із своїм кумом, який є хрещеним батьком мого сина Степана, настоятелем Ужгородського греко-католицького Хрестовоздвиженського кафедрального собору отцем Іваном Тидіром, бо знав про те, що проводиться реконструкція Собору — «перлини Ужгорода». А для цього потрібні чималі кошти. Отець Іван Тидір підтримав мою ініціативу і ми вирішили провести цей благодійний концерт в Ужгороді в приміщенні Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру наприкінці жовтня.

    — Зараз досить важкі часи, але, не зважаючи на це, на Ваш сьогоднішній благодійний концерт прийшло чимало глядачів. На Вашу думку, про що це «говорить»?

    — Насамперед, це засвідчує про велику Любов, Надію та Віру у серцях і душах глядачів до нашого Єдиного Батька — Господа Великого. А також це вказує на любов до моєї творчості: пісень, музики…

    * Скажіть, будь ласка, звідки Ви черпаєте ідеї для своєї творчості?

    — Усе це дарує мені Господь. За що я йому щиро вдячний.

    Ви людина талановита, мудра, освічена і багато чим цікавитеся і захоплюєтеся. Тож, поділіться з нами, чи важко вибрати у житті щось одне, коли можете робити багато іншого? Взагалі, чим Вам, крім музики, співу подобається займатися?

    — Я тридцять років тому вибрав одну справу і займаюся тільки нею — співаю і пишу пісні. Мені подобається все, але я би більше нічим не займався, окрім обраної справи.

    Як ви відноситесь до того, що Ваші діти пішли по стежині, якою Ви крокуєте: захоплюються співом та музикою?

    Возможно, формат этой картинки не поддерживается браузером. — Я гордий за них, тому що вони немало зробили вже у своєму житті. Син Степан, у віці 16 років, вже має титул «Юний містер світу» та є переможцем телевізійного проекту «Крок до зірок». А донька Квітослава дістала титул Заслуженого артиста України. За плечима у неї багато років навчання: 7 років музичної школи, 4 роки музичного училища, 5 років Інституту мистецтв (Івано-Франківськ).

    На вашу думку, слава псує людину, надаючи їй «манію величі», або ж допомагає їй піднятися на нові вершини?

    * Якщо мене слава зіпсувала — тоді так.

    З благодійним концертом в Ужгороді Ви не вперше. Чи маєте Ви, пане Степане, намір у майбутніх таких концертах (маєм надію, що Ви їх ще влаштовуватимете) запросити на сцену когось із закордонних артистів?

    — Якщо ви думаєте, що це так просто, то ви помиляєтеся. На жаль, сьогодні більшість артистів не мають бажання виступати із своїми концертами на сцені безкоштовно. А щодо того, чи маю я намір ще влаштувати благодійні концерти, то скажу вам, що я давав уже їх немало і сподіваюся, якщо дасть мені Господь на майбутнє здоров’я і силу, що буду продовжувати цю благодійну справу й надалі. Наприклад, в Америці я відпрацював серію концертів разом з народним артистом України Павлом Дворським, кошти з яких були направлені в столицю нашої державу на будівництво Патріаршого собору, що у місті Києві. Тоді ми перерахували 100 тисяч доларів.

    Хто є на Вашу думку цікавим та талановитим молодим закарпатським артистом?

    — Я можу сказати, що на Закарпатті не живу вже більше трьох років, тому і не володію повною, обширною інформацією про молоді таланти Закарпаття. Через це мені важко відповісти на ваше запитання.

    — Як Ви думаєте, чи може сучасне молоде покоління співаків бути гідною заміною зрілому поколінню артистів?

    — Думаю, що можуть. Але, на жаль, «молоді зірки» потихеньку хочуть «вижити» нас (старше покоління) із сцени, думаючи, в той же час, що можуть більше зробити, ніж ми. Їхнє мислення подібне до ідеології Леніна: «Мы уничтожим буржуазную культуру, будем строить новую». Шкода, що молоді артисти не бажають навіть повчитися, взяти приклад з тих, хто вже роками на сцені. Ми ж починали українське мистецтво у Радянському Союзі майже «з нуля». Коли я починав займатися мистецтвом, вчився в консерваторії, для мене старші за мене співаки, що мали вже «велику платформу», були авторитетом. Я вчився і дивився на них, як на «небесну зірку». А сьогодні у «золота молодь» чомусь більше немає бажання трішки повчитися і взяти щось для себе у тих людей, які на сцені визнані народом. Юні «зірки» вважають, що вони, без освіти, вже все вміють: гарно співають, танцюють, добре «тримаються» на сцені.

    Слава Богу, на моїх концертах зали завжди заповнені глядачами-шанувальниками.

    А чи є у Вас хтось із молодих артистів, кого Ви вивели на сцену «за руку»?

    * Так, є. Це немало відомий Віктор Грін з Івано-Франківська.

    А є у вас справжні друзі, з якими Ви вже довгий час «одне ціле»?

    — Авжеж, друзі є однозначно. Вони зі мною вже багато років разом: ми розуміємо один одного, поважаємо та підтримуємо. Тому я написав і пісню «Друзі мої», яку дарую їм.

    - А чи є у вас на майбутнє якісь творчі плани?

    — У мене є плани завжди, продовж усього життя. Я ніколи не стою на місці. Ви мене не знайдете вдома: я або сиджу в студії і працюю, або ж виступаю на концертах. Учора, наприклад, приїхав із студії, а сьогодні вже, на благодійному концерті, презентую слухачам нову пісню. Взагалі, вважаю, що кожна людина постійно повинна бути в пошуку, в роботі. Цьому вчу і своїх дітей. Я знаю одне: постійно потрібно відчувати «спрагу» до роботи і до пісні.

    — Від усього серця дякуємо Вам за щиру, відверту та теплу розмову і бажаємо Вам і Вашій родині міцного здоров’я, великого людського щастя, добробуту і достатку у сім’ї, творчої наснаги, успіхів у роботі, любові, мирного неба над головою, хороших та вірних друзів, повні зали глядачів і шанувальників та Божого благословення, на многая і благая літа.

    Тетяна Горянка,

    Вікторія Попович

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору