У закарпатське Кричово по буйволят приїздять з усієї України (фото)

Українські селяни підрахували, що тримати одомашнених буйволів набагато вигідніше ніж корів.

Раніше чи не в не в кожному селі на Хустщині та Тічівщині тримали буйволів. Нині ці гордовиті велетні-красені залишилися лише в Кричові. У стайні Олени Бенци одразу два буйволи: трирічний красень Юрко і чотирирічна самичка Кармеліта.

“Ще 50 років тому у селі нараховувалось біля 400 буйволів, тут їх тримали замість корів, а сьогодні мій Юрко – єдиний бичок на ціле село. Та й буйволиць у нас лише 13, -- Олена Василівна веде до стайні. – Юрко, красеню мій, хочеш пити?”

Жінка набирає відро води, ставить перед буйволом. Той повільно тягне воду, занурившись до відра по самі роги. Буйволи для України – африканські екзоти, цей вид домашньої живності вимагає особливого догляду. Відколи чоловіки почали виїжджати на заробітки, жінкам та стареньким, що залишалися по селах, важко було утримувати буйволів. Криза повертає українських заробітчан додому. А буйволи – допомагають ґаздувати на селі.

“До нас приїздять з інших областей по буйволів, нині багато бажаючих розводити цих тварин на Франківщині та Львівщині, тож за малятами – черга, доводиться домовляються наперед, -- розповідає кореспонденту UA-Reporter.com пані Олена. -- З квітня буйволів випасатиму у полі, -- підкладає Кармеліті свіжого сіна, -- за місяць у них час спарювання, мій бичок покриває усіх самочок та йому мало цього гарему, -- сміється. -- Зазвичай у природі на одного буйвола -- 50 корівок. Буйволячі весілля тривають до кінця літа, а за 10 місяців у буйволиць народжуються малюки. Вони такі кумедні, колір шерсті світліший ніж у дорослих тварин. Коли Кармеліта годує маля, даю їй молоко з яйцями, щоб буйволятко швидко набирало вагу. За півтора місяця малюк важить понад 80 кілограмів. Продають 3 місячних буйволят, бички коштують 700- 800 доларів, самички на 100 доларів дорожчі”.

Буйволи звикають до господаря, а чужинцю до хліву зась. Утім фотографуватися Кармеліті подобається. А Юрко показує мені свої роги. Якщо раніше селяни використовували буйволів як тяглову силу, нині утримують цих африканських екзотів, передусім, через поживне та цілюще молоко. Як отелиться, буйволиця дає до 10 літрів молока на добу, протягом року доїться 10 місяців.

“Завдяки буйволячому молоку наші селяни мають стійкий імутінет до хвороб, живуть довго і навіть у літньому віці зберегти молодість, -- стверджує пані Бенца. -- Молоко буйволиць багате на кальцій, смачне і поживне. Діти від нього раніше стають на ніжки, не хворіють на рахіт, а дорослих це молоко рятує від остеопорозу. Його рекомендують вживати навіть хворим з переломами кісток”.

Перед будинком зупиняється машина з Франківськими номерами. Жінка розпитує про тих, хто тримає буйволів, каже, що хоче домовитися про купівлю молодняку.

“Закарпатські буйволи вилікували нашого сина, -- розповідає пані Марія з Івано-Франківщини. – Він народився кволим, лікарі поставили діагноз – запалення суглобів. Що вже ми тільки не перепробували, та результат був нестійким. Тоді імунолог нам порадив давати малому буйволяче молоко. Приїхали до родичів у Хуст, по молоко їздили до Стеблівки, за місяць син підвівся на ноги. За півроку лікарі його не впізнали. Та краще діє буйволяча “кулайстра” – це молоко, яке збирають протягом тижня після того, як у буйволиці народжується маля. Його можна заморозити і вживати у період загострення хвороби. Нині вирішили й собі придбати буйволицю, та у Стеблівці буйволів вже не має. А їх утримувати вигідніше ніж корів: живуть до п’ятдесяти років, всеїдні, спокійні, віддані та невибагливі”.

“Утім без державної підтримки не збільшити популяцію буйволів, -- каже пані Бенца.—Минулого року власники буйволиць в Кричові отримали від держави по 1000 гривень, а на мого “хлопчика” дали 3000. Цього року гроші лише обіцяють”.