ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Ужгород і ужгородці

    04 серпня 2021 середа
    Людвіг Філіп , краєзнавець

    Рівно шість років тому 30 травня 2015 року зробив це фото у Гірчичному зерні. Усвідомлював, хто переді мною. Брила. Кладень історичних фактів, життєвих спостережень, джерело цінної мудрості.
    Ми пили каву і я намагався розговорити співбесідника, викликати на відверті слова. Та він, навчений складним життям, не піддався і тому його розповідь може здатися вам звичайною. А я вважаю, що це і є мудрість.
    Людвіг Філіп
    краєзнавець
    "У 60-х роках по Корзо в неділю не можна було пройти. Спочатку йшли у Кафедральний собор, римо-католицьку або реформатську церкву, а потім на Корзо. І молодь і старші люди. Ходили рядами назустріч один одному. Роздивлялися, розмовляли, молодь знайомилася. Старше покоління збиралося, було таке Moslá Sarok, це там, де тепер аптека на початку Духновича. Там збиралися пенсіонери, обговорювали життя. Потім йшли у «Коруну» - «Верховину», в літній сад. Літній сад був і в «Коруні», літній сад був і в ресторані «Київ» - колишній «Берчені». Грала циганська музика, тоді це було характерно для ресторанів, їх було небагато в Ужгороді. Слухали музику, замовляли пляшку вина і біля тої пляшки вина могли просидіти дві-три години і ніхто нічого їм не казав. Тоді масово прийшла в моду кава, замовляли каву. Хоча кава була і раніше. На перехресті Корзо, там, де тепер банк, а перед тим «Золотий ключик», була турецька кав’ярня Hokir Dzsabi. На початку Духновича, там, де зараз податкова, було кафе Purma, де збиралася інтелігенція – художники, письменники. Там і виставки робилися.
    Я все дотримуюсь тої позиції, що від любові до Бога, до своєї рідної домівки, йде любов до держави, йде любов до нації. Різне бувало й раніше, але у школі викладався закон Божий. Це дуже стримувало людей. Заповіді поважалися. Ужгородців минулих часів характеризувала духовність. Це, на мій погляд, головне…"
    Під час цієї розмови я в черговий раз поцікавився у пана Людвіга, як справи з публікацією його книги, справи усього життя. Та він відповів, що ще не знайшлися гроші на видавництво. Наука - це про нього, подумав я, гроші - ні.
    Так було ще на початку цього року і от прийшла радісна новина. Книга "Ужгород, рідне місто моє" вийшла з друку.
    Навіть не варто нагадувати, що це буде бомба. Справжня, історична.
    Презентація у цю середу о 17 годині в спілці письменників на Жупанатській.
    Александр Герешко

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 3

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору