ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Україна шукає собі героїв?

    27 вересня 2020 неділя
    Новий Указ гаранта Конституції викликав у громадськості неоднозначну реакцію

    Українці вже давно звикли до «оригінальних» указів нашого Перезидента. То він хоче відновити «історичну справедливість», то підносить у ранг «ангелів української незалежності» воїнів УПА, то святкує перемогу над «ворогами-росіянами»...


    Новий Указ гаранта Конституції викликав у громадськості неоднозначну реакцію. Зрозуміло, що певна частина українського суспільства із переконаннями, які нагадують гострий націоналізм, на «ура!» сприйняла вказівку Віктора Андрійовича на широку ногу відсвяткувати 95-у річницю битви січових стрільців з росіянами під Маківкою. А от інша частина, яка намагається самостійно (без нав'язування «думки» верхівки) розібратися у історичних подіях і здоровим глуздом оціює ситуацію, трохи обурена: посилаючись на «історичну справедливість», Президент зовсім несправедливо підносить «героїзм» стрільців, навмисно замовчуючи неоднозначність їх дій і конкретну невизначеність їхніх поглядів, оминаючи той факт, що пізніше січовики влилися до лав Червоної Армії...

    Так, історія – наука далеко не точна, але відверте перекручування фактів, яким останні п'ять років займається влада, не може бути виправдане ніякими відговорками про «відновлення історичної справедливості»: паплюження сусідньої країни і намагання спотворити її образ у свідомості українців, посіявши жорстку ворожнечу у серцях обох сторін, зовсім не вписується ні в які рамки справедливості, людяності й вихованості.

    Коли не можна гратися із сучасними подіями (бо люди вже намагаються робити свої висновки), українська влада береться до історії, вибудовуючи нові версії і «факти» і підкидуючи ці «ідеї» зголоднілому суспільству, яке, у свою чергу, охоче розвиває їх. Так в Україні народжується історія. І нові проблеми. Давно вже не є секретом, що через «переписування» минулих літ (ще раз повторюсь, не виправдане ніякими замудрими термінами про справедливість!) наша країна час від часу переживає не тільки внутрішні, а й зовнішні конфлікти. Як потім кермо української владної машини буде справлятися з постійними конфліктами (що виникають з метою вияснення історичної правди і подекуди закінчуються бійками), внутрішньою ворожнечею в країні і міжнаціональною неприязністю – невідомо. Схоже, тут просто хтось настирливо намагається прив'язати до всіляких «історичних справедливостей» свої особисті інтереси...

    Таке враження, що влада й надалі шукає своїх «національних героїв» а ля Бандера і «иже с ним». Шукає, шукає, а про справжніх забуває... Чомусь Віктор Андрійович обмежився тільки ВИДАННЯМ Указу про святкування 65-річчя Перемоги, а про свою приказку «не словом, а ділом» трохи забув... До ювілею Перемоги у Другій світовій маємо розбиті пам'ятники (яскравий приклад – Пагорб Слави в Ужгороді), занедбані військові кладовища і... ображені свідки війни – винуватці Великої Перемоги... (Як тут не ображатися, коли справжніх героїв не шанують і забувають, а визволителями безсовісно називають воїнів УПА?!..) Зате будуть іменні марки! І ціла купа журналістських матеріалів про те, якими «хорошими» були січовики... Не біда, що українські школярі плутаються в здогадках, коли їх запитують про дату початку Другої світової війни...

    (...)

    P.S.: Залишається сподіватись, що після президентських виборів видання подібних указів припиниться. Принаймні, цього б хотілося... При всій повазі до Віктора Андрійовича, мушу зазначити, що українському народу від відновлення історичної «спрведливості» жити краще яж ніяк не стане...

    (Аня Семенюк)

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору