Угорщина наклала вето на грудневе засідання Комісії НАТО-Україна

Офіційний Будапешт використав право вето щодо скликання засідання комісії Україна-НАТО у грудні місяці, оскільки Угорщина, як виявилося, аж ніяк не може підтримувати намагання України потрапити до Євроатлантичного союзу.

Наразі заборону на зібрання якось обійти неможливо, оскільки для скликання зазначеної комісії потрібна згода усіх країн.

Як наголосив очільник зовнішньополітичного відомства країни Петер Сіярто (Szijjártó Péter), ще до осені Угорщина нібито була палким прихильником євроатлантичних бажань України, однак закон про освіту, який прийняла Верховна Рада, а згодом підписав президент Петро Порошенко, начебто став підступним ударом ножем у спину Угорщині.

Міністр закордонних справ наголосив, що Будапешт готовий до будь-яких консультацій, але не зможе зміритися з тим, що український закон про освіту обмежив права угорських меншин, які проживать на території України.

Очільник МЗС підкреслив, що Угорщина й надалі робитиме аналогічні кроки, поки ситуація не буде вирішена “правильно”.

Нагадаємо, в уряді Угорщини вважають новий український закон “Про освіту” таким, що порушує права національних меншин. Будапешт наполягає на можливості викладання для діаспори на угорській мові, тоді як новий закон визначив українську, як основну мову освіти.

Додамо, 5 вересня Верховна Рада прийняла новий закон “Про освіту”, який встановив українську мову для освітнього процесу.

Нагадаємо також, що дипломатичні відносини України та Угорщини у найближчому майбутньому можуть зіпсуватися. Будапешт почав погрожувати блокувати будь-які ініціативи Києва щодо просування країни в напрямку євроінтеграції, а також участі в різних програмах в рамках Східного партнерства.

Крім того, новий конфлікт спалахнув у України з країнами Центрально-Східної Європи на тлі прийняття нового закону “Про освіту”. Відповідно до закону, в державних і муніципальних шкільних установах освіту тільки на мові представників нацменшин можна провадити до 5 класу, а надалі освітній процес повинен тривати з використанням державної мови, тобто – української. Винятки було зроблено тільки для нацменшин, які не мають своєї держави (корінних народів) – кримських татар і караїмів.