В Закарпатській ОДА повністю вирішили питання Солотвинського солерудника та ліквідації наслідків стихії (ФОТОРЕПОРТАЖ)

В Ужгороді 22 червня в залі Закарпатської ОДА відбулося планерне засідання двадцять дев’ятої сесії V скликання, на якому обговорювалися ситуація, що склалася навколо Державного підприємства «Солотвинський солерудник», заходи щодо ліквідації наслідків стихії та підтоплень у районах області...

та інші різні питання та пропозиції майже 60 присутніх депутатів.

Розпочали сесію Гімном України та вшануванням хвилиною мовчання жертв Великої Вітчизняної війни, яка розпочалася 69 років тому. Відразу по цьому приступили до роботи, однак наштовхнулися на перепони: під час реєстрації депутатів, хтось скористався депутатською карточкою пана Чубірки, який не був присутнім на сьогоднішній сесії. Це розгнівало присутніх. Розпочались дискусії, викрики недовіри голові Обласної Ради Закарпаття Михайлу Михайловичу Кічковському. Здавалося, що ¼ присутніх депутатів намагалася зірвати проведення сьогоднішньої сесії. Адже замість розгляду денних питань, згадали неправомірні дії закарпатської влади, щодо нещодавно знятого депутата О. Ткаченко. Як пояснив представник закарпатської прокуратури, по цьому питанню на сьогодні порушено кримінальну справу і встановлено факт підробки заяви пані Ткаченко, згідно якої вона «зійшла» з депутатської «доріжки».

Пригальмували роботу сесії і представники депутатського корпусу з партії Регіонів, які чомусь своєчасно не зареєструвалися (на первинній реєстрації було всього 49 депутатів). Після півгодини втраченого часу «на балачки», робота сесії обласної ради V скликання нарешті була розпочата.
Про ситуацію навколо державного підприємства «Солотвинський солерудник» розповів начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Іван Паук. Як відомо, надходження підземних вод до гірничих виробок призвело до активізації утворення карстових порожнин, і, як наслідок, до провалів земної поверхні у межах гірничого відводу.

— У зоні можливих просідань та деформації поверхні землі розташовано 292 будинки, у яких проживає 1253 мешканці, — зазначив Іван Паук Катастрофічне збільшення у 2007 році притоку ґрунтових вод у соляний масив призвело до затоплення гірничних виробок шахти №9 ДП, що стало підставою прийняття рішення щодо її консервації. Свого часу у підземних виробках цієї шахти були розташовані відділення Української алергологічної лікарні, які минулого року евакуйовані у шахту №8. Так, на сьогодні у підземних відділеннях Української і обласної алергологічних лікарень щодня проходять лікування 400 хворих на бронхіальну астму.

Надзвичайну тривогу викликає і те, що в районі Солотвинських озер колишнім Міноборони СССР було заповнено нафтопродуктами 3 пустоти — каверни загальним обсягом 44 тисячі кубометрів. Однак, на сьогодні залишається нез’ясованим питання стану цих каверн та наявної кількості в них нафтопродуктів.

Подальше руйнування рудника призведе до незворотних процесів. Утворення нових карстових провалів та зон зсуву поверхні земної кори, воронки, тріщини, які вже сьогодні стали серйозним натяком на техногенну катастрофу у регіоні та яка складає загрозу не тільки подальшому існуванню підприємства, але і селища в цілому.

Щоб запобігти катастрофічним наслідкам на «Солотвинському солеруднику», Закарпатська ОДА вирішила звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням:

1. Визнати ситуацію, що склалася навколо «Солотвинського солерудника», проблемою державного значення.
2. Дати відповідне доручення Мінагроплітики та Міністерству фінансів України щодо:
- Прискорення фінансування, із Стабілізаційного фонду, консервації шахти №9 та захисту шахти №8, відповідно до затвердженого проекту;
- Проведення корегування проекту консервації шахти №8 у зв’язку із зміною гідрологічної ситуації;
- Розробки Комплексного проекту екологічної реабілітації територій в зоні впливу ДП «Солотвинський солерудник», враховуючи соціальний захист працівників. Після офіційних висновків-науково дослідних інститутів — прийняти зважене рішення щодо подальшого функціонування гірничодобувного підприємства.
- Контроль за виконанням рішення ради з цього питання покласти на постійну комісію обласної ради з питань бюджету (Харита В. Г.) та заступника голови ОДА (Бушко І. І.).

Опісля розгляду ситуації, що склалася навколо «Солотвинського солерудника», депутати взялися обговорювати і вирішувати питання щодо ліквідації наслідків стихії та підтоплень у районах області. Адже у період 15-20 травня 2010 року, по території Закарпатської області пройшли сильні, місцями дуже сильні дощі зливового характеру, спостерігались грози, подекуди град та шквалисте поширення вітру до 15-20 м/с. Кількість опадів, що випала по області у цей період становила 40-76 мм, що у свою чергу становить від 50 до 100 відсотків, в районі міста Чоп - до 120 відсотків місячної норми.

— Найбільша частина опадів випала у західних та центральних районах області в басейнах річок Боржава, Латориця, Уж, у зв'язку із чим відбулось підтоплення дворогосподарств і сільськогосподарських угідь в Ужгородському, Мукачівському, Берегівському Рахівському, Виноградівському, В. Березнянському, Перечинському, Хустському, Іршавському, Свалявському, Воловецькому районах та містах Берегово і Ужгород, — проінформував заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Віктор Васильович Буришин.
Загалом у наведених районах:
- було підтоплено 28 населених пунктів, біля 750 дворогосподарств та
понад 12 тис. га сільгоспугідь, з яких на 4664,6 га сільськогосподарські
культури було знищено (пошкоджено);
- зруйновано (пошкоджено) об'єкти дорожньої інфраструктури
Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, а саме: зруйновано 115
пм, пошкоджено 120 пм підпірних стінок; пошкоджено мостів та труб - 9 шт;
розмито 590 м доріг; замулено кюветів 1750 пм;
- зафіксовано локальні випадки сходження зсувів ґрунту.
- підтоплено 541 колодязь, інші джерела децентралізованого
водопостачання та 840 надвірних туалетів.

Як розповів Віктор Васильович, згідно даних, які надійшли із районів, збитки по області склали 17,63 млн. грн., зокрема:
- по с/г угіддям сільгосптоваровиробників та фермерських господарств області складають 15,1 млн. грн.;
- по об'єктам Служби автомобільних доріг у Закарпатській області орієнтовні збитки складають 2,5 млн. грн.
- по водогосподарському комплексу області збитки склали 31,8 тис. грн.

Отож, за підрахунками, для ліквідації наслідків грозових дощів, що пройшли по території області 15-20 травня 2010 року та пов'язаних із цим підтопленнями, по всім напрямкам, необхідно виділення коштів у сумі понад 24,4 млн. гри. (відповідний розрахунок надіслано до Мінекономіки).

Враховуючи вищезазначене, облдержадміністрація надіслала звернення до Кабінету Міністрів України щодо виділення для подолання наслідків стихійного лиха у Закарпатській області коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України у сумі 25 млн. гривень (лист від: 28.05.10№ 06-7/1195).

Для належної підготовки розпорядження Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду, облдержадміністрацією, у відповідності із Порядком використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415, надіслано до центральних органів виконавчої влади пакет документів із необхідними обґрунтовуючими документами:

- до Мінекономіки України: обґрунтовуючі матеріали щодо коштів, необхідних для ліквідації наслідків стихійного лиха (лист від 04.06.10 № 2637/06-03);
- до Мінрегіонбуду України: обґрунтовуючі матеріали на об'єкти комунальної власності, що постраждали внаслідок паводку, для підготовки експертного висновку щодо вартості першочергових аварійно-відновлювальних робіт (лист від 04.06.10 № 2637/06-03);
- до МНС України: обґрунтовуючі матеріали для підготовки остаточного висновку щодо рівня надзвичайної ситуації (лист від 07.06.10 № 06-11/1279).
Повторне підтоплення території області відбулось упродовж 3-4 червня 2010 року, коли по області пройшли дуже сильні дощі до 65 мм, що відповідає місячній нормі опадів. За рахунок цього в період проходження ще першої хвилі паводку сформувалась друга і відновився приток на меліоративних системах та ріст рівнів на річках області амплітудою до 1 м.
За рахунок інтенсивного місцевого стоку, малих річок та потічків, де відсутні захисні споруди відбулось підтоплення сільгоспугідь та частин населених пунктів:

ВСЬОГО ПО ОБЛАСТІ БУЛО ПІДТОПЛЕНО:
- 8 районів та 3 міста обласного значення;
- 49 населених пунктів;
- близько 2150 дворогосподарства;
- близько 1141 колодязів;
- близько 6 тис.га с/г угідь.
У період 3-4 червня 2010 року, внаслідок відсутності водопостачання, було порушено нормальні умови життєдіяльності населення.

З метою належного життєзабезпечення постраждалого населення, райдержадміністраціями організовано підвіз питної води:

- у Мукачівському районі в селах Ракошино, В. Лучки;
в Ужгородському районі в селех Р. Комаровці та Ірлява.
- в Берегівському районі в селех Свобода, Данилівка, Бадів, Бакош
та смт. Батєво.

Сьогодні водопостачання, за словами депутата, водопостачання наведених населених пунктів — відновлено. Силами облСЕС підтоплені джерела децентралізованого водопостачання продезинфіковано, здійснюється відбір проб питної води на предмет виявлення перевищень допустимих норм забруднюючих речовин та проведення повторних дезинфекцій.
З огляду необхідності підвищення ефективності реалізації заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій природного характеру, відповідно до пункту 17 ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування", обласна рада вирішила:

1. Звернутись до Кабінету Міністрів України щодо прискорення виділення коштів для ліквідації наслідків стихійних лих, що відбулися на території Закарпатської області 15-20 травня та 3-4 червня 2010 року у повному обсязі (відповідно до клопотань надісланих Закарпатською обласною державною адміністрацією до центральних органів виконавчої влади.
2. Звернутись до Кабінету Міністрів України щодо забезпечення фінансування з державного бюджету України в повному обсязі заходів Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року по всіх її виконавцях, а також фінансування робіт із утримання і експлуатації водогосподарського комплексу області.
3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування направляти кошти місцевих бюджетів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на виконання робіт з розчистки внутрігосподарських меліоративних каналів, потічків та кюветів.
4. Передбачити в обласному та місцевих бюджетах кошти на розробку генеральних планів населених пунктів, в яких передбачити інженерну підготовку територій для відводу паводкових та зливових вод.
5. Рекомендувати міськвиконкомам і виконкомам селищних рад відповідно до „Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №160, виготовити проектно-кошторисну документацію із упорядкування та підтримання в належному стані систем поверхневого водовідводу, споруд інженерного захисту, для
вирішення питання щодо їх подальшого фінансування із Державного бюджету України.
6. Контроль за виконанням рішення ради з цього питання покласти на постійну комісію обласної ради з питань бюджету (Харута В.Г.) та заступника голови обласної державної адміністрації (Бушко І.І.).
Також обговорили і затвердили ряд депутатських пропозицій. Зокрема:
1. Роботу підрозділів Закарпатського облводгоспу та ГУ МНС України в Закарпатській області, та тих управлінь, що залучилися до ліквідації наслідків стихійного лиха, визнати задовільними.
2. Звернутися до Кабміну та ВР України з проханням сприяти 100% фінансуванню програми «Тиса» на Закарпатті.
3.Виділити з вільних залишків Казначейства обласного бюджету по 2 тис. грн. кожному з потерпілих дворогосподарств, які звертатимуться по допомогу до облдержадміністрації у ліквідації наслідків стихійного лиха на підставі відповідних актів, документів, які встановленні чинним Законодавством тощо.

Т. Бушко, О. Росул