В Україні посилюються міграційні настрої

Тенденція до виїзду з України спостерігається в усіх категоріях населення, констатують експерти. Одна з причин - складна економічна ситуація.

Складна економічна ситуація в Україні сприяє зростанню кількості бажаючих відправитись на заробітки за кордоном. Так, лише за перше півріччя цього року дозволи на роботу в Польщі отримали 183 тисячі українців. Це на третину більше, ніж за аналогічний період 2013 року, й майже на десять відсотків більше, ніж за весь 2011 рік, повідомили в польському міністерстві праці та соціальної політики.

Українців не стримує й ускладнена процедура отримання візи, яку з початку листопада запровадила Польща. Приміром, для отримання найпростішої донедавна "шопінг-візи" тепер слід представити в консульство не тільки чек про закупи з попередньої поїздки, але й довідку з місця роботи, або документ, що підтверджує вид діяльності, рахунок з банку і обов’язкове бронювання місця проживання.

Але навіть самі поляки сумніваються, що це зупинить потік мігрантів з України. "Після нововведень, думаю, попит на отримання віз не зменшиться", - заявила в інтерв’ю волинському виданню "Сім’я і дім" генеральний консул Польщі в Луцьку Беата Бживчи. Вона також зауважила, що нині українці звертаються за візами цілими родинами, чого раніше не було. "Багато хто у такий спосіб хоче убезпечитися перед можливим погіршенням ситуації в Україні", - пояснила генконсул.

Заробітчани переорієнтовуються з Росії на Європу

Враховуючи економічні негаразди в країні та девальвацію гривні, українці дедалі більше задумуються над трудовою міграцією, зауважує в коментарі DW експерт Центру дослідження суспільства Тарас Доронюк. Він припускає, що до групи постійних заробітчан у країнах ЄС тепер приєднаються українці, які донедавна підробляли в Росії. Напрямок заробітків змінюється з Росії на Європу не лише через військово-політичний конфлікт, а також через ускладнення міграційного законодавства в Росії і економічний спад у цій країні, пояснює Доронюк.

Експерт прогнозує збільшення потоку українських заробітчан до країн Єврозони. "Донедавна вважалось, що введення безвізового режиму з Україною не несе загроз країнам ЄС щодо напливу трудової міграції, - каже Доронюк. - Однак у контексті останніх подій в Україні ці прогнози виглядають доволі нереалістичними".

Передумов для спаду міграційної активності немає

Заробітчани - це лише одна із категорій потенційних мігрантів. Значно більше нині активізувалися особи, які шукають притулку в країнах ЄС, мотивуючи свої дії війною та загрозою життю, зауважує експерт Центру досліджень суспільства. "Приблизно шість тисяч українських біженців подали свої заяви на отримання притулку в країнах ЄС", - каже Доронюк.

Не слід забувати і про категорію висококваліфікованих спеціалістів, яким досі складно самореалізуватися в Україні. Тим паче, що європейські країни залюбки приймають українських фахівців, наголошує експерт. "Міграційні настрої вже посилилися, не виключаю, що й надалі зростатимуть у всіх групах, бо передумов для спаду цих настроїв немає", - каже Доронюк.

Не стало винятком й українське студентство. Згідно з останнім дослідженням, яке провів Міжнародний інститут освіти, культури й зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка", з майже тисячі опитаних львівських студентів 83 відсотки зізналися, що хочуть виїхати задля працевлаштування. Найбільш привабливими країнами для виїзду молодь називає США, Німеччину та Польщу.