ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

У Берегові на горі Ардов діє невідома загалу неординарна сейсмостанція (ФОТО)

    28 березня 2024 четвер
    85 переглядів
    Сейсмостанція в Берегові знаходиться на горі Ардов або ж Чопівській

    Тема сейсмології (науки про розповсюдження сейсмічних хвиль в надрах Землі) час по часу привертає до себе уваги широких мас – зазвичай, після чергового землетрусу. Людям би дуже хотілося, аби нарешті вчені навчились попереджати про це стихійне явище, найбільш підступне з усіх наявних.
    Адже перед землетрусом практично нічого не віщує біди – не здіймається вітер, не темніє небо посеред білого дня, аж раптом земля дрижить, уходить з під ніг, а будинки тріскаються, а то й складаються та перетворюються на купу кам’яного бруду.

    giFull.ashx-1.jpg

    Та, на превеликий жаль, попри всі успіхи науки в різних сферах, передбачати землетрус ще ніхто не навчився. За чутками, його відчувають тварини, але щось це їхнє вміння ніяк не допомагає людям – принаймні, черговий репортаж про землетрус ще жодного разу не йшов під коментарем типу «мешканці розгледіли тривогу серед кішок (собак, птахів, змій…) і вчасно покинули свої помешкання». Але відсутність головного результату – можливості передбачати землетрус – зовсім не привід припиняти дослідження. І вони не припиняються. Планету опоясують мережі сейсмостанцій – дослідницьких установ, які за допомогою спеціальної апаратури відстежують явища, що відбуваються глибоко під землею, і які дають нам картину того, як виглядає наша планета всередині.

    giFull.ashx4_.jpg

    Через те, що Закарпаття знаходиться в сейсмічно активній зоні, її територія вже тривалий час досліджується сейсмологами. Після землетрусу у 1965 році радянська влада серйозно взялася за дослідження сейсмічної активності в нашій області. Усе Закарпаття було умовно поділене на тридцятикілометрові ділянки, на кожній з яких з’явилися сейсмостанції. Так вони опинилися в Ужгороді, Мукачеві, Нижньому Селищі (Хустщина), селі Тросник (Виноградівщина) та Берегові. Років з десять тому мені довелося потрапити на сейсмостанцію в Н. Селищі. Скажу чесно, екскурсія сама по собі особливого враження не справила – звичайна хатина, а в ній кілька малозрозумілих «гуманітарію» приладів в цілодобовому автоматичному режимі. А от потрапити на сейсмостанцію в Берегові було моєю давньою мрією. Скажу чесно, не так на саму станцію, як до будівлі, в якій вона знаходиться, а ще точніше – до її підвалів. Мрія здійснилася лише цього року, кілька тижнів тому. І не обманула очікувань…

    Сейсмостанція в Берегові знаходиться на горі Ардов (або ж Чопівській), трохи вище від підніжжя.

    giFull.ashx5_.jpg

    На відміну від своїх родичів по науковій службі, ця станція міститься не в пересічному будиночку, а в солідній мурованій садибі, викладеній з каменю, наче фортеця. Достеменно невідомий вік цієї споруди, але це, на око, початок ХХ-го століття, тобто років із сто. Довгий час це був будинок, куди зносили на переробку виноград з оточуючих виноградників. Тут з грон чавили сік, а далі вино зріло в підвалі.

    Щодо підвалу, то він значно старший за будинок, і тут вік можна припустити й на кілька століть солідніший. Підвал не такий вже й довгий, але вражає висотою – в добрячих ледь не три людських зрости! Важко уявити, що таку схованку видовбали в камені. Втім, геологи знають, що це перлітова порода, яка доволі м’яка. Ну, м’яка то вона, звісно, лише в порівнянні – а як довбати її кайлом, то не одні руки, напевно, були в кров збиті…

    giFull.ashx2_.jpg

    Виноробством будинок на горі жив до кінця 1980-х. А тоді, вочевидь, постраждав від «антиалкогольної кампанії» з її вирубкою виноградників. Тому десь в 1988-1989 рр. в його підвалі спробували вирощувати печериці, а з 1989-го будівля докорінно змінила профіль.

    Разом із оточуючою територією вона перейшла до Академії наук, і стала сейсмостанцією (точніше, режимною геофізичною станцією), в якому статусі перебуває й досі. Наразі комплекс належить до Інституту прикладних проблем механіки і математики відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики Національної Академії Наук України. Завідуючим відділом, що міститься у Львові, з 2000 року є Сергій Тарасович Вербицький, вчений, кандидат фізико-математичних наук, рідний брат Юрія Вербицького, Героя України, сейсмолога, альпініста та громадського активіста, звіряче вбитого в січні 2014 року, після викрадення в Києві. Батько обох вчених, Тарас Зиновійович Вербицький, і був свого часу ініціатором створення сейсмостанції саме на цьому місті, обидва ж сини не раз бували тут. Як на мене, це привід увіковічнити пам'ять Героя Небесної сотні меморіальною табличкою на стіні сейсмостанції.

    giFull.ashx3_.jpg

    Вибір місця був невипадковий: в підвалі можна забезпечити найкращий режим для дуже чутливої техніки, ну а сама будівля добре відповідає науковому образу «вежі зі слонячої кістки» - в чудовій місцині, на схилі гори, в старовинній будівлі, з балкону якої видно навіть Мукачівський замок. Щоправда, умови для науковців чим далі, тим скромніші, та й штат діючого персоналу скоротився аж до трьох чоловік на вкрай скромній зарплатні. Стежити за приладами, які в автоматичному режимі через інтернет передають інформацію про коливання в земній корі (сподіваюсь, сейсмологи пробачать мене за таке профанське й примітизоване розуміння їхньої діяльності) працівникам станції доводиться ледь не на чистому ентузіазмі та любові до власної роботи. А ще охороняти станцію від непроханих гостей (об’єкт режимний!) та підтримувати загальний порядок.

    В робочій кімнаті знаходиться апаратура для зчитування та передачі інформації.

    Найважливіші ж прилади покояться в вищезгаданій основній камері підвалу, де від кожного вимагається вести себе тихо та обережно – апаратура дуже чутлива.

    Цікаво, що один з приладів тут встановив геофізик з Чехії – аби отримувати інформацію з-під землі, яка інтернетом доправляється йому в Прагу. Як вже говорилося, інформація ця «постфактумна», про непомітні людині коливання земної кори, коли ті вже відбулися. На жаль, до передбачень землетрусів науці ще далеко…

    Наприкінці хотілося б трохи помріяти й про справи земні, а не лише підземні. Нещодавно стало відомо, що мерія Берегова розробляє амбітний план облаштування пішохідно-велосипедної доріжки від парку «Оазис» вздовж берегу Верке (причому в центральній частині міста – по нині зовсім необлаштованій наразі частині) аж до гори Ардов, яка має стати парковою зоною з оглядовою вежею.

    А вигляд з гори відкривається панорамний, як нині кажуть – «точно як на гугл-мапі». Хотілося б вірити, що ці плани колись будуть реалізовані (надія є, бо інтерес до проекту проявляють і місцеві бізнесмени). Відтак, нині мало відвідувана гора Ардов має шанс стати рекреаційним об’єктом, до якого можна буде добратися пішки, велосипедами, а може, й вузькоколійним поїздом – його колія проходить у підніжжя. Чи могла б стати геофізична станція частиною цього рекреаційного парку? Теоретично – так. Станція разом з гектаром землі навколо належить Академії наук. Владі міста та громадськості треба знайти правильний підхід до науковців і переконати їх в можливості проводити до закритого нині об’єкту хоча б епізодичні екскурсії. В вільних приміщеннях можна навіть влаштувати щось типу музею сейсмології. А може, й ширше – поєднавши його з геологією, ботанікою тощо, облаштувати виставку природних багатств Берегівських пагорбів. Невеличкий внесок за екскурсію добряче б допоміг вирішенню нагальних проблем станції, яку наразі (як і всю науку України) грішми не балують. Та й саме приміщення колишньої винарні, нині практично невідоме ані берегівчанам, ані туристам, є цікавим об’єктом, до якого варто здійснити прогулянку стежкою по горі.

    Сподіваюсь, не мине багато часу, аби від прожектів справа рушила до конкретних справ, і солідна будівля на горі Ардов вписалася в перелік того, чим по праву має пишатися Берегово.

    Олег Супруненко, Beregovo.Today

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору