У закарпатських громадах бачать можливість подолання соціально-економічної кризи в отриманні краєм спеціального економічного статусу та виборності очільників області та районів (ФОТО)

На Закарпатті у старовинному м. Берегово з ініціативи громадської організації «Закарпатський край» 18 лютого відбувся круглий стіл, у якому взяли участь науковці, підприємці, вітчизняні та іноземні експерти з різних сфер економіки і суспільного життя, представники органів державної влади і місцевого самоврядування, громадськості та засобів масової інформації.

Учасники круглого столу зазначали, що кожен населений пункт Закарпатської області є по-своєму унікальним — і для України, і для Європи загалом. Його вирізняють географічні та природні умови, історичні особливості, господарський устрій, національний або конфесійний склад населення.
В останні роки своєрідним об’єднуючим фактором для всіх сіл, селищ, міст і районів є різке зниження життєвого рівня їхніх жителів, який дуже часто характеризують відверті злидні. У більшості населених пунктів краю наростають кризові явища у всіх без винятку секторах економіки.
У доповіді, яку виголосив доктор фізико-математичних наук, професор Ужгородського національного університету Василь Химинець, приділено увагу як аналізу сучасного становища, так і шляхам виходу з соціально-економічної кризи. Він зазначив, що виробництво промислової та сільськогосподарської продукції в районах і містах неухильно скорочується, знижується оборот роздрібної торгівлі. На межі виживання знаходяться мале та середнє підприємництво. Усюди в краї значно підвищилися і продовжують зростати ціни на товари народного споживання, однією з найнижчих в Україні залишається розмір середньої заробітної плати. Через безробіття і злидні десятки тисяч жителів Закарпаття змушені виїжджати на заробітки за кордон.
Директор Закарпатської філії Інституту охорони грунтів Юрій Бандурович, директор Закарпатської державної науково-дослідної станції, доктор економічних наук Габріел Спаський, начальник управління соціального захисту Берегівської райдержадміністрації Володир Терпай зупинились у своїх виступах на пекучих проблемах економіки міст та районів краю.
Керівник Спілки фермерів і приватних землевласників Берегівського району Марія Ковач стурбована тим, що особисті селянські господарства, які утримують велику рогату худобу, насамперед, у гірських районах, позбавлені гарантованого збуту своєї продукції, вимушені продавати її за низькими цінами. З цих же причин, а також через відсутність державних субсидій на виробництво сільгосппродукції на межі банкрутства перебувають фермерські господарства області. У попередні часи вони мали можливість продавати свою продукцію вільно. А зараз на приватних ринках з товаровиробників беруть за таку можливість різноманітні високі платежі. Це штучно завищує вартість молочної та м’ясної продукції, тож утримування худоби стає невигідним.
Ці думки підтримали і розвинули у своїх виступах заступник начальника департаменту агропромислового розвитку Закарпатського облдержадміністрації Віктор Тереля, фермер із Виноградівського району Іван Чейпеш, головний директор ТОВ «Агросвобода» Клаус Хемен. Вони навели конкретні приклади перепон у розвитку особистих селянських і фермерських господарств. Вважають, що сьогодні необхідно передбачити податкові пільги для виробників сільгосппродукції, в тому числі екологічно чистої, яка виробляється в гірських умовах. На державному рівні слід запровадити конкретні програми з підтримки розвитку овочівництва, садівництва, тютюнництва, виноградарства та вівчарства в Закарпатській області.
Приватний підприємець, у минулому керівник із великим досвідом роботи на керівних посадах Іван Гузинець наголосив на відповідальності, яку несуть очільники районів і області щодо забезпечення конституційних прав громадян — прав на достатній життєвий рівень, а також на працю, соціальний захист, медичну допомогу, освіту тощо. Він навів непоодинокі приклади корупції, махінацій із виділенням землі, використанням рекреаційних і спортивних споруд, мінеральних і термальних вод. Цей виступаючий вказав на бездіяльність контролюючих органів у припиненні несанкціонованого вирубування на лісу, як і «узаконених перерубів».
Учасники круглого столу, зокрема з Берегівщини – сільські голови з сіл Дийда і Чома Іштван Вінце та Світлана Ковач, експерт з трудових питань Февросінія Сухан та інші, переконані в тому, що для реалізації великих потенційних можливостей для інтенсивного економічного розвитку Закарпаття недостатньо наявних у регіону повноважень. Насамперед, йдеться про фінансове та ресурсне забезпечення назрілих реформ, у тому числі пов’язаних із оголошеним Києвом розширення прав регіонів. Сьогодні вона декларується в основному на словах, і не підкріплюється матеріальними ресурсами. Навіть на рівні законопроектів рішучі зміни в майбутньому не проглядаються. Майже всі кошти й нині централізовано забираються з регіонів, менша частина з них повертається назад у вигляді дотацій.
На переконання приватного підприємців з м. Берегово Вадима Зеленецького та Дмитра Кобринського, фермера Іштвана Дерцені з Берешівського району, головною умовою подолання сучасної соціально-економічної кризи є надання Закарпатській області спеціального економічного статусу. Саме він забезпечить інвестиційну привабливість селам, селищам, містам і районам краю, сприятиме розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, створенню сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, нових робочих місць, зростанню грошових надходжень у місцеві бюджети та підвищенню рівня життя закарпатців. Верховна Рада повинна прийняти відповідний закон, яким цей статус був би закріплений.
З досвідом Литовської Республіки щодо спеціальних економічних зон учасників круглого столу познайомив голова Фонду захисту прав людини цієї країни Стасис Каушиніс.
На думку учасників круглого столу – експерта Дмитра Попа та приватного підприємця, громадянина Угорщини Віктора Масаловича, принциповим є питання персональної відповідальності перших керівників органів державної влади на обласному та районному рівнях безпосередньо перед населенням краю за соціально-економічний стан. Але, якщо сільських, селищних і міських голів, а також депутатів місцевих рад обирають на виборах мешканці відповідних населених пунктів і вони їм підзвітні, то голів обласної та райдержадміністрацій призначає Президент України. Префекта, відповідно до умов конституційної реформи, теж призначатиме голова держави. Саме через це очільники області та районів повинні безпосередньо відповідати за свої дії перед своїми виборцями. Тож ці посадовці повинні обиратися не інакше як шляхом прямого голосування усіх закарпатців.
Керівник громадської організації «Закарпатський край» Василь Кузьо зауважив: закарпатців турбують також і соціально-політичні питання. Прикладом цього є дискусія щодо створення у місцях компактного проживання національних меншин окремих територіально-адміністративних утворень зі спеціальними економічними повноваженнями або ж виборчих округів. Додав, що така практика повністю відповідає міжнародним документам, які ратифікувала Україна.
У багатонаціональному, толерантному Закарпатті частина суспільства підтримує можливість таких утворень, зокрема, і окремого угорського виборчого округу. Втім, деякі учасники дискусії висловили застереження щодо цього. Василь Кузьо вважає, що для вирішення цього питання важливі порозуміння, дотримання міжнародних стандартів, які гарантують широкі права національним меншинам і корінним народам. Було б дуже доцільним прийняття Верховною Радою у відповідності з Конституцією держави Закон України «Про статус корінних народів». Його думку підтримав експерт Михайло Бабидорич.
Круглий стіл затвердив конкретні рекомендації Верховній Раді України, місцевим органам державної влади та органам місцевого самоврядування Закарпатської області, контролюючим та антикорупційним органам. Серед запропонованих заходів для виходу з соціально-економічної кризи — прийняття законодавчого акту про спеціальний економічний статус Закарпатської області, забезпечення права закарпатців обирати керівників краю та районів на прямих виборах. Поряд із цим, учасники круглого столу висловили побажання, щоб громадські організації краю активніше долучалися до пошуку шляхів подолання соціально-економічної кризи в селах, містах і районах Закарпаття.
Михайло ШЕЛЕМБА