Василь Ковач: Енергомережі Закарпаття включені в європейську енергосистему

Що зроблено для покращення технічного стану та обслуговування електромереж краю, що змінилося в «Закарпаттяобленерго» після його недавньої приватизації, як і за чий рахунок відбувається заміна лічильників, чи варто будувати в нас нові ГЕС? На ці та інші запитання журналістам у прес-центрі «Закарпатської Правди» відповідав генеральний директор ПАТ «Закарпаттяобленерго» Василь Ковач.

Торік на ремонти «Закарпаттяобленерго» витратило понад 42 мільйони гривень!

За словами Василя Ковача, ПАТ «Закарпаттяобленерго» здійснює ліцензовану діяльність із передачі, постачання та виробництва електроенергії на території Закарпатської області. У структурі товариства – 54 підрозділи, в тому числі 15 районів електричних мереж та три гідроелектростанції. Щоб усе це господарство не підводило, особливо при пікових осінньо-зимових навантаженнях, доводиться добряче потрудитися. Так, торік на ремонти витратили понад 42 млн. грн., що більше запланованого на 8,3%. Це дозволило, наприклад, полагодити 830,1 км повітряних ліній електропередачі замість передбачених 790 км (а загалом компанія обслуговує 18 тисяч км ліній різних класів напруг). Зокрема замінили 3676 опор, 467 км проводу, 14066 дефектних ізоляторів. У 2012-му на ремонт мереж передбачено використати 40 млн. 15 тис. грн., із яких 5,2 млн. освоєно за І квартал. Особливий акцент робитимуть на Ужгороді й Мукачеві, котрі позбулися централізованого опалення, та Рахові, де ЦО ніколи й не було. Чому – зрозуміло: навантаження зросло, потрібно підсилити мережі. Тож можемо сподіватися, що якість електропостачання значно підвищиться. Тим більше, що в галузь вливаються і значні інвестиції. Цього року – 90 млн. грн., які підуть на будівництво нових ліній, підстанцій, заміну лічильників і застарілого обладнання, введення нових технологій.

Власне такі надходження – результат приватизації «Закарпаттяобленерго», проведеної в лютому: інвест-програму збільшили на 10 млн. грн. «Та якихось кардинальних змін на підприємстві нема, бо воно й так було приватним акціонерним товариством. Просто раніше 70% акцій належали державі, зараз – тільки 25. А основні принципи роботи залишилися. Наше завдання – надійне енергопостачання споживачів області. Хоча після приватизації гострішими стали вимоги щодо сплати за використаний струм. І найбільшими нашими боржниками є підприємства комунального господарства. Тільки в Ужгороді вони винні 20 млн. грн., у Мукачеві – 19», – прокоментував Василь Ілліч. Також він повідомив обнадійливу новину для мешканців цих міст: заборгованість їхніх водоканалів реструктуризують, і є домовленість із серйозним інвестором, що до кінця року обласний центр та Мукачево матимуть цілодобове водопостачання.

Нові лічильники – безкоштовно

Цікавилися журналісти й тим, чому наразі в людей активно перевіряють лічильники й міняють їх на нові. За словами Василя Ковача, на Закарпатті загалом експлуатується 420 тисяч лічильників, і з них приблизно третина – класу точності 2,5%. А зараз уже випускають із класом точності 1%. На рівні уряду є завдання якомога швидше поставити всім нові. І саме тому якщо ведеться заміна лінії електропередач у будь-якому населеному пункті – відразу міняють і опори, і повітряні вводи, і лічильники. Останні для зручності експлуатації розміщують на зовнішніх фасадах. Варто підкреслити, що згадані роботи виконують (а завершити їх планують до кінця 2013-го) за рахунок енергопостачальної компанії, людям на планову заміну лічильників розкошелюватися не доведеться. Коли ж хтось виявив поломку й хоче, щоб прилад замінили, слід написати заяву в місцевий структурний підрозділ РЕМ. «Якщо потрібні якісь консультації – звертайтеся за телефоном 61-98-82», – порадив керівник обленерго.

У ході розмови випливло й питання аварійних ситуацій, внаслідок яких «горить» побутова техніка. Причини таких НП можуть бути різні – чи вітер зіб’є докупи проводи, чи коротке замикання виникне, чи буря «посприяє». Залізо є залізо. Утім, торік був усього один випадок у Минаї, коли споживачі подали через це в суд на «Закарпаттяобленерго». Василь Ковач запевнив: «Якщо є відповідне рішення – ми компенсовуємо збитки».

Щодо того, чи зростатиме в ціні електрика, нічого конкретного гість «Закарпатки» сказати не міг: тарифи ж по всій Україні встановлює Національний комітет з регулювання енергетики. Однак нагадав, що з 1 травня вже діють нові тарифи для населення, яке споживає понад 800 кіловат-годин на місяць, – «зайві» кіловати подорожчали на 50% (58 коп.). Утім, електрика в нас і так ще дешева, бо її собівартість – 1 грн. 32 коп.! А якщо врахувати, що чверть населення в Україні користується пільгами з оплати компослуг, то зрозуміло: основний тягар у справі доступної електроенергії для фізичних осіб лягає на юридичних, себто бізнес і комунальні та бюджетні установи.

Майбутнє закарпатської енергетики – таки за ГЕС

Не оминули увагою журналісти й нашумілу ідею стосовно створення 300 міні-ГЕС у регіоні Карпат. Виявляється, Василь Ковач – таки за розвиток гідроенергетики й аргументовано пояснив, чому: «За рік наша область споживає 2 млрд. 200 млн. кіловат-годин, а виробляє – 130 млн. Хоча гідропотенціал Закарпаття – найбільший в Україні, і не використовувати його, повірте, неправильно. Ми можемо не тільки повністю забезпечити себе електрикою, а ще й за кордон продавати. А галас, який піднявся довкола цього питання, – штучно створений. Бо насправді, щоб побудувати ГЕС, потрібно отримати як мінімум 130 дозволів у різних інстанціях, у тому числі й екологічних. Звичайно, якщо колгоспним методом зводити – можна наламати дров. Але коли за всіма правилами, то, крім виробітку енергії, враховуються і протипаводкові заходи, і рекреаційна складова, й інтереси рибного господарства. Харківський «Укргідропроект» уже працює в нашій області понад 30 років, тож у цій галузі є багато досліджень. Те, що збиралися 300 міні-ГЕС будувати – неправда, а звести 30-40 було б дуже добре. За кордоном використовують річки-потічки, що дають від 5 до 100 кіловат, а в нас ідеться про 500 кіловат – 800 мегават!» Сонячну та вітрову енергію, на думку Василя Ковача, теж потрібно використовувати, однак вона дорога й не така ефективна – через коливання виробітку її все одно треба підстраховувати якимись іншими джерелами. До речі, на Закарпатті вже другий рік досліджують розу вітрів, тож вітрова електростанція, можливо, у нас таки з’явиться.

Насамкінець Василь Ілліч повідомив журналістам цікаву річ: виявляється, так званий Бурштинський острів (Закарпаття отримує електрику з Бурштинської ДРЕС) уже понад 10 років знаходиться в енергосистемі Європи, а не України! І навіть одного разу, коли через сильний буревій в Бурштині кілька машин вийшли з ладу, протягом якогось часу ми отримували струм від ЄС, а не навпаки. Отож наш край одною ногою вже в Європі. Принаймні енергетично.

Мирослава Галас, "Закрапатська правда"