В Ужгороді пройшла акція проти мерівського ведмедя (ФОТО)

Сьогодні, 27 серпня, о 15:00 на площі Поштовій, що в Ужгороді відбулася творча акція «Вічна пам’ять Ужгороду!». Символічний протест проти архітектурного кітча і відкритого безсмаку.

Під час акції до ніг ведмедя молоді поети із Асамблеї художників «Ротонда»Андрій Любка та Лесь Белей поставили до ніг полосатого ведмедя, який стоїть біля Ужгородської мерії, вінок та запалили свічки. До них приєдналися представники ЗМІ та й самі ж ужгородці, які були присутні у той час на цій «церемонії» . Таким чином вони схотіли показати владі міста, що під їх керівництвом мистецтво Ужгорода перетворюється на мистецький хаос. Адже такі скульптури як мерівський ведмідь ставити в місті біля ратуші не можна.
— Вперше я побачив це «невдале творіння» в Інтернеті, після чого прийшов особисто на нього подивитися. На мій погляд, це суміш шизофренії з агресивним несмаком. Тобто, коли ти насаджуєш свою волю та бачення іншим. Це ж суцільний несмак, — говорить Андрій Любка.
На думку журналістів та письменників, якщо влада із митцем хотіли зробити прикольного оригінального ведмедя, то вони могли надати йому хоча б якусь ведмежу фігуру. Якщо ж на меті було створення «прикольного» й сучасного ведмедя, то його можна було б одягнути, наприклад, в джинси, майку та вкласти в одну його руку квіти. А так він безформний, з якимись дивними лапищами. В додаток, у цього «стража» мерії на спині ще й незрозуміла наколка. Це може навести на думку, а чи не повернувся він із якогось далекого місця, де відбував термін покарання як порушник закону?...
А про кольори, якими розмальований цей ведмідь — взагалі важко щось сказати. Підбиралися вони, можливо, десь в кав’ярні за кухлем пива. А це тому, що в Закарпатті такі ведмеді не живуть і взагалі не водяться.
Як продовжив далі поет у розмові із журналістами, мерії, насамперед, потрібно було запросити художника, який знає, що таке колір і смак. Також потрібно було подумати, а що є символом Ужгорода. Адже ця тварина аж ніяк не є ним. Він взагалі не є скульптурою і тому це «заморське чудо» не може стояти в центрі міста, а має розміщуватись на дитячих майданчиках чи перед дверима торгових центрів. Ось тоді це буде доречно.
Порада молодих письменників в подальшому для мерії: зробити конкурс, запросити людей знавців своєї справи і створити щось гарне, вишукане і цікаве для міста.
— Від влади на нашу акцію ми очікуємо перенесення цього об’єкту в Боздошський парк або ж на дитячий майданчик. Ми маємо надію, що у влади, на кінець, з’явиться бажання розібратися у тому, що твориться у нашому місті. Зокрема, час розпочати вже свою роботу з мистецького боку. На маю думку, цей ведмідь не доречно розташований біля мерії і йому там не місце, — каже Андрій Любка.
А подальше перебування медолюбивого мешканця лісу перед апартаментами міста залежатиме від нас, ужгородців, які говоритимуть чи мовчатимуть про цей казус мистецтва.
Т. Горянка,
В. Попович