ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

В ужгородські ЗОШ № 3 і 4 завітали закарпатські діти із шкіл-інтернатів

    25 вересня 2020 п'ятниця
    В ужгородських школах влаштували свято новорічної ялинки

    17 жовтня, в ужгородських ЗОШ I-III ступенів №3 і №4 було чудове, світле та радісне свято. Навчальні заклади приймали 200 дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, дітей інвалідів, дітей із багатодітних, малозабезпечених сімей, які були запрошені в Ужгород на урочисте запалення вогників головної новорічної ялинки Закарпаття.


    За словами Марії Михайлівни Грицищук, маленькими гостями були дітки із Хустського, Свалявського, Іршавського, Перечинського, Міжгірського та Тячівського районів.
    – Вважаю, що це для нас велика честь прийняти закарпатських малюків напередодні такого гарного дійства, як запалення новорічних вогників на головній ялинці області. Усіх їх ми нагодували смачним домашнім обідом, який приготувала я разом із своїм колективом вправних кухарок.
    Праця кухаря – не легка, але потрібна. Ці люди не тільки створюють кулінарні дива, але й приносять користь та задоволення. Про це можна пересвідчитись із слів приватного підприємця Марії Грицищук.
    – Не зважаючи на те, що запалення новорічних вогників головної ялинки області відбулося в суботу, у вихідний день, це Вам разом із колективом не завадило вийти на роботу та приготувати святковий обід для малят. Ви – фанат своєї справи?
    – Так, я люблю свою професію й мені радісно, коли можу принести людям хоча б крихту тепла. До того ж, День святого Миколая – велике та чудове свято. Тому й для маленьких гостей нашого міста хотілося створити чудо. А так як ми кухарі, то й диво наше було кулінарним. Меню святкового столу складалося із таких компонентів, як бульйон, який ми приготували із м’яса домашньої куриці та домашньої лапші, картопляне пюре із відбивною, салат асорті овочевий та гарячий чай із лимоном.
    – А закупівлею продуктів для святкового столу Ви займалися особисто?
    – Усі продукти, які використані для сьогоднішнього обіду ми закупили особисто.
    – А як щодо обідів для учнів ужгородських шкіл, де Ви працюєте? Продукти для страв колектив їдалень використовує рідний, закарпатський, чи, можливо, його довозять із сусідніх областей, або ж країн?
    – Хочу вас, і всіх ужгородців, запевнити в тому, що все закуплено мною тільки в Закарпатській області. Продукти для шкільних обідів я не купую із закордону чи інших областей нашої держави.
    – Що Ви можете сказати про харчування малят у шкільних їдальнях?
    – Я працюю у ЗОШ №3 більше 20 років й очолюю харчування гарячими комплексними обідами і в ужгородських ЗОШ № 4 і № 6. Співпрацюю також із дирекцією школи та батьками наших учнів. На сьогодні в двох школах ми готуємо обіди більше ніж на 150 учнів 1-4 класів. Відповідно до державної постанови, їм країна забезпечує гаряче раціональне харчування. Учні 5-11 класів, старша школа, харчуються за власні кошти. Таких школярів у наших навчальних закладах близько 300. Наразі вартість обіду, згідно із затвердженими нормами сесії Ужгородської міської ради, становить 3 гривні 30 копійок. Шкільний обід складається із свіжого салату; із якісного першого, яке можна корегувати, враховуючи побажання учнів, їхніх батьків і вчителів, а також з другого, котре обов’язково є м’ясним чи рибним. У ньому присутні й овочеві страви, свіжі соки і шматочки хліба. Окрім обіду, ми пропонуємо також і буфетну продукцію, де є випічка. У моєму штаті є лікар-дієтолог, який бере участь в розроблені меню. Він враховує статус наших учнів, що мають право обідати в їдальні. Тому в меню є також дієтичні страви.
    Беручи до уваги нинішній час, вартість продуктів, – ціна продукції їдальні – занизька. Адже, щоб було якісне, повноцінне та раціональне харчування, однозначно, цінну обіду потрібно підвищити, бо продукти – дорогі.
    – А яка у вас мета на сьогодні?
    – Мета моя наступна: у мене є бажання, щоб я на своєму трудовому шляху, в своїй трудовій діяльності, завжди несла тепло, любов і затишок. У мене є свій девіз: смачно, як у мами, затишно, як вдома. Ми докладатимемо усіх зусиль для того, щоб праця нашого колективу задовольняла як керівництво школи, вчителів та учнів, так і їхніх батьків.
    – Пані Маріє, Ви щаслива по життю людина?
    – Так, я дуже щаслива людина. Я зуміла організувати в одну родину молодий колектив. Це мене дуже радує. Я хочу, насамперед, їх навчити порядку та спеціалізації. Також у мене є бажання, щоб вони були хорошими і досвідченими кухарками. Мої дівчата повинні пам’ятати про те, що вони мають справу з дітьми. Це такий великий нащадок, який необхідно берегти, тому що від харчування дітей залежить подальше їхнє здоров’я та життя. Додам, що в сфері дитячого харчування обов’язково повинні бути люди, котрі люблять свою роботу, уміють її виконувати і є надзвичайно відповідальними. Це я Вам кажу не тільки як знавець кухарської справи, але й як мати двох дітей та молода бабуся.
    До всього вищесказаного, хочу додати, що кожен підприємець, який має намір показати свій стиль роботи, творить щось своє, яке б запам’яталося людям. А наша їдальня має нагадувати рідну домівку, край, Батьківщину, тому й облаштована вона у національному орнаменті. У ній є і рушники вишивані, і тин, і соняшники, які віддають людям тільки своє тепло. Тому, на мою думку, ми даруватимемо нашим відвідувачам та всім людям тільки тепло та затишок.
    – Маріє Михайлівно, а чи є у Вас мрія?
    – Я маю велику мрію і надію на те, що в нашій країні все буде гаразд. У нас будуть народжуватися і виростати здорові, гарні, розумні діти, які будуть чесними, справедливими і хорошими громадянами нашої держави та продовжувачами українського роду.
    – Що б Ви хотіли побажати учням, ужгородцям, закарпатцям і всьому українському народу напередодні різдв’яно-новорічних свят?
    – Перш за все, я хочу побажати усім миру, здоров’я, щастя, радості та Божої благодаті. Щоб усі свята наші краяни, та вся Україна, зустріли з надією та вірою в краще майбутнє.
    На кінець нашої розмови хочу особисто подякувати обласному управлінню освіти, зокрема, Михайлу Мотильчаку та Ганні Собко, які довірили мені цю справу. Вона є дуже важливою та потрібною.
    Я би хотіла, щоб у нашому краї і на Землі поменше було дітей-сиріт, а також негараздів та бід. І щоб приватні підприємці допомагали діткам-сиротам у дитячих будинках. Адже їм потрібна любов, ласка, порозуміння, тепло, щирість та турбота. А педагогічним колективам ЗОШ №3, № 4 та № 6 міста Ужгорода, я хочу подякувати за співпрацю, взаємопорозуміння, та за те, що ми вміємо, хочемо, можемо подібні заходи робити і приносити людям добро та хороший настрій.

    Опісля розмови з Марією Михайлівною Грицищук, я поспілкувалася з директором загальноосвітньої школи №4 Марією Іванівною Фединець та директором загальноосвітньої школи №3 Тетяною Петрівною Тищенко.
    Тетяна Тищенко: «Маючи нагоду, хочу сьогодні привітати дітей, педагогів, гостей, які побували у нашій школі, та всю Україну із зимовими святами, які скоро завітають у наші оселі, – з Новим роком та Різдвом Христовим. Я бажаю діткам і дорослим нашої країни, щоб їхнє життя було радісним, мирним і щасливим. Міцного здоров’я вам, успіхів у навчанні, роботі та особистому житті. Взаємопорозуміння всім, добра, достатку, злагоди і здійснення мрій».

    Марія Фединець: «Насамперед хочу сказати, що реконструкція школи тривала кілька років і активізувалася в останні місяці завдяки дієвій співпраці обласної та міської влади. На сьогодні цей навчальний заклад офіційно є ЗОШ №4 I-III ступенів із поглибленим вивченням словацької мови й має всі умови для виховання і навчання дітей. Наразі учнями оновленої школи є понад 240 дітей.
    Щодо свята св. Миколая, то це – найгарніше торжество для дітей. Звичайно, у нашій школі для учнів воно особливе. Адже ми його відзначаємо двічі у грудні місяці. 6 грудня до діток нашої школи приходить св. Миколай разом із словацькими гостями, а 19 грудня – наші учні зустрічають св. Миколая відповідно до українських традицій.
    Хочу відзначити роботу та зусилля Марії Михайлівни Грицищук та її підопічних кухарок. Вони підготували чудовий та смачний святковий обід для дітей-гостей, які завітали до нашої школи в суботу. Ця мудра жінка – справжня господиня, яку ми любимо та поважаємо. Вона разом із своїм колективом-кухарок готує смачні обіди і наші дітки із великим задоволенням їдять їхні страви. Учні нашого закладу мають можливість вибрати для себе обід за смаком. На сьогоднішній день як діти, так і їх батьки та педагогічний колектив нашої школи задоволені, що в нас працює така розумна, доброзичлива та відповідальна людина, як Марія Михайлівна.

    Т. Горянка



    2.JPG
    3.JPG
    4.JPG
    5.JPG
    7.jpg
    8.jpg

    11.jpg
    12.JPG
    13.jpg
    14.jpg
    15.jpg

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору