Туристам на замітку! Відвідайте урочище "Лагер" на Закарпатті — ніколи не пожалкуєте! (ФОТО)

У нашого краю, мальовничого Закарпаття, чимало вражаючих туристичних локацій. Неймовірні пейзажі так і притягують силу туристів кожного року. Але багато унікальних об’єктів – історичних, архітектурних пам’яток, і по сьогодні маловідомі й по суті не вивчені.
Урочище «Лагер», що у селі Туря-Ремета, на Перечинщині, бере свій початок мабуть ще у 30 роки XIX століття. Принаймні, так зауважують місцеві. Так це чи ні, а старожили памятають, що було там раніше.
За словами деяких очевидців, де нині урочище у глибинці, раніше був розташований табір – військовий лагер за часів Австро-Угорщини. То і полишилось оте народне «лагер» у назві місцини.
Військові дії у Другій світовій війні не оминули і Перечинщину, як і весь мальовничий край. Ворожий фронт курсував населеними пунктами району, тримаючи людей в острасі та руйнуючи їх землі…
Хоч були тут і чехи, розповідають мешканці Тур’я-Ремети, розворушуючи історію відомого й невідомого урочища «Лагер». І знову ж таки, назва урочища так і є загадкою.
Не менш загадковим є й міст, побудований ще приблизно у воєнні роки XIX століття. То ж чи чехи, чи угорці мають відношення до його будівництва – не ясно. Але міст і по сьогодні зберіг унікальний, первозданний вигляд. За винятком, хіба що дерев’яних брусів. Але їх, при нагоді, можна було б й оновити!
Кам’яна опора мосту, що над гірським потічком «Ружа», у свій час повного форелі, і до сьогодні не втратила міцності. А висота, нівроку!(на фото).
Ще донедавна мостом курсували вантажні автівки із деревиною, мисливці тихого полювання, малеча по ягоди, і з рештою, переганяли худобу на випас.
І по при все, на цей час по нім ходять лише екстремали хіба що, бо міст в аварійному стані .
А було б дуже добре, таки оновити цей міст, кажуть сельчани, й відкрити новий туристичний маршрут незвіданою Перечинщиною. Минулими стежками історії, де колись іржали коні племінної породи і славнозвісного жеребчинця у Тур’я-Реметі. І було це теж – за Австро-Угорщини. Ба, може, й раніше?
А вам не цікаво?
Мирослава Головнич