Теледебати про "драгівський" конфлікт на Закарпатському телебаченні

Події двомісячної давності, пов’язані з перекиданням міліцейської службової машини в с.Драгово Хустського району, продовжують мусуватися в пресі. Цього разу власну версію «драгівського» конфлікту, спробувало викласти обласне закарпатське телебачення. І, як на мене, невдало…

Прямий ефір, що транслювався цієї середи на ОДТРК «Тиса», зізнатися, викликав у мене як в пересічного глядача неабияке зацікавлення. Анонсувалося: у передачі братиме участь міліцейське керівництво. Тож були сподівання: нарешті ми отримаємо повну картину того, що там відбувалося. Як відомо, до того в місцевих та центральних ЗМІ міліцію в особі служби ДАІ в основному звинувачували у спровокуванні «драгівського» скандалу, мовляв: обклали селян непомірними хабарами, от село й збунтувалося проти міліції… Тим паче, що олію у вогонь підлила й Уповноважена з прав людини Верховної Ради пані Карпачова, котра теж стала на захист «потерпілих від міліцейської сваволі».

На жаль, ця ж тема домінувала й в прямому ефірі «Тиси». Як на мене, то ведуча ефіру, журналістка Тетяна Лешко, доволі тенденційно підібрала сюжети зі самого Драгова. У них тамтешні жителі (судячи з прізвищ, це були матері, дружини та інші родичі одного-двох «потерпілих») слізно розповіли, як озброєні міліціонери та співробітники «Беркута» вривалися в їхні оселі, забирали чоловіків та лякали малих дітей. Апелювання начальника ГУМВС полковника Павла Кононенка до конкретних норм закону України «Про міліцію», якими правоохоронців наділено відповідними правами щодо затримання зловмисників та правопорушників, чомусь до уваги не бралися. Як і те, що вину затриманих визнав Хустський суд, присудивши кільком учасникам інциденту адмінарешт.

Ситуація з Драговом зрозуміла, як Божий день. Прокуратура продовжує розслідувати порушену за фактом опору міліції та пошкодження службового авто кримінальну справу, яка загрожує учасникам інциденту реальним ув’язненням. От вони й захищаються, нападаючи на міліцію за допомогою журналістів та різних «захисників прав людини». Це мала розуміти й ведуча ефіру. Ніхто не каже, що вона повинна була стати виключно на бік міліції. Чесно кажучи, наші правоохоронці, ті ж «даішники», своєю поведінкою нерідко дають підстави для критики. Однак преса має бути об’єктивною. Варто було подати не лише позицію однієї сторони. Чому було не зустрітися й з тими міліціонерами, яких перекинули в службовій «дев’ятці» п’яні хулігани і які реально могли загинути в разі вибуху автомобіля (на відео було чітко видно, що з бака перекинутого авто витікає бензин)? У цих хлопців теж є матері та сім’ї! Тим паче, що вони фактично потерпіли ні за що, адже не затримували злощасної іномарки БМВ з «лівими» номерах, а були викликані на місце пригоди керівництвом як підкріплення.

Я також не вірю, що все село Драгово, яке налічує сім тисяч осіб, налаштоване проти міліції й стало на захист кількох нетверезих учасників НП. Людям, які чесно трудяться, не конфліктують із законом і не їздять на «лівих» машинах, нема чого боятися міліції. Мабуть, варто було вислухати й думку незаангажованих в конфлікті осіб. Скажімо, влади села Драгово, яка, мабуть, теж не в захваті від повального пияцтва сільських молодиків, котрі після генделиків гасають на машинах по селу. А нетвереза людина, як відомо, схильна до скоєння злочинів і становить небезпеку для оточення. Якби учасники інциденту не були п’яними й мислили тверезо, вони навряд чи зважилися б перекидати міліцейську машину, знаючи, що за це можуть потрапити за грати, або отримати кулю, адже наряд був озброєний. П’яному, як відомо, море по коліна…

Для об’єктивності поданого матеріалу журналістам варто також було залучити до розмови, скажімо, когось з прокуратури чи експертів. Істина в конфліктах, як відомо, завжди посередині. А так було лише кинуто черговий камінь в город правоохоронців. Після таких «теледебатів» хулігани лише впевняться у власній вседозволеності. Адже прецедент завжди загрожує перерости в систему.


Володимир КОЗУБЕНКО, м.Ужгород

Карпачева держит на контроле дело о нарушении прав человека закарпатскими милиционерами