ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

А вам слабо? На Закарпатті є село, яке "назвали" птахом! (ФОТО)

    03 грудня 2021 п'ятниця
    Туристична родзинка Закарпаття — "Голубине" село

    Саме птахам, а точніше – сизим голубам і завдячує назвою одна із глибинок Свалявщини. І це – Голубине.
    Мешканці розповідають, що раніше у селі було багато цих пернатих, посилаючись на одну із легенд цієї глибинки. Адже є ще одна історія…
    Згідно із версією першої легенди, на місцевій горі Ясині, розташованій у північно-східній частині села, жив піп. У нього був син, на якого одного разу батько сильно розгнівався, що той був неслухняним, прогнавши із хати.
    Парубок поселився у долині.
    Із часом, люди помітили, що місце, де оселився єдиний син попа, і краще, і тепліше, та й почали заселяти цю долину.
    Місцями, у долині росли густі зарослі, а у них вили гнізда мирні птахи – голуби. Вони і дали назву селу. А ще одним підтвердженням цієї легенди є те, що і зараз у Голубиному поширеним є прізвище Попович, тобто, син попа. Численну кількість голубів селяни були змушені віддавати правителю Мукачівського замку, розповідають, як «оброк».
    Інша легенда, навколо назви села, розповідає: коли ворог із-за Карпат проривався на територію Угорської держави, прикордонна варта в Карпатах вогнищами, що запалювались на горах, повідомляла правителям Мукачівського замку про небезпеку. На сигнал вогнища з Голубиного випускали з донесенням поштового голуба, який і приносив у Мукачівський замок звістку про небезпеку. Чому вірити – ваша справа, та народні історії дуже цікаві.
    У архівних документах село згадується вже у 1430 році. На його території виявлено поселення ранньої залізної доби. Про це свідчать археологічні знахідки в одному з тутешніх урочищ. Курганний могильник ранньозалізного віку на території населеного пункту, ретельно досліджувався у 1932 році братами Затлукал, за свідченням офіційних джерел, та обласною археологічною експедицією 1976 року.
    Туристичними родзинками села є: могильник родини Бертоланів, розташований в урочищі Луги (Бертолан – один із правителів заводу з розливу мінеральної води «Маргіт» у кінці 19 ст. початку 20 ст.); єврейський цвинтар, 450-річне дерево-релікт, іменоване, як «Дуб Федора Яцькового», чеканикова криниця на бережку Грицьового потока, – володіє цілющими лікувальними властивостями.
    У селі добре розвинено кошикоплетіння, що є давнім народним ремеслом. А ще тут вірять у магію і «темні сили». Між місцевими ходить повіря: коли у дерево влучить грім, то там сидів сам «чорт». Аж мурахи по тілу від подібних вірувань. Та із силами природи – не пожартуєш!
    Мирослава Головнич.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору