ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

В Ужгороді є набережна, на якій немає жодної лавиці

    27 січня 2021 середа
    На Студентській набережній — жодної лавиці

    Хоча спекотне літо уже позаду, попереду нас ще чекає так зване бабине. У ці осінні дні багатьом любителям прогулянок обласним центром Закарпаття містом Ужгородом хочеться не сидіти на терасах барів, а насолодитися останнім теплом цього року десь на свіжому повітрі.

    Кореспондент пройшовся вулицями обласного центру, аби з'ясувати, чи залишилися у ньому ще такі місця на тлі численних повідомлень про нові забудови. Як виявилося, ще залишилися. Але для повноцінних прогулянок їм не зайвим буде взяти з собою з хати покривало чи лавицю, оскільки ужгородцям та гостям міста, гуляючи скверами, площами чи набережними, нема де сісти.

    Прогулянка містом почалася набережними Ужа, якими вдень полюбляють ходити старші люди, ну а ввечері, звісно ж, молодь. Найгостиннішою в обласному центрі можна назвати набережну Незалежності, на якій розкинулася, стверджують знавці міста, найдовша липова алея у Європі. На набережній розташовано 48 лавиць, практично біля кожної є смітник. Загалом лавок тут мало бути 53 – ми побачили 5 порожніх "кишеньок", де колись теж були зручні лавки. Скоріш за все лавки зламали вандали, а міська влада не побажала їх відновити. Але посидіти в Ужгороді під липами, якщо пощастить знайти у теплу погоду вільну хоч одну із 48 лавиць, можна.

    Чого не скажеш про любителів посидіти під каштанами, алея яких розрослася на протилежному березі – Київській набережній. На цій частині лівого берегу Ужа знаходиться всього… 9 лавиць. Причому дві з них розташовані ближче до пішохідного моста, а 7 – в районі Закарпатської телерадіокомпанії. Таким чином, на більшій частині набережної лавок взагалі нема. А мало їх бути, якщо порахувати порожні "кишеньки" від транспортного до пішохідного мостів, окрім тих що є, ще 29.

    На Слов’янській набережній в Ужгороді знаходиться всього 7 лавиць ще радянського зразка. Відтак на більшій частині тут перехожому також нема де сісти. Свого часу одне із підприємств, офіс якого розміщений в будівлі на набережній, впорядкувало сквер перед Боздоським парком, у якому встановили бесідку та зробили лавиці. Однак за ініціативи нинішньої міської влади цей скверик знищено будівельним сміттям, яке почали засипати сюди нібито для будівництва аквапарку.

    Студентська набережна обласного центру єдина, на якій немає жодної лавиці. Складається враження, що міська влада не хоче, аби тут засиджувалися ужгородці чи гості міста, а тим паче – студенти. Хоча ініціативу мали б проявити саме вони – покласти лавиці для себе хоча б на тому відрізку набережної, який проходить під вікнами студентських гуртожитків. Більш-менш забезпечена лавицями радянського зразка набережна Православна на відрізку від Генерального Консульства Угорщини до пам’ятника учасникам війни в Афганістані.

    Люди, які на річку надивилися вже вдосталь, можуть прогулятися ужгородськими парками та скверами. Але присісти на перекур зможуть не всюди, хіба що на траву. Парк Боздоський – одне з місць, яке місцевій владі вдалося довести більш-менш до ладу, але лише навколо території, де розміщені ігрові атракціони. Наприклад, на алеї, яка веде від центру парку до підвісного мосту, нема жодної лавки, лише їх бетонні основи. Таких нараховується 9 штук. Усі ці лавиці знищили вандали чи злодії, які, можливо, забрали дошки собі додому. Але ж хіба зрозуміють це гості міста, тим більше закордонні?.. Керівництво парку не забезпечило ні охорону, ні ремонт лавиць. Хоча покласти між бетонними опорами нові дошки коштувало б не так уже й дорого.

    Немає лавиць і у сквері біля площі Дружби Народів. Окрім кількох, які стоять навколо пам’ятникам жертвам чорнобильської трагедії. Але площа скверу набагато більша.

    Фактично перестав бути місцем відпочинку, принаймні для гостей міста, Підзамковий парк (колишній ім. М.Горького). Сьогодні тут не те що лавиць нема, а й взагалі будь-чого, щоб привабило б пересічного ужгородця. Окрім, хіба що, столітніх дерев. Парк тепер скоріш цікавіший любителям лісу, ніж людям, що звикли прогулюватися цивілізованими вулицями. Хіба що сміття тут як для лісу надто вже багато.

    Збереглися старі лавиці у скверах біля транспортного мосту, позаду облдержадміністрації, у сквері навпроти управління СБУ, в "альпінарії", у сквері поблизу "перечинського" автовокзалу. Єдиний скверик, який за неповні 4 роки свого керування спромоглася впорядкувати ужгородська влада, знаходиться біля хімфаку на пл.Корятовича.

    Надзвичайно мало лавиць в Ужгороді розміщено посеред вулиць чи площ. Там де вони є – це лавиці, встановлені ще або за часів СРСР (наприклад, лавочки біля колишнього магазину "Електрон", чи кілька лавиць вздовж вул.Грушевського), або за часів попереднього керівництва міста (наприклад, лавиці посеред вулиць Корзо та Волошина). Натомість нинішня влада Ужгорода запам’яталася лише тим, що поклала нові лавиці на пр. Свободи та в частині Боздоського парку.

    На майданчику між 16-типоверхівкою та будівлею одного із банків колись розташовувався дитячий майданчик. Нині від нього залишилися всього 4 лавиці. Площа Б.Хмельницького – одне із не багатьох просторих місць Ужгорода, на якому б можливо не те що лавиці, а цілий парк-сквер посадити. При бажанні – і невеличкий фонтанчик спорудити. Поки ж що на площі знаходиться лише дитячий майданчик, який встановила відома торгова марка шоколаду. Але у міської влади на площу інші плани – офіційно тутешня ділянка уже нібито виділена для будівництва ще одного супермаркету. Площа Кирила і Мефодія – ще одне місце, де могли б відпочивати ужгородці. Але зараз реалії на ній інші – відразу ж після приходу до влади нинішнього керівництва міста посеред площі поклали будівельний паркан, який перехожі тепер змушені обходити. Лавиць, звісно ж, ніде там нема, окрім кількох, що стоять біля входу у спорткомплекс "Юність".

    Майданчик позаду облмуздрамтеатру – також одне з місць Ужгорода, в якому теоретично можливо облаштувати відпочинкову зону. Нині біля недіючих фонтанів збереглися всього дві лавиці радянського зразка, хоча ще рік тому їх тут було більше. Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що і цю територію міські депутати виставили на аукціон для будівництва чергової новобудови. Площа Ш.Петефі – місце, де збереглися старі лавиці. Однак і тут їх всього кілька штук, а половина площі – взагалі без лавиць. Невідомо куди зникли лавиці, що колись були перед пішохідним мостом, на місці яких тепер продають гарячу випічку. Нема лавиць і на пл. Поштовій – напевне, мерія таки не хоче, аби ужгородці сиділи під її вікнами.

    На жаль, нам не вдалося отримати від міської влади відповіді, чому в Ужгороді так мало вуличних лавиць, і чи є плани їх встановлення, оскільки телефон департаменту міського господарства вперто мовчав. А кваліфікованої прес-служби, на жаль, в Ужгородській мерії сьогодні нема. Якщо міська влада Ужгорода не задумалася над проблемою тотальної нестачі лавиць на вулицях міста за останні 4 роки, то навряд чи подумає про це зараз. Хоча в контексті уже близьких виборів нового мера і депутатів усе можливо. В Україні склалася традиція вирішувати в останній рік керування ті проблеми, на які не звертали уваги усі попередні роки.

    Ярослав Гулан

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -2

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору