ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

У найближчій перспективі в Ужгороді може грянути водна катастрофа!

    30 жовтня 2020 п'ятниця
    Через земельні ігри Ужгород може перетворитися на місто без води

    На Закарпатті розгортаються події, які можуть обернутися водною катастрофою. Майже двісті тисяч ужгородців, які нині мають вдосталь питної води високої якості, можуть залишитися без неї. Уже через кілька років стабільне забезпечення водою може змінитися докорінно. І це не чергова стурбованість з приводу глобальної нестачі питної води в усьому світі.

    Що ж сталося у закарпатському обласному центрі? Де виникло джерело загроз і чому містян так лякають найближчі перспективи? У цьому розбирався «Урядовий кур’єр». Історія централізованого водопостачання обласного центру Закарпаття заглиблена у кінець 60-х — початок 70-х років. Саме тоді в селах неподалік Ужгорода — Холмок і Коритняни збудували водозабір «Минай», що використовує запаси потужного Ужлаторицького родовища питних вод. Водозабір розташований на території Коритнянської та Холмківської сільських рад Ужгородського району. У першої — 5 свердловин, у другої — аж 15.

    Чуже оголосили… своїм

    Відтоді як усі землі перейшли із загальнодержавної у власність громад або стали приватними, бажання прихопити собі спільне часто стають на заваді цивілізованим стосункам у земельних відносинах. У цьому руслі діяли депутати Коритнянської сільської ради, що на Ужгородщині. На чолі з головою Ігорем Бадидою вирішили: все, що на території ради, належить їй. Навіть водозабірні споруди, які перебувають на балансі комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород» (далі в тексті — водоканал) і є власністю Ужгородської міської ради. Відтак останній довелося пройти звивистий шлях судових розглядів, обстоюючи в них право на… власне майно. І зовсім недавно цей шлях успішно для неї завершився.

    Але це не єдиний випадок, коли від зазіхань коритнянців доводиться боронити те, що їм раніше не належало, а тепер вони почали вважати своїм. Коритнянські депутати взялися роздавати землі на площах, на яких розміщено водозабір, що живить водою Ужгород і прилеглі села — загалом близько 180 тисяч чоловік.

    Нині коритнянці заборгували водоканалові майже 18 мільйонів гривень, накопичених у період, коли розрахунок зі споживачами проводили через сільську раду. І хоч тепер розраховуються самостійно за спожиті послуги, однак сільська рада, що має компенсувати обсяги втрат води у власних мережах, продовжує накопичувати борги. Втім, це не зупинило Коритнянську сільську раду на чолі з Ігорем Бадидою оголосити водоканалові… війну.

    Якщо шкода, то — непоправна

    Проблеми розпочалися у квітні 2018-го — із початком розроблення генеральних планів Коритнян і сусіднього села Кінчеш, які входять до однієї сільради. У повідомленні, надісланому сільрадою водоканалу, містилося прохання розглянути проєктні рішення генпланів. А далі — текст, зміст якого розходився зі здоровим глуздом: треба ліквідувати свердловини водозабору «Минай» та змінити межі ІІ поясу зони санітарної охорони.

    У сільській раді роздають ділянки в охоронній зоні, посилаючись на нагальні потреби в землі. В одному з документів стверджується: село в наступні 20 років збільшиться на 1500 жителів, і їм потрібно будуватися. У водоканалі, який використовує ці землі і регулярно сплачує земельний податок, вважають наміри забудувати охоронну зону небезпечним прецедентом. Слідом за ст. 58 Земельного кодексу України стверджують: на землях другого поясу санітарної охорони в місцях залягання корисних копалин господарська діяльність заборонена. Водний Кодекс України та низка законів доводять також, що межі другого поясу зони санітарної охорони є межами родовища питних підземних вод загальнодержавного значення. Будуватися не можна як у першому, так і в другому поясах санітарної охорони, дозволено лише у третьому.

    — Бо будівлі — це риття котлованів для фундаментів, розорювання землі з усіма наслідками цього, — каже керівник юридичного відділу комунального підприємства «Водоканал» Леся Подсоліна. — А оскільки село Коритняни не має каналізації, то й нечистоти із септиками всмоктуватимуться в землю, де розташовані родовища питної води. Чи буде вона після цього чистою — відповідь однозначна. При цьому постраждають не лише коритнянці, а всі, хто споживає цю воду. І повернути їй чистоту вже не вдасться.

    Попри незгоду водоканалу, а також зауваження та вимоги внести зміни в генплан села, висловлені під час розгляду проєкту архітектурно-містобудівною радою, коритнянці у серпні того ж року його затвердили.

    Львівська Феміда здивувала

    Комунальне підприємство просило Закарпатський окружний адміністративний суд скасувати генплан сільської ради. На боці водоканалу були органи держаної влади та троє жителів Коритнян, які вважали свої права порушеними.

    Водоканал виграв справу, але її продовжили розглядати у Восьмому апеляційному адміністративному суді у Львові. Усе йшло до того, що генплан коритнянців таки скасують, але на останньому, четвертому судовому засіданні 26 листопада 2019-го керівники ужгородського підприємства почули… виправдання дій сільської ради.

    І це при тому, що вже набуло чинності рішення Верховного Суду України щодо заборони будівництва у ІІ санітарній зоні водозабору (постанова Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 807/166/16). Це щодо курорту з мінеральними джерелами в селі Голубине на закарпатській Свалявщині.

    Згадуючи про рішення львівських слуг Феміди, юрист «Водоканалу» Леся Подсоліна каже: «Воно дуже здивувало, адже до його ухвалення львівські судді розглядали справу в іншому руслі». Утім, це не зупинило керівництво підприємства і змусило далі боротися за воду вже у Верховному Суді України.

    Ще торік у грудні ужгородці спрямували касаційну скаргу до Верховного Суду України, в якій заперечили правомірність ухваленого львівськими суддями рішення. Однак сьогодні вже вересень 2020-го, а рішення суду так і немає. Тоді ж одночасно з касацією водоканал звернувся з клопотанням до ВСУ про призупинення дії рішення львівського суду, поки свій вердикт не виніс Верховний. Однак у задоволенні клопотання йому відмовили. Після цього було повторне клопотання у ВСУ, однак і цього разу суд не знайшов можливим задовольнити його. У водоканалі наполягають на необхідності негайно зупинити виконання незаконних, на думку керівництва, рішень, бо затягування може завершитися екологічною катастрофою і припиненням водопостачання десяткам тисяч людей.

    — Ми просимо Верховний Суд України прискорити розгляд цієї справи. Вважаємо, що і обласна рада, і облдержадміністрація теж мали б написати такі клопотання до Верховного Суду, — сказав директор комунального підприємства «Водоканал» Станіслав Карташов. — Питна вода найперша потреба кожного, і право на безпечне життя закріплено в Конституції.

    Кому земельну ділянку!

    Тим часом розв’язано руки Коритнянській сільській раді. Там весь цей час роздавали землі в ІІ зоні санітарної охорони водозабору. На них (площею близько 55 гектарів) видано, за наявними відомостями, 480 ділянок, з яких кілька десятків уже отримали й дозвіл на будівництво.

    Ці землі Держгеонадра позначила на кадастровій карті України червоним кольором як таку, що належить до ІІ поясу зони санітарної охорони. На карті є і три ділянки дружини голови сільської ради Ігоря Бадиди: їхній розмір майже 2 гектари. На запитання, чому дружині голови села відведено аж 2 гектари, а іншим — значно менші, Ігор Бадида відповів: «Виділяли стільки, скільки просили». Додав, що по два гектари отримали ще кілька десятків заявників.

    Ми поцікавилися у жителів села, чи всі отримували відповідно до заяв. Виявилося — ні. Наші інформатори теж прохали більше, але отримали відмови. Від небайдужих сільських активістів дізнався, що в Коритнянах є достатньо місця під забудову. Вони стверджують, що підставою для скасування рішення про генеральний план села Коритняни є не лише забудова охоронної зони, а й численні порушення під час його розроблення. Зокрема це стосується процедури скликання громадських слухань щодо генплану: жителі села про них дізналися напередодні проведення. Сільрада не оприлюднила матеріали генплану на своєму сайті, як вимагає чинне законодавство. Тож майже ніхто з ним не ознайомився.

    Нині площу з розданими ділянками використовують як сільське пасовище. Завтра, якщо ці наділи відійдуть у приватну власність, сільських корів, яких тут близько 70, ніде буде пасти. Це ще одна міна сповільненої дії, про яку депутати на чолі з Бадидою землякам не розповідають. Та вони й не поспішають ділитися з громадою тими рішеннями, які ухвалюють. Як не повідомляють громаді ні про порядок денний сесій, ні про рішення, які повинні оприлюднювати. Про терміни скликання сесій сільські активісти теж не можуть дізнатися.

    Ліцензія залишається чинною

    Коритнянська сільська рада нещодавно атакувала й з іншого боку: начебто наземні споруди водоканалу перебувають у занедбаному стані, не охороняються. Звернулася в Держгеонадра з вимогою відкликати ліцензію на водокористування, видану ужгородському комунальному підприємству. Коритнянців не зупинило навіть те, що відкликання ліцензії може означати відсутність централізованого водопостачання не лише в обласному центрі, а й у їхньому селі. Утім, цей владний орган вимоги Коритнянської сільської ради відхилив, затвердивши умови діяльності водоканалу.

    На цьому тлі різко контрастують відносини водоканалу з Холмківською сільрадою, на території якої розміщено втричі більше свердловин. Із нею ужгородське підприємство не має жодних суперечностей, усі документи оформлено, взаємні обов’язки виконано.

    Насамкінець.  У серпні відбулася нарада в облдержадміністрації, на якій розглядали діяльність та безпечне функціонування водозабору «Минай». Зазначено, що це питання перебуває на контролі Прем’єр-міністра України. Було створено комісію, до складу якої входять служби, відповідальні за додержання законодавства щодо життєзабезпечення населення. Це вселяє надії, що будівництва в зоні санітарної охорони не допустять, відведення земельних ділянок оголосять незаконним, а відповідні рішення Коритнянської сільської ради втратять чинність.

     

    Василь БЕДЗІР, "УК"

     

    Нагадаємо про страшні кадри! В Ужгороді зафільмували хлопчика, котрий наполовину "стирчав" з вікна автівки, що рухалася! (ФОТО)

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача AssA.

    По-моєму, тут явні ознаки криміналу. Цим людям плювати на всіх навколо, через свою зажерливість вони здатні залишити обласний центр з населенням більше 100 тисяч чоловік без води. На мою думку, таких потрібно карати безжально.

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Уасся.

    Туй го маєш! Йо..бані ОТГшники взагалі офігіли. До цього все і йде. Скоро дороги на території отг стануть платними. Приватизувуть зазопроводи, лінії електропередач, а на в'їзді в кожне ОТГ поставлять шлагбаум і пограничника. ОТГ, што ви маєте до водозабора, до доріг і заводу што стоять на "вашуй" території? Ви їх будовали. Ото посстроено за народні гроші, та є державное, а ві їдіть найух!

    Пунктів: 0