У Мукачеві на фестивалі вина пропонували "Шуфрича у бокалі" та інші напої

“От печали и забот - пей вино, и все пройдет” - закликає антикризовий напис на одній із яток на центральному проспекті Мукачевого, де зі самого ранку неквапно походжають сотні людей, смакуючи по кілька грамів червоного чи білого, сухого чи напівсолодкого...

Можна не поспішати, адже на термометрі – плюс чотири, і неподалік, на березі річки Латориці, зелена трава та жовте опале листя. Аж не віриться, що це 14 січня... Це Старий Новий рік, і третій день 15-го фестивалю вина “Червоне вино-2010” у Мукачевому.

Центральним проспектом міста вертепи водять козу, зі сцени колядують дітлахи у національному вбранні, а гості цього свята наповнюють свої сумки і рюкзаки літровими флягами із сухим, десертним і напівсолодким. Незважаючи на середину тижня, людей не менше, ніж торік, коли свято припало на вихідні. Організатори не переносять фестивалю на найближчий вікенд, а проводять його саме на Василя. Навколо гамірно – чути чудернацький закарпатський діалект, російську, польську, румунську, угорську... Близько сотні виноробів запрошують до своїх яток скуштувати і купити літр-другий “нектару”. Літр – від 15 до 60 гривень.

У середньому ціна на 5-10 гривень вища, ніж минулоріч. У кожного винороба п’ять-десять сортів, висять сертифікати про якість продукту, нагороди і написи про чудодійну властивість та користь виноградного трунку: “Якщо хочеш бути щасливим один день – випий бокал вина. Якщо хочеш бути щасливим усе життя – посади виноградну лозу”. “Вино запрещено, но есть четыре “но”: смотря кто, с кем, когда и в меру ль пьет вино. При соблюдении сих четырех условий всем здравомыслящим вино разрешено”, - красуються на ятці слова Омара Хайяма.

Крім вина, можна скуштувати палянки (закарпатський 70-градусний самогон), чачі (виноградна 70-градусна горілка) – 30 гривень півлітра, та інших міцних напоїв. До вина можете взяти шашлик за 20 гривень чи смажену сосиску з картоплею. М’ясо добре смакує з червоним сухим. Винороб вам з радістю пояснить, що натуральне вино не може зашкодити, а навпаки зміцнить серцево-судинну систему, підвищить імунітет... і зробить трішки веселішим. У середньому приватний винороб чи представник виноробного заводу продає за фестиваль від 50 до 150 літрів вина за день, ціна одного літра – в середньому 35 гривень.

- Привезли на фестиваль 300 літрів вина. Багато до нас приїжджають людей з Києва і Москви. Також нині зустрічав вже німців, голландців, угорців... Місто живе цим – таксисти їздять, кафе і готелі наповнені, винороби торгують, - розповідає кореспонденту “ВЗ” винороб Василь Дорогобецький.

- А сп’янілих від вина багато?

- Мукачеве – європейське місто. Тут протягом фестивалю немає п’яних і бійок. Усе культурно, по-європейськи. До кордону 20 кілометрів. Скільки кілометрів звідси до Києва, а скільки до Будапешта? Нам до Будапешта чи Праги значно ближче, ніж до Києва, тому в нас все, як і в них, у ЄС.

- Які вина найкраще продаються?

- Сухі. Люди нарешті починають розбиратися в культурі споживання вина й розуміти, що сухі вина – кращі. Справжнє вино – дуже корисне, і ви ним навряд чи вп’єтеся до безтями, і вам навряд чи стане від нього погано, адже це не порошок зі спиртом, а натуральний виноградний сік. Перед тим, як пити вино, слід подивитися на його колір, густину, понюхати його. Мій дід почав займатися вином ще у 1936 році, потім за справу взявся батько, тепер - я. У Закарпатті виноробством традиційно займається кожна сім’я. Приходимо одне до одного в гості, відкриваємо бочку, дегустуємо, ділимося секретами, порівнюємо.

Серед яток зі смачними хмільними напоями знайшовся один із політичним присмаком. “Скуштуйте-но настоянки “Яценючка”, 60-градусна, антигрипозна”, червоного вина “Юлина радість”, 70-градусної настоянки “Сльози Януковича”, вин “Прощай, Вітя” та “Шуфрич у бокалі”, - закликає винороб Єлизавета Гайович із ятки, заповненої “політичними” напоями.

- Розкажіть, як ви вибираєте назву для кожного з “політичних” напоїв?

- Вибирали асоціативно. Наприклад, “Юлина радість” – це букет солодких червоних закарпатських вин. “Сльози Януковича” – це така гостра настоянка, випивши якої, мимоволі пускаєш сльозу. “Шуфрич у бокалі” вина втопився... Я сама була вчителем біології у Рахові. А виноградник успадкувала від батьків, і тепер за ним доглядаю. Я 15-й рік на фестивалі. Хочу якусь копійку собі до пенсії заробити.

Якщо випити 50 грамів і піти працювати, то настоянка дає силу і йде на користь. А якщо випити трішки і лягти спати, то це буде на шкоду. Я навіть своєму малому онуку даю час від часу трішки вина, бо це корисно.

На головній площі Мукачева засмажили бика (фоторепортаж)