Ужгород. Ринок на Краснодонців — ще той парк атракцій!

Кожен закарпатський ринок – ніби окреме місто у місті. Ужгородський на Краснодонців – теж не виняток. Там ніби інший світ, інша реальність… така нерозгадана і цікава.

Оскільки ринок знаходиться у досить віддаленому місці, купувати туди їде далеко не кожен. Але місцевий журналіст вирішив вивчити життя ринку, дізнатися, що турбує тих, хто там працює, і тих, хто купує, що взагалі можна там придбати.

Великий парк атракцій

На перший погляд ринок – ніби парк атракцій. Там багато павільйонів  із дитячими речами, усілякими іграшками, візками для новонароджених, ліжечками та різними цікавинками. Так і хочеться повернутись у дитинство і купити собі пухнастого ведмедика або рожеву свинку. Однак наша мета на ринку – зовсім не покупки, а дослідження. Тож вирушаємо знайомитись із тими, хто проводить тут кожен день і знає всі секрети.

Між рядами (яких тут, здається, безліч) можна заблукати. Тим більше людині, яка востаннє була тут ще тоді, коли торгівля здійснювалася ще з різнокольорових палаток. Тепер же кожен продавець має більш-менш нормальне робоче місце і, купуючи одяг, не потрібно шукати роздягалень, річ можна одразу ж приміряти.

Це, безумовно, тішить.

Незважаючи на те, що ми завітали на ринок у робочий день, побачили, як між прилавками тиняються маленькі роми. Вони не просять милостиню, нічого не купують, просто роздивляються.

Підходимо до хлопчика років 10 і питаємо, чому він один. Каже, що приїхав із мамою з Мукачівського району. Вона шукає тканину собі на сукню, бо у сестри незабаром весілля, тож вона повинна пошити собі до свята гарний наряд. Невдовзі до смаглявого Йовжіка, як він представився,  підходить молода жінка з дівчинкою років 5, тримаючи маму за руку. Вона з пакунками. Питає, що ми хочемо від її сина. З’ясувавши, що метою нашої поїздки на ринок є дізнатися про життя цього місця, розповідає, що сюди отоварюватися їздить часто.

«Туй усе є. У нас у Мукачеві тоже файний базар, – ділиться вона думками. – Айбо в Ужгороді я маю своїх люди, они роблять мені скидки. Мені май вигодно приїхати сюди і купити много всього, чим переплачувати у нас. Скоро в ня ся донька уддає, треба на свадьбу ся по-людськи уладити».

Відтак молодиця йде далі, а діти, оглядаючись, нічого навіть не просячи, прямують за нею.