В очікуванні Першовересня! Побачила світ нова книжка письменника Юрія Шипа для юних школяриків Закарпаття

Школярам, батькам, учителям! Напередодні нового навчального року відомий письменник, наш земляк, житель села Великі Лази, презентував свій подарунок і нашим читачам – побачила світ ще одна його книжка: співаничок для діточок дошкільного й молодшого шкільного віку «Соловейкова сопілочка» з нотами відомих композиторів  та кольоровими ілюстраціями.

Ця книжечка для всіх чесненьких, слухняних, старанних і працьовитих маленьких діточок і школяриків, а також для тих, що повинні теж такими стати, і для їхніх батьків, учителів та всіх, котрі покликані про це дбати.

Із найщирішими побажаннями успіхів у праці та навчанні з нагоди початку нового навчального року пропонуємо витяг окремих творів цього видання увазі наших юних і дорослих читачів!

БОЖЕ, ПОМАГАЙ

День погідний

Нині, як ніколи,

Діти й квіти

З ним ідуть до школи.

Хлопчик Данчик

Також поспішає.

Модний ранчик

І Букварик має.

Спішно крочить,

Щоб не запізнитись,

Бо він хоче

Дуже гарно вчитись…

* * *

В школу діти

Йдуть… Їх Боже,

Як рай-квіти

Бережи… Ти можеш!

ВПЕРШЕ В ПЕРШИЙ КЛАС

Радісно Панас

Під вікном гукає:

– Вже йду в перший клас,

Вчителька чекає!..

Вже йду в перший клас,

Вчителька чекає!..

Вибігла у двір,

Як почула, Галька:

– А ми йдемо дві:

Я і моя лялька!

А ми йдемо дві:

Я і моя лялька!

– Це для чого? Чом?..

Діток насмішити?

– Ні! Тому, що двом

Цікавіше вчитись!

РАНО-ВРАНЦІ

– Де ти, Сонечко бувало,

Поки вийшло з-за гори?

Лагідно воно сказало

Так на це до дітвори:

– Доки земля оберталась –

Я дивилося на світ,

Вам сказати готувалось:

Добрий ранок! Всім привіт!

МИРОСЛАВКА ЙДЕ ДО ШКОЛИ

В Мирославки личко сяє

Щастям як ніколи:

З діточками поспішає

Радісно до школи,

Щоб усе на світі знати

Серденьком, душею…

Йдуть Ісусик, Божа Мати

Й Ангелики з нею:

Діточок ведуть за руки

По святій дорозі

В райський сад краси-науки,

Що квітує в Бозі

Та дає в Господнім Слові

Почуття довіри

До Надії, до Любові

Та святої Віри:

Не в злобі, замані хитрій,

А в плодах пізнання,

Що у ласці й у молитві

Матері та няня…

Бережи у благодаті,

Боже, Мирославу

В ріднім краю рідній хаті

І Тобі на славу.

НАЙДОРОЖЧА КНИЖЕЧКА

Діткам біля липи

Хвалиться вівчарик:

«Я уже великий,

Маю вже букварик!

Я вже й букви знаю

Майже до одної...

Кращої немає

Книжечки від тої!»

Кажуть нянько-мати,

Дідик і бабуся:

«Скоро я читати

Вже її навчуся!»..

Буду все на світі

З тої книжки знати...

Батьківщині рідній

Жити помагати!

МИ ВЧИМОСЯ У ШЕВЧЕНКА

Ми такі у школі діточки маленькі,

Як весною в полі квіточки гарненькі.

Ми вчимось читати, ми вчимось писати,

Бо про все багато нам потрібно знати.

У Шевченка вчились наші нянько й мати,

Так його любили, як свій край-Карпати.

Ми вчимося жити, Україно-ненько,

Так тебе любити, як любив Шевченко.

ТАМ, ДЕ ДІТИ

Лине поклик світом:

Вподобіться дітям,

Не дми, чорний вітре,

Ув обличчя дітям!

Люблять ласку діти –

їх потрібно гріти...

Виростають діти,

Як весною квіти.

Мило й сонцю гріти,

Де на світі діти...

Для добра трудітесь,

Будуть вдячні діти.

КОЛIНОПРЕКЛОННЕ МОЛIННЯ

Помагай нам, Господи, радіти,

Відганяй лукаві сили злі,

Щоб із Небом та батьками діти

Всі були щасливі на Землі.

Юрій Шип