В Ужгороді Храм Пресвятої Трійці відсвяткував 10-ту річницю посвячення

10 років тому в Ужгороді на вул. Володимирській народився під Божим благословенням храм Пресвятої Трійці, який входить до Катехитичного духовного центру. Ініціатором будівництва нового дому Господнього в 1996 році в мікрорайоні Боздош був о. Петро Жарковський OFM – генеральний вікарій Апостольської Адміністрації Закарпаття (тепер Мукачівської дієцезії) Римсько-католицької Церкви.

В ювілейному 2000 році 18 травня, на запрошення о. Петра Жарковського, разом з Апостольським Нунцієм в Україні Миколою Етеровичем Катехитичний духовний центр урочисто освячували єпископ-ординарій Мукачівської дієцезії Римсько-католицької Церкви Антал Майнек, єпископ-ординарій Греко-католицької Церкви Іван Семедій та інші священики. На консекрацію були запрошені і гості із Словаччини, Угорщини та Хорватії.

Катехитичний центр спочатку служив як філіал парафії св. Георгія. А 3 червня 2004 року єпископ-ординарій Антал Майнек підняв філіальну парафію до рангу самостійної парафії Пресвятої Трійці.
Від початку народження Катехитичного центру в ньому були й монахині Згромадження Ісуса, котрі по сьогодні активно працюють в парафії. Ці ж сестри в 2007 році заснували в парафії і свій Соціальний центр Марії Вард, котрий допомагає студентам і молоді та виховує їх.

Цієї неділі, 30 травня, у храмі Пресвятої Трійці відбулась відпустова Літургія, присвячена 10-тій річниці посвячення цього Божого дому. На урочистості були присутні вірники, сестри, священнослужителі: отець Петро Жарковський, єпископ-вікарій Київсько-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви Станіслав Широкорадюк, парох парафії Пресвятої Трійці Катехитичного центру Бенедикт Щербан та інші. А також гості із Словаччини: сестри Згромадження Ісуса, що починали свою діяльність в Ужгороді ще при Катехитичному центрі.

Віра, надія та любов, які є важливими у житті кожного з нас, панували на святі. Вірники та священнослужителі раділи з того та дякували Господу за все те, що Він дав їм: прекрасний храм, Катехитичний центр та людей, яким не байдужа їхня доля та доля усього християнства.
— Хочу побажати всім вірянам бути завжди такими радісними, щасливими, активними, якими вони є на цьому святі, — сказав єпископ-вікарій Станіслав Широкорадюк. — Бути вдячними Богу за все і вірити в те, що Господь набагато більше нам дає, ніж ми просимо. Для цього будьмо вірними і вдячними Йому. Хотів би також побажати всім священикам, які тут служать, мати радість із всього того, що вони роблять. Хай Бог всіх благословляє.

Отець же Петро Жарковський пригадав перші кроки створення храму Пресвятої Трійці, його будівництво. Свого часу, він разом із єпископом-вікарієм Станіславом Широкорадюком, який ініціював будівництво вже 12 храмів, заливали фундамент Божого дому Катехитичного центру.
— Ми раді тому, що Господь дав нам можливість відсвяткувати 10 ювілей. Вдяка за це Богу, парафії та Найсвятішій Трійці. Амінь, — ділиться о. Петро.

На сьогодні діяльність Катехитичного центру спрямована: під час навчального року – на підготовку дорослих до Хрещення; підготовку дітей і дорослих до першого Причастя та Сповіді; підготовку Миропомазання; підготовку подружніх пар до шлюбу; катехизм дітей та молоді; щоденні реколекції (щоденні роздуми над Святим Письмом, зустрічі груп); реколекції для подружніх пар; катехитичні зустрічі; зустрічі з сімейним колом; зустрічі хору по підготовці до свят; Святі Служби для дітей; біблійні олімпіади; поїздки в Польщу, Меджугор’я та Ізраїль; влітку – реколекції для молоді до 20 років та триденні духовні реколекції для вірників до 30 років; реколекції для сімейного кола; організацію літніх таборів для дітей; підготовку молоді до участі в дієцезних акціях та влаштування дня парафії (спортивно-духовна зустріч парафіян).

Духовні отці і сестри зазначають, що парафіяльна спільнота, центром якої є храм, дає змогу розвиватися в двох напрямках, як це бачимо на хресті: вертикальний напрямок – відносини з Богом, та горизонтальний – будувати позитивні відносини з людиною. Адже церковна спільнота — це живий організм, котрий здатний розвиватися та досягати вищих цілей. Бажаємо один одному, щоб натхнення Духа нас підіймало понад людські біди та важкості і ми могли йти по дорозі правдивої людяності та свідчити сьогоднішньому світові, що людина не тільки тіло, але й дух.
Вікторія Попович,
Тетяна Горянка