Василь Ковач: "Не обіцяти того, чого не зможеш виконати"

Не так давно Василь Ковач був гостем прес-центру «Закарпатки». Тоді ми говорили з ним, генеральним директором ПАТ «Закарпаттяобленерго», про будні та перспективи розвитку енергетики в області. Василь Ілліч уже понад 13 років очолює це підприємство, пройшов шлях від електромонтера служби релейного захисту й автоматики до генерального директора.

Наполегливість, вольова позиція, небагатослівність, принциповість у вирішенні певних питань забезпечили йому прихильність мешканців нашого краю, права яких він ось уже три каденції поспіль відстоює в обласній раді як депутат.
Тож ми, користуючись нагодою, поговорили і про справи депутатські. Цю розмову пропонуємо сьогодні вам, шановні читачі.

Вода за графіком – це знущання над людьми

– Василю Іллічу, що спонукало Вас, керівника такого великого підприємства, піти у депутати і взяти на себе ще й таке навантаження? Адже робота в органі місцевого самоврядування – додаткова відповідальність і постійний клопіт...

– Так, я усвідомлював, що це – додаткова відповідальність, однак ніколи не боявся брати на себе зобов’язання. Своє покликання вбачаю у можливості допомагати людям, тому коли зрозумів, що як депутат зможу зробити ще більше – вирішив балотуватися. Сподіваюся, що довіру виборців виправдовую.

– Це очевидно, адже Ви депутат уже трьох скликань підряд. А з якими проблемами до Вас звертаються найчастіше?

– Проблеми різні, але в першу чергу до мене йдуть люди як до керівника «Закарпаттяобленерго», що є абсолютно логічним. І це ті питання, які можна вирішити найлегше.

Є проблемні питання в освітній галузі, зокрема деякі директори шкіл району просять допомогти з поточними ремонтами та покращенням обладання. Звертаються і голови сільських рад, адже є проблеми, які можна вирішити тільки на обласному рівні. Приміром, с.Холмок на Ужгородщині потребує реконструкції водопровідних мереж. Сума майже 300 тисяч гривень є непосильною для бюджету села. Тому депутати обласної ради підтримали моє клопотання, і це питання включено в обласну програму «Питна вода» з можливим фінансуванням її уже цього року. З подібною проблемою звернулася і громада Коритнян, над її розв’язанням теж працюємо.

По можливості допомагаю і дошкільним закладам, і ФАПам, і закладам культури, і спортивним організаціям та організаціям інвалідів і ветеранів, церковним громадам різних конфесій. Звичайно, не обходиться без надання посильної матеріальної допомоги, до прикладу, на лікування чи оздоровлення, підготовки до зими малозабезпеченим тощо. Словом, намагаюся допомогти всім, хто до мене звертається.

– Ви зачепили проблему водопостачання. Питання надзвичайно болюче, особливо для жителів обласного центру.

– Вода за графіком – це знущання над людьми. І взагалі, це нонсенс, дикість, вибачте на слові, щоб у ХХІ столітті в області, яка має потужний гідропотенціал, вода у двох наших найбільших містах – Мукачеві та Ужгороді (а це майже чверть усього населення Закарпаття) – подавалася по годинах. Про якість цієї води взагалі мовчу.

Постійна вода у крані – це не забаганка, це те, без чого не можна нормально жити. От зараз літо, надворі вдень – не менше 35 градусів тепла. Як бути мамам із маленькими дітьми у таку спеку? А літнім людям, які постійно вдома? Робити запаси води? Але ж це у жодному разі не вихід.

Можна, звичайно, довго говорити про застаріле та зношене обладнання наших водопостачальних компаній, про необхідність його заміни. Але ж говоримо давно, та чомусь безрезультатно. Мене як ужгородця, як депутата обласної ради ця проблема не може не хвилювати. Тому поставив собі за мету виправити цю ситуацію. На фінішній прямій зараз – переговори з серйозним інвестором, який готовий вкласти кошти у модернізацію мукачівського та ужгородського водоканалів і дати нашим краянам якісну воду цілодобово.

Звісно, для цього потрібно, у першу чергу, реструктуризувати борги цих комунальних підприємств, бо ж не секрет, що вони є найбільшими боржниками за електроенергію. «Закарпаттяобленерго», яке я очолюю, готове піти на реструктуризацію боргу, розуміючи, що без цього інвестор до нас не прийде. Радує те, що протягом останніх кількох місяців ці підприємства повністю розраховуються за спожиту електроенергію. Не хочу зурочити, однак дуже сподіваюся, що до кінця ще цього року й ужгородці, і мукачівці забудуть про таке ганебне явище, як вода за графіком.

Не можна ділити виборців на своїх і чужих

– До Вас постійно звертаються люди зі своїми проблемами, бідами. Наскільки це важко? Чи Ви до цього звикли?

– Є речі, до яких ніколи не звикнеш. Як, наприклад, коли батьки не мають змоги оздоровити чи пролікувати хвору дитину. Тому намагаюся зрозуміти всіх, хто звертається до мене за допомогою, почути кожного свого відвідувача.

– Чи завжди маєте можливість допомогти?

– Питання, з якими звертаються до мене, безперечно, різної складності. Однак жодна людина ще не пішла від мене без допомоги. Є проблеми, які вдається вирішити самостійно, є такі, які вирішую за допомогою підприємства, адже «Закарпаттяобленерго» теж має благодійні програми. Ну і, звісно, є питання, які можна вирішити тільки у владних кабінетах. Поки що справляюся, тим більше, що є команда помічників та однодумців. Однак ніколи не обіцяю того, чого зробити не в силах.

– Як депутат обласної ради раз на місяць проводите прийом громадян. Одного дня вистачає, аби вислухати всіх?

– Звичайно, що є офіційний прийом, про який ми заздалегідь повідомляємо через пресу, є виїзні прийоми по селах. Але ж людям потрібна допомога не тільки у той один день. Вони приходять зі своїми проблемами і їм не можна сказати: «Сьогодні неприйомний день». Майже щодня на підприємство приходять люди, бо знають, що тут мене можна завжди знайти. Є і номер мобільного телефону – 095-260-13 07. Цей телефон завжди біля мене, тому якщо є якісь питання – можна зв’язатися зі мною і в такий спосіб. Практика показує, що не існує тих питань, яких не можна вирішити. Було б тільки бажання.

– Судячи з усього сказаного, вирішення проблем виходить за межі Вашого виборчого округу…

– Не можна ділити виборців на своїх і чужих. Депутатів обирають люди, і є проблеми, які однаково хвилюють і мешканців Ужгорода та Мукачева, і сіл Ужгородського чи Рахівського району. Так, до мене звертаються жителі не тільки мого виборчого округу. І жодному я не відмовив, мотивуючи це тим, що він «не мій виборець» та має свого депутата. Якщо ти депутат обласної ради – значить, взяв на себе зобов’язання перед мешканцями всього краю. Це моя тверда позиція.

Василь Мельник, "Закарпатська правда"