В Ужгороді шукали шляхи розв’язання проблеми працевлаштування випускників-інвалідів

Згідно Конституції України, люди з інвалідністю мають рівні права для отримання освіти, професійної кваліфікації і роботи в різноманітних аспектах діяльності суспільства. Реалізувати свої можливості, творчі здібності, стати конкурентноздатними на ринку праці можливо лише за умови наявності перспективної професії та відповідних професійних навичок.

Щоб розібратись у перепонах, які сьогодні виникають для випускників-інвалідів ВНЗ під час працевлаштування, 25 червня в малому залі ОДА керівництвом та співробітниками Закарпатського регіонального центру соціально-трудової реабілітації та професійної орієнтації організували круглий стіл на тему «Робоче місце для молодого спеціаліста з інвалідністю. Проблеми і перспективи». До обговорення та вирішення питання, яке на сьогодні в Україні загострюється, залучилися випускники-інваліди вишів, директор Центру «Вибір» Василина Марко, заступник начальника головного управління праці та соціального захисту населення Закарпатської ОДА В’ячеслав Микулець, начальник відділу організації надання послуг роботодавцям Закарпатського обласного центру зайнятості Петро Фолтин, начальник відділу організації сприяння працевлаштування Закарпатського обласного центру зайнятості Олександр Жигаль, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Ужгородського міського центру зайнятості Олена Когут, керуюча Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Анна Бондар, Василь Симулик із управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА та представники із Ужгородського національного університету, Закарпатського державного університету та Мукачівського державного університету.

Гарантії працевлаштування випускників освітніх закладів прописані у Кодексі законів про працю Україну. Відповідно до ст. 197 «Працездатній молоді громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання в загальноосвітніх, професійних, учбово-виховних і вищих учбових закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки надається перше робоче місце на термін не менше двох років». Теж саме прописане і в ст. 7 «Про працю молоді» Закону України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні».

Як зазначила Василина Марко, зібрання має на меті ініціювати зміни до Закону України «Про соціальний захист інвалідів України», а саме ст. 18 та ст. 19. Адже більшість українських приватних і державних підприємств не хочуть приймати на роботу людей з інвалідністю, чим лишають їх можливості професійної самореалізації.

Це підтвердив і В’ячеслав Микулець:

— Наше суспільство як психологічно, так і фінансово не готове до співпраці в напрямку надання відповідної ефективної допомоги людям з інвалідністю. Навіть ті механізми стимулювання з боку держави: 4% квота для людей з обмеженими фізичними можливостями — не допомагають. Роботодавці краще сплатять штраф, аніж візьмуть на роботу інваліда, а особливо тих осіб, які мають проблеми із психічними розладами здоров’я.

Слова посадовців підтверджують реалії. Зокрема, із 12 запрошених випускників-інвалідів — 8 непрацюючих, трьох з них — «скоротили».

Наприклад, Олександр Квак, інвалід І групи з дитинства (ДЦП), який закінчив філологічний факультет (українська мова і література) Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», пропрацювавши декілька місяців на посаді менеджера по рекламі в одній закарпатській газеті, був звільнений. Наразі хлопець уже 6 місяців безуспішно шукає роботу.

Як пояснили сьогоднішню проблемну ситуацію працівники обласного та міського Центрів зайнятості, 2008-2009 роки «кризові». Відбулися масштабні скорочення в машинобудівній та фінансовій сферах.

Сьогодні в обласному центрі занятості на обліку перебувають більше 12800 осіб, що шукають роботи. Однак вакансій всього – 1110.

У той же час, співробітники Центрів зайнятості зауважили, що випускникам-інвалідам не потрібно боятися звертатися у їхню установу, до роботодавців. Адже впевненість у собі та активність – основні елементи, які допомагають досягнути бажаного.

— Цього року в Ужгородському міському центрі зайнятості зареєстровано 22 особи з інвалідністю, 8 з них вже працевлаштовано, — повідомила Олена Когут.

Гірша ситуація склалася в обласному Центрі зайнятості. На сьогодні тут зареєстровано більше 200 інвалідів, які шукають роботу. Однак протягом двох років у працевлаштуванні людей з інвалідністю спостерігається спадна динаміка. Якщо у 2008 році було знайдено роботу 40% осіб з обмеженими можливостями, то у 2009 — уже тільки 30%.

Але не все так погано. Хочеться відмітити підприємства, які не полишають у біді й радо йдуть на зустріч людям з інвалідністю. На Закарпатті такими героями є Укрзакарпатгаз, Єврокар тощо.

До речі, у той же день одного випускника-інваліда запросили на ділову співбесіду. Закарпатський підприємець погодився дати шанс молодій особі.

Загалом, на сьогодні в Закарпатті проживає близько 60 тисяч інвалідів і усім їм потрібне порозуміння, любов та сприйняття. Сприйняття їх як особи, яка нічим не відрізняється від інших і є повноцінним членом суспільства. Тож не відвертаймося від тих людей, які найбільше потребують нашої допомоги та підтримки.

Вікторі Попови,

Тетяна Горянка

чл. Національної спілки журналістів України