Туристам на замітку! Цей регіон Закарпаття прославила мінеральна вода, народні традиції та "небесний гість"! (ФОТО)

Гори Закарпаття знамениті своїми цілющими мінеральними водами! (ФОТО)

Цілюща вода, ліжники і метеорит: Як три дива стали повсякденним життям закарпатського села

Кваси – ще один куточок Закарпаття, який зібрав багато цікавинок і природних особливостей

Цікавих сіл, де можна відпочити, набратися вражень, знань, долучитися до автентичного – багато. Але є серед них особливі, такі, що зібрали у собі все необхідне для здорового та пізнавального відпочинку. До таких сіл можна віднести Кваси, що розташоване у Рахівському районі Закарпаття.

Село Кваси, якщо вірити історичним довідкам, починає свій відлік з 1684 року. У XVIII ст. село належало до Королівської комори, було руським поселенням, населення якого здебільшого займалося лісорозробками. Назва села походить від слова "квасна" (кисла) вода, так на Гуцульщині називають мінеральну воду.

Край "молодильної води"

Саме мінеральна вода прославила цей населений пункт як осередок оздоровлення і відновлення. Про лікувальні властивості місцевих вод було відомо ще за часів Австро-Угорської імперії. Навіть було збудовано водолікарню та купелі "Буркут" десь в середині ХІХ ст. Ось таким, до прикладу, був пансіонат із мінеральними купальнями та віллою "Port Artur".

ФОТО: Transcarpathian Heritage 

У  середині ХХст. це місце було популярним серед льотчиків-космонавтів та працівників атомної електростанції, що проходили курс реабілітації на основі мінеральних вод. Мінеральна вода Квасів належить до типів "Єсентукі" та "Арзні". Вони багаті на калій, кальцій, сірководень, срібло, залізо, натрій та багато інших корисних мікроелементів. Є місця, де джерела знаходяться поруч, але кожне із них має різні лікувальні властивості.

Сьогодні в Квасах також працює санаторій, відомий своєю лікувальною базою. Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи. Лікувальними засобами є миш'яковисті хлоридно-гідрокарбонатно-натрієві мінеральні ванни (зовнішнє застосування мінеральної води цього типу).

Барви карпатського ліжника

Кваси – гуцульське село, і ремесла тут здавана відповідні. Село називають столицею ліжникарства, тобто виробництва ліжників — одиного з невід'ємних елементів гуцульської культури. Він завжди супроводжував гуцула протягом життя і був не тільки ковдрою, але й символом добробуту та багатства, використовувався в народній медицині, і навіть у шлюбному обряді. Сьогодні він знов набуває популярності, і ткалям закарпатської Гуцульщини не бракує роботи. Тут зберігають давні традиції ремесла та мріють заснувати школу ліжникарства. Загалом для виготовлення двоспального ліжника потрібно близько тижня. Орнаменти автори або відтворюють зі старовинних ескізів, або вигадують самі.

У серпні минулого року у Квасах був започаткований фестиваль "Барви карпатського ліжника". Захід мав не лише розважальний, але і просвітницький та етнографічний характер – у його програмі, окрім ярмарку та масових гулянь, відбулися майстер-класи та круглий стіл "Карпатський ліжник: традиції і сучасність". Майстри представили гостям свята унікальні візерунки ліжників, а ще ковдри, подушки, картини, верхній одяг, прикраси, взуття із вовни. Кілька імпровізованих виставкових майданчиків організували ліжникарі з Рахівщини та сусідніх районів Івано-Франківщини. Привезли майстри не лише свої вироби, але й обладнання – старовинні станки, які подекуди слугують своїм господарям понад 60 років.

Маршрути для витривалих

Крім того, що мандрівники можуть запастися в Квасах водою і вовняними ковдрами, село можна обрати як початкову або кінцеву точку для туристичного маршруту. Їдуть сюди як у "точку старту". З Квасів можна вирушити на Чорногірський чи Свидовецький хребти. Тобто на їхні вершини: Говерлу, Петрос чи Близниці.

Ці маршрути розраховані на витривалих та бувалих туристів, бо шлях до гір від Квасів доволі стрімкий та виснажливий. Але в цьому є своя особливість. Можна полегшити шлях і піднятися в гори на конях чи автомобілем. Така послуга також надається на місцевих курортах.

Крім того, потрапивши в село, можна відчути всі переваги гірської природи. Село Кваси розміщене на висоті 580 метрів над рівнем моря. Воно розташоване на берегах річки Чорна Тиса, неподалік відомого курорту Драгобрат. Зовсім поруч знаходиться водограй Труфанець. Це найвищий водоспад на Закарпатті, його висота 36 метрів.

І як ще один бонус: місцеві обов’язково розкажуть про метеорит, який впав на території села. Щоправда, сам метеорит побачити не вдасться – зараз він надбання європейської науки. Метеорит Боркут впав у Квасах 13 жовтня 1852 року о 15:00. Синоніми: (Borcut); (Marmoros), вага – 7 кг. Його знайшов Jozsef Poschl, лісник села Кваси. Головна маса зберігається в Тюбінгенському університеті (Німеччина).

Як добратися

Квасами проходить одна з основних карпатських трас "Мукачево -Львів", тож автобусом можна доїхати з Івано-Франківська, Коломиї, Ужгорода або Мукачева. А ще є залізнична колія, тож добратися легко поїздом зі Львова, Івано-Франківська або Києва.