В Ужгороді дорога до Горянської Ротонди потопає в груді сміття (ФОТО)

Як довго дорога, що веде в Ужгороді до історичних пам’яток Городище та Горянська Ротонда потопатиме в груді сміття?..

Пройшло уже півроку з того часу, відколи вийшла у світ публікація «про горе» Горянської Ротонди та Городища, яке заростає бур’яном, терням та слугує багатьом мешканцям цього ужгородського мікрорайону смітником. А ці ж історичні пам’ятки і по нині приваблюють чимало туристів, які з радістю та задоволенням приходять подивитися на Горянську Ротонду та рештки стін Городища, що мають свою цікаву, славну і багату історію.

Нагадаємо: вони збудовані мудрою правителькою горянських земель Грагіссою, яка з молодих років прагнула виконати батьківський заповіт – зробити недоторканними землі, що знаходилися біля «буремного та повноводного Ужа» і неодноразово зазнавали нападів та спустошень чужоземними ордами. Тому з часом виросли міцні мури статечного Городища.

Окрім захисту військового не забувала Грагісса і про захист духовний. Віра в Господа і постійне спілкування з небесними силами надихнули молоду володарку побудувати в Горянах церкву. Божий храм за задумом Грагісси мав бути таким, про який ніхто в цілій Європі і подумати не міг: з круглим куполом, прикрашений, мов королівський палац. Саме таким і побудувала його молода володарка. Щодня до Горянської Ротонди, разом із Грагіссою, вранці і ввечері приходила її челядь. Заходили до Божого храму тільки в чистому взутті або без нього, щоб не забруднити мармурових плит.

Пройшли століття… Горянська володарка вже давно відійшла із цього життя, а разом із нею і слава мужнього Городища. Наразі від нього, на жаль, залишилися тільки глиби каміння та частини стін, які час зруйнував та потопив в родючій землі. Одне, що нагадує про нього — зруйновані стіни та бетонний стовп з написом «Пам’ятка археології — Городище».

У наш час до церкви Покрову Божої Матері (Горянська Ротонда — прим. авт.) та Городища ведуть дві основні дороги. Якщо йти по центральній вулиці Лисенка, а далі повернути наліво (біля нижнього кладовища) і підійматися вгору, то як вірникам, так і туристам-гостям нашого міста Ужгорода доводиться проходити біля декількох сміттєзвалищ. У сонячну теплу погоду (особливо влітку), йдучи повз тих смітників, важко дихати, адже від них несе страшенним смородом. Дійшло вже й до того, що зовсім неподалік від Горянської Ротонди (вищий кінець Горян) люди, не боячись ні Божого гніву, ні закону, почали висипати на купи все зайве сміття із свого дворогосподарства.

Як повідомляє кореспондент UA-Reporter.com, навіть перед Великодніми святами вищезгадана дорога, що веде до Божого храму, не була прибрана: сміття, яке наносили люди за тижні-місяці, лежало купами край дороги. Воно навіть і зараз звідти не вивезене. Горянську ж Ротонду і Городище розділяють тільки одні ворота, фіртка яких завжди відчинена. Тому кожний з легкістю може потрапити до зруйнованих стін Городища, окремі частини яких також служать для верхніх мешканців Горян сміттєзвалищами, і побачити занедбану історичну пам’ятку нашої держави.

До якого часу цей бруд буде ганьбити не тільки мешканців Горян, але й усіх ужгородців?.. Хто і коли прибере ці смітники, щоб із нас «не сміялися» вірники з інших міст та сіл, які приходять на свята до церкви Покрову Божої Матері, і гості нашого міста, що цікавляться історичними пам’ятками — Городищем та Горянською Ротондою?..

Т. Горянка,

В. Попович