Ужгородцям запропонували відпочивати у борщовику замість аквапарку

Здається, на долю ужгородців випало вже достатньо труднощів: мова про розвалену комунальну інфраструктуру, почергову подача води (навіть холодної), відсутність тепла взимку, зростання цін на комунальні послуги...

Аби відпочити від щоденних турбот, люди вибираються на природу. Однак на тих, хто залюбки відпочив би на березі Ужа, чигає небезпека — отруйна рослина під назвою борщовик.
Питання облаштування зони відпочинку в обласному центрі кануло в Лету разом з початком каденції нинішнього мера. Свого часу його попередник Віктор Погорєлов домігся облаштування пляжу на березі річки в районі філармонії. Тут працювали торговельні павільйони, біотулети, чергувала група рятувальників. Люди залюбки приводили сюди малечу. Однак новій міській владі заманулося заморського дива і вона завзято почала втілювати у життя віртуальний проект під назвою „Аквапарк”. Чим все закінчилося, нині знає кожен ужгородець. А зони відпочинку як не було, так і нема.
Тим часом, поки місцеві можновладці проводять референдуми, береги річки Уж покриваються чагарниками, контакт із якими небезпечний не тільки для здоров’я, але й для життя необережних відпочиваючих.

Борщовик — це крупна багатолітня трав'яниста рослина з сімейства парасолькових. За свій гігантський зріст рослина була названа ім'ям древн ьогрецького міфічного героя Геракла — силача і велетня. В ся рослина покрита жорсткими волосками. Стовбур має вигляд порожньої м і лкоребрист ої трубки. Квітки біло-зеленуваті, інколи рожеві у вигляді великих багатопроменевих парасольок . Квітне з липня по вересень. І з 70 видів борщ о вик і в на території нашої країни виростає 40. Зовн і рослина нагадує велетенський укроп. Він жалить, як кропива і особливо небезпечний у сонячну погоду. Якщо сок потрапляє на шкіру людини, то під дією сонячних променів викликає надзвичайно сильні опіки. Піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщовиком. Особливо якщо вражаються рот чи гортань. Найчастіше від борщовика страждають діти.

У 70-і роки ботаніки тримали рослину як унікальне явище в оранжереях. Але вже за 30 років не знають, як його позбутися.

Розмножується борщовик з катастрофічною швидкістю — один гектар рослин забезпечує посів потомства на площі, більшій у 15-30 разів. Саме це, а також його властивість давати велику зелену масу сприяли його вирощуванню в радянському сільському господарстві для силосування. Кажуть, „зелене світло” рослині дав сам „вождь усіх народів”. А коли колгоспи почали розвалюватися, борщовик залишився без догляду і почав захоплювати прилеглі території.

За своїми властивостями ця рослина дуже невибаглива і витримує температуру від мінус 45 С до плюс 55 С, що свідчить про те, що їй не страшні ані мороз, ані спека. Росте на будь-якому грунті. Практично не потребує вологи — один невеликий дощ і під листям створюється повне середовище для існування (листя досягає 1 метра в діаметрі). Рослина досягає 5 метрів у висоту.

На борщовик фактично не діє жоден хімікат чи кислота. Трохи боїться вогню, але випалювання неможливе, поскільки у рослини сильний стовбур і всі її життєві соки рухаються посередині стебла, а кислотні колючки ростуть безпосередньо з внутрішніх каналів. За рівнем виживання борщовик просто бездоганний.

До речі, у ряді країн боротьба з цим монстром уже ведеться на рівні держави. Так в Естонії цьогоріч було виділено 2 мільйони на боротьбу із борщовиком. В Росії для його знищення створюються спеціальні екологічні загони.

Наші спеціалісти з обласної станції захисту рослин кажуть, що оскільки корінь борщовика круглий, товстий, і висмикнути або викопати його важко, важливо «квітку-шапку» скосити, тримаючись якомога далі від рослини. Щоб сік не потрапив на руки, натягнути гумові рукавички. Якщо ж взялися за боротьбу з цим бур’яном в середині вегетації, то краще його скосити, а гербіцидом обробити листя, яке залишилося, і залити розчин препарату в порожнисту трубку стебла. Втім, додають вони, результат все одно буде нікчемний.

Минулоріч тордішній голова Закарпатської ОДА Олег Гаваші дав доручення начальнику Державної інспекції захисту рослин в області Михайлу Реметі та начальнику прикордонної державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області Михайлу Дзямку розробити загальнообласну програму по боротьбі зі шкодочинними рослинами та захисту територій від них, винести її на обговорення депутатського корпусу краю. Голова облради М. Кічковський рекомендував мерам і начальникам облрад мобілізувати громадян на очисні роботи, провести з ними відповідний інструктаж щодо дотримання правил безпеки, адже йдеться про роботу з отруйними рослинами. З подібним проханням до мешканців області звертався і н ачальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов .

Як ці всі доручення виконуються в Ужгороді, може подивитися кожен. Варто тільки вийти на берег Ужа. Найсумніше, що якщо міська влада цьогоріч не наведе лад із борщовиком, наступного року він розростеться по всій береговій частині річки і підніматиметься до набережних, де його знищити буде вже фактично не реально. Але кого цікавить якийсь там борщовик, якщо на носі чергові вибори?
Людмила Руда