ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

В Будапешт - як в минуле (фото)

    26 вересня 2020 субота
    Будапешт. Замок Вайдахуняд

    Аби здійснити незабутню подорож у минуле, досить відвідати “перлину на Дунаї”, як називають Будапешт самі туристи, і зазирнути в замок одразу за площею Героїв. Його назва — Вайдахуняд. Звучить досить незвично, навіть “ріже” вухо. Та що поробиш? Це ж угорська мова! Вона — унікальна, ні на що не схожа.

    Замок Вайдахуняд “чайнику в Будапешті” без знання “універсальних міжнародних мов” відшукати неважко. Він — за площею Героїв, на рукотворному острові у найкрасивішому з будапештських парків — Варошлігеті.
    Тут майже завжди гамірно і людно. Восени, влітку і навесні в міському парку можна покататися на човні штучним озером, неспішно пройтися вимощеними тисячами ніг стежками, посидіти годинку-другу в романтичній тиші в затінку дерев (їх тут близько 7 тисяч!). Зате взимку став не впізнати. Він перетворюється на каток.
    На подвір’ї перед замком почуваємося, як свої, чути вигуки на різних мовах світу. Довкола — невеликий скверик. Між пішохідними доріжками розбиті акуратні клумби.
    На лавці в затінку крислатих дерев вмостився солідний дядечко в одязі цехового майстра. Це Ігнац Алпар — угорський архітектор. Щоправда, не живий, а вилитий із... бронзи.
    — О-о, треба сфотографуватися, — вирішуємо з подругою в один голос і вмощуємося на широкій лавці, по обидва боки від знаменитого угорця.
    Якщо вірити легенді, в дитинстві наш “сусід”, майбутній зодчий був ще тим лінивцем. Чотири класи початкової школи хлопець закінчив аж у... 15 років. Якщо підрахувати більш-менш точно, на один клас відводиться по два-три роки!
    Врешті главі сімейства набридло “спонсорувати” безконечне синове навчання, і він відправив хлопця на роботу. Той спробував себе помічником каменяра на одному із будівництв угорської столиці і... змінився.
    Ігнацу так сподобалося творити власноруч, що він охоче повернувся до навчання. Цього разу — всерйоз, тому і ненадовго. Для початку закінчив гімназію, а потім — Берлінську Академію Мистецтв, причому зі званням доктора архітектури. Згодом він став одним з найкращих архітекторів Угорщини і автором кам’яного “Вайдахуняда”.
    Далі перед нами — перекинутий через рів міст, який веде до масивної арки з залізними решітками. Точнісінько такі я бачила в середньовічних фортецях із фільмів.
    Ще крок — і відчуття реальності кудись зникає. Тут хоч-не-хоч, а переносишся у минуле, у часи “кровавої графині” Ельжбети Баторій. По обидва боки від входу — сторожові вежі-донжони з бійницями. Такі, як у фільмі про Жанну д’Арк? Ліворуч — монастир і капличка. Навпроти — готичні споруди, що нагадують рицарський замок.
    В густій зелені парку нас чекав сюрприз. Там “заховався” Анонімус, колега нашого Нестора-літописця і один із найтаємничіших пам’ятників угорської столиці Цей ченець — перший угорський літописець XII століття, автор літопису “Діяння угорців” про часи правління короля Бели IV. На жаль, його ім’я і роки життя невідомі.
    Ми зауважили, що бронзове перо старого літописця відполіроване туристами до блиску, і мимоволі посміхнулись. Пригадуєте замок у Мукачево і пам’ятник його засновнику Федору Корятовичу? Там всі загадують заповітне бажання і завзято “полірують” палець князя , тут — перо літописця... Хто-зна, можливо, воно і здійсниться.
    З Анонімусом пов’язана інша легенда: кожен, хто потримає бронзове перо літописця, залишить по собі пам’ять в історії й серцях свого народу.
    На перший погляд видається неймовірним, але замок Вайдахуняд — не оригінал, а лише копія фортеці володарів Трансільванії Хуняді, збудованої в XIII столітті. Та й загалом, його історія незвична і цікава.
    Перший замок, з пап’є-маше та фанери, спорудили на цьому місті у 1896 році — до виставки на честь тисячоліття Угорщини. Окрім нього, в парку з’явилося декілька будівель. Усі вони — різних архітектурних стилів.
    Коли завершилися бучні святкування, історичні павільйони розібрали. Недовго простояв і замок із фанери. Утім, макет сподобався жителям Будапешта, і його попросили відновити. 9 червня 1907 року імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I урочисто відкрив новий, кам’яний замок.

    Влітку на території Вайдахуняду часто влаштовують музичні фестивалі і фольклорні концерти. Тут відзняли чимало кінофільмів (зокрема — й голлівудських). Зараз у замку знаходяться Сільськогосподарський музей (тут навіть можна продегустувати смачні угорські вина), концертні майданчики, сувенірні крамниці.
    "20хвилин"


    18094.jpg
    148792.jpg
    18095.jpg
    18096.jpg
    18097.jpg
    18093.jpg

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору
    Похожие новости