Торф’яні горшки захистять корінці рослин від пошкоджень (фото)

Розсаду висаджують на грядки разом з горшком, який розмокаючи в ґрунті служитиме ще й джерелом добрив. Метод дозволяє економити не лише гроші а й час.

Пенсіонерка Олена Сіярто, десять років вирощує розсаду у торф’яних стаканчиках, які виготовляє власноруч. Раніше жінка висівала насіння у парнику, потім спробувала вирощувати розсаду томатів, перцю та баклажанів у пластикових стаканчиках, та при пересадці третина рослин гинула. А ті, що приймалися, відставали у рості. Відколи перейшла на торф’яні горшки, найперша в селі збирає врожай городини і майже без втрат. Горщики для розсади виготовляє за тиждень до посіву насіння. Суміш для них заготовила ще з осені. Жінка виносить з підвалу відра з коров’яком та торфом, несе до сараю.

“Мій рецепт випробуваний роками. Беру сорокалітрову каструлю, насипаю туди 3 частини чистого коров’яку без соломи, 2 частинами очищеної від камінців глини, додаю одну частину волокнистого торфу. Пересіюю крізь дрібне сито п’ять жменьок пічної золи. Можна додати до суміші трішки мінеральних солей, в залежності від того яких мікроелементів бракує ґрунту на вашому городі,” -- селянка сипле дві жменьки калійної солі.

Ретельно перемішує суміш, слідкує за тим, щоб вийшла однорідна маса, консистенції густого тіста.

“Та у жодному разі не додавайте води, інакше стаканчики будуть прилипати до форми, -- застерігає. -- Секрет успіху в тому, що всі інгредієнти потрібно ретельно очистити від дрібних домішок, тоді стаканчики вийдуть акуратними і не потріскають”.

На великому дерев’яному столі бачу кілька металевих форм різної величини. Стаканчики для розсади роблять ємністю 200-300 грамів. Жінка щедро змащує металеву форму водою, щоб торф’яна маса не прилипала до її стінок. Лопаткою набирає з каструлі невеличкий шматок підготовленого ґрунту, кладе її до форми.

“Щоб маса рівномірно розподілилася вздовж стінок, у заготівку кладу стаканчик трішки меншого розміру, – показує технологію. – Зайвий грунт, що вилазить назовні, збираю. Тоді обережно, ніби викручуючи, виймаю внутрішній стакан, а великий – перевертаю на стіл”.

Пані б’є палкою по дну металевої форми, тоді акуратно піднімає її, на столі залишається торф’яний стаканчик. Добу він сохне до гори дном. Наступного дня його перевертають і підсушують ще добу.

“Торф’яні горшки міцні і дуже зручні у використанні, -- каже пан Петровцій з Мукачевого. -- Навесні аграрії цінують кожний день. Я не чекаю коли пройде дощ, щоб висаджувати розсаду, прикопую її на грядках прямо з горшком, навіть сонячної днини. Й поливати непотрібно. Розсада міцна, швидко росте, а врожай маю на кілька тижнів раніше ніж у сусідів”.

Чоловік робить простіше: готовою грунтовою сумішшю наповнює горщечки-форми і перевертає їх на стіл у веранді. Сушить їх дві доби, а коли потрібно висівати до горщиків насіння – у середині робить невеличку ямку і заливає її водою, туди кладе насінину і загортає землею.

“Якщо бракує торфу – ліпіть горщики з глини, -- радить пенсіонер. – А поживною сумішшю їх можна наповняти перед посадкою розсади”.

Городянам він радить використовувати компактні торф’яні таблетки. Робити їх набагато легше ніж стаканчики: у шматок нетканої сітки для городництва кладуть торф з перегноєм, формують невеличкі циліндри, які підсушують на відкритому повітрі. Перед посадкою таблетки замочують у теплій воді, зайву вологу віджимають руками.

“У кожну таку таблетку кладу по насінині, зверху присипаю торфом і викладаю на піддон. Перші дні зверху прикриваю таблетки поліетиленом, щоб на теплому підвіконні з них волога швидко не випаровувалася. Виходить невеличкий домашній парник, -- розповідає чоловік. – Як насіння проросте, потрібно полити, воду наливаю у піддон. За місяць розсаду висаджую разом з таблеткою”.