В Ужгородському військкоматі здивовані тим, скільки жінок і дівчат просять відправити їх добровольцями на Донбас (ВІДЕО)

До військкомату в Ужгороді прийшла записатися добровольцем переселенка з Севастополя. У військкоматі - оторопіли, але відмовляти не стали.

Воювати - не жіноча справа. І все ж. В ужгородському військкоматі здивовані тим, скільки жінок і дівчат просять відправити їх на Донбас добровольцями. Хто вони? Закарпатський кореспондент телеканалу "Інтер" Марина Коваль - про тих, хто наважився на такий крок.
У звичайному житті Ірина - усміхнений аптекар, підкаже, що від кашлю, що від гіпертонії. Мало хто з клієнтів може навіть припустити, що вже скоро - вона поїде на фронт, в зону АТО.
"Моя війна почалася вже давно, почалася з окупації Севастополя, де я жила під час анексії, я пройшла через весь цей" російський світ ", - розповідає Ірина Голосна, доброволець.
Ірина так і не погодилася український паспорт поміняти на паспорт країни-агресора. Переїхала в Ужгород. Як тільки почалася четверта хвиля мобілізації - прийшла до військкомату добровольцем.
"Я розумію, що війна - це не жіноча справа, ну а що робити, я ж вам сказала, краще я, ніж молоді дівчата, хочеться, щоб вони жили далі, щоб жили щасливо, я хочу, щоб дочка моя жила щасливо", - каже Ірина.
У військкоматі - оторопіли, але відмовляти не стали. Професія Іри - вона медик - затребувана на. передовий
"Люди знають, куди йдуть. Відмовляти в тому, що людина хоче захищати свою батьківщину. Жінка або чоловік - думаю, немає сенсу", - говорять у військкоматі.
У військкомат вже прийшли вісімнадцять дівчат, охочих виїхати в зону АТО.
"Я думаю, вони будуть використовуватися за своєю професією і в тих підрозділах медичних, які забезпечують медичні підрозділи, підрозділи медичного забезпечення, тобто не факт, що вони будуть на передовій. - Тобто жінки, в основному, це медики? - В даний час в основному звертаються медики ", - пояснює Ігор, заступник начальника відділення Закарпатського обласного військового комісаріату.
Ірина каже, її рішення - піти в армію - не всі розуміють і приймають. Але все ж більшість друзів підтримують.
"Мама не знає, думаю, що не впізнає незабаром, дочка схвалила, вона знала з першого дня, ці розмови, це не вчора вирішилося, це було давно, усвідомлено", - каже Ірина.
Зараз Ірина, як і інші жінки-добровольці, готується до від'їзду - оформляє необхідні документи, проходить медобстеження і додаткові військові медичні курси.

Марина Коваль, Юрій Ковальов, "Подробиці"