У Рахові дівчина-інвалід викинулася з вікна п'ятого поверху

14-річна Ірина Дьордь викинулася з вікна п’ятого поверху турбази ”Тиса”, що на вулиці Франка в Рахові на Закарпатті.

— Дитина упала на дах сарайчика — це і врятувало їй життя, — розповів в. о. головного лікаря Рахівської райлікарні Юрій Матічин, 56 років. — У нас пролікувалася тиждень, потім її перевезли до Мукачевого у дитячу лікарню.

Чому вона хотіла вдатися до самогубства, дівчинка ані лікарям, ані правоохоронцям не розповіла. Дитина є розумово-відсталою, від народження хворіє на дитячий церебральний параліч. Може відповісти тільки на прості запитання, наприклад: ”Як тебе звати?”, ”Скільки тобі років?”.

Адміністратор турбази ”Тиса” 45-річна Марія Вішола каже, що Ірина свідомо викинулася з вікна.

— Того дня вона посварилася зі своєю сусідкою по кімнаті, 10-річною Надією Човрі, — розповідає пані Марія. — Через що — не відомо. Але коли Надія зі злості розірвала новий капець Ірини, та не витримала й викинулася з вікна.

Дітей-інвалідів із Мукачівського притулку відправили відпочити на 10 днів. Однак вони приїхали без вихователів, які, відповідно до правил, мали б перебувати на турбазі й наглядати за кожним їхнім кроком. Малих довелося поселити на одному поверсі зі здоровими однолітками.

Відпочивальники з інтернату виявилися зовсім непристосованими до нових умов.

— Вони навіть не знали, як їсти банан, кусали зі шкіркою! — згадує адміністратор ”Тиси”.

— А йогурти зі злості кидали на землю — сердилися, що не можуть їх розпакувати. До того ж 10-річних і 14-річних дівчат привезли постриженими наголо. Було таке враження, ніби ці дітки якісь злочинці.

Деякі ж вихованці Мукачівського притулку інвалідів узагалі не вміли їсти. Здорові діти, які відпочивали на турбазі, намагалися їм допомогти: вчили, як правильно тримати ложку, пояснювали, як поводитися у їдальні. Але, звісно, — то не опіка педагогів-професіоналів.

Чому вихованців притулку до турбази відправили без наставників, ”ГПУ” довідатись не вдалося: у притулку кілька днів ніхто не відповідає на телефонні дзвінки.

Маріанна ШУТКО, "Газета по-українськи"