В Ужгородській гімназії з'явились два унікальних портрета Кобзаря (ФОТО)

«Шевченківська світлиця» Ужгородської лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка 17 березня отримала в подарунок два прекрасні портрети українського народного поета-патріота Тараса Шевченка.

В Ужгородській гімназії з'явились два унікальних портрета Кобзаря (ФОТО)

"Шевченківська світлиця" на Закарпатті поповнила свою колекцію експонатів двома унікальними портретами Великого Кобзаря

Один із нових експонатів «Світлиці» — вирізьблений із дерева народним умільцем із Свалявщини Астаном ще у 1950 році. До речі, цей портрет є родинною реліквією. Він передавався із покоління в покоління в сім’ї директора гімназії Михайла Мегеша, а від сьогодні — гордо прикрашатиме стіни «Світлиці». Подарувала його музею внучка Михайла Михайловича — учениця 1(5)-го класу Крістіна Мегеш. Дівчинка отримала портрет Великого Кобзаря від своєї мами Наталі Мегеш, якій подарувала його її мати — Тетяна Черевук. Пані Тетяні ж цей витвір мистецтва залишив у подарунок батько — Микола Павлишинець. Другий — вишитий на полотні власноруч Марією Королишин. Жінка подарувала його своїй онучці Валентині Королишин, учениці 5(9)-го класу лінгвістичної гімназії, яка, у свою чергу, віддала в дар портрет «Шевченківській світлиці».

Ці подарунки Ужгородська лінгвістична гімназія ім. Т. Г. Шевченка дістала на святкуванні до пошанування пам’яті Великого Кобзаря в затишному актовому залі навчального закладу, що був наповнений духом часів відомого українського поета: волею, незалежністю та любов’ю до свого народу. У честь славного Тараса Григоровича учні 5(9) класів, 2(6)-Б класу, 3(7)-А класу показали гостям гімназії — учням-гімназистам 6(10) класів, своїм батькам, вчителям та вчителям-пенсіонерам гімназії, які під час виступу, з посмішкою та теплотою, пригадали прекрасні молоді літа — літературно-музичну композицію «Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття!!!». До речі, кожного з присутніх було запрошено індивідуальним повідомленням-листівкою.

Молоде покоління гімназистів, що виступало, з шаною, повагою та любов’ю віднеслося до своїх обов’язків: з почуттям та натхненням перевтілилося у «шевченківських» героїв. Хочеться відмітити наступних персонажів цього театралізованого дійства, які своєю грою зачепили глядачів за живе, світле та вічне, що існує в нашому серці: малий Тарасик — учень 2(6)-Б класу Володимир Соханич, зрілий Тарас — учень 5(9)-Б класу Михайло Туряниця, Шевченкова доля — учениця 5(9)-В класу Олеся Орелецька, мати та батько Шевченка — учениця 5(9)-А класу Оксана Тьохта та учень 5(9)-Б класу Іван Івашкович, поміщик, що допоміг Тарасу Григоровичу надрукувати його легендарний «Кобзар» — учень 5(9)-А класу Анатолій Грейцер.

Окрім декламування поезій, зокрема і «Заповіту» Великого Кобзаря багатьма мовами світу, вихованці гімназії ім. Т. Г. Шевченка чудово виконали близько 7 пісень про великого поета, про українську пісню та долю. Окремі з них були створені на слова відомого поета.

Оригінально був побудований виступ літературно-музичної композиції, який відкрився вступними словами дирекції навчального закладу та ініціаторів свята — Михайла Мегеша, Людмили Мотрук та Ольги Ковтун. Сценічне дійство розпочалося з білого рушника, який ведучі під час розповіді про нелегке життя Тараса Григоровича «вишивали» червоними та чорними гаптованими стрічками. А на закінчення на білому полотні вже майоріли і синьо-жовті стрічечки, що символізували незалежність та волю, про які мріяв Великий Кобзар. Не дарма згадали у своєму виступі гімназисти і «Кобзар» Шевченка, що вийшов у світ в 1840 році. Цьогоріч він святкує своє 170-річчя. До слова, в «Шевченківській світлиці» зберігається фотомеханічне видання цього примірника «Кобзаря».

Завершилося вшанування пам’яті поета запаленням гімназистами вогників надії, віри та любові до України, які Шевченко залишив нам у своїх творах на віки.

За словами Ольги Ковтун, вчителя української мови та літератури 5(9) класів гімназії та ініціатора літературно-музичної композиції, на особливу вдячність у створені такого чудового дійства заслуговує дирекція лінгвістичної гімназії, яка з порозумінням віднеслася до свята та доклала чимало зусиль до його організації: забезпечила проведення репетицій, сприяла оформленню сцени тощо.

— Окремі слова вдячності хочеться висловити заступнику з виховної роботи Ужгородської лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка Валентині Полянській, яка допомогла у постановці свята, вчителю музики та класному наставнику 5(9)-В класу Софії Лелекач, на плечі якої лягли організація літературно-музичної композиції та музичне акомпанування вистави, завучу з навчально-виховної роботи Людмилі Мотрук , колегам-словесникам та учням, які чудово впоралися із своїм завданням та без яких цього дійства не було б, — дякує Ольга Ковтун.

Одним словом: «Пам’ять про Великого Кобзаря у наших серцях житиме вічно». (Т. Горянка, В. Попович)