Василь Ковач: «Ніколи не ділю виборців на «своїх» і «чужих»

Наполегливість, вольова позиція, небагатослівність, принциповість у вирішенні питань забезпечили генеральному директору ПАТ «Закарпаттяобленерго» Василю Ковачу прихильність земляків, права яких він ось уже три каденції поспіль відстоює в обласній раді як депутат.
Кожного разу Василь Ілліч обирався до обласної ради по різних округах Ужгородського району. І кожного разу отримував підтримку. Певно, через те, що залишав по собі добрі справи і ніколи не ділив виборців на своїх і чужих.

«Депутатів обирають люди, і є проблеми, які однаково хвилюють і мешканців Ужгорода, Чопа та Мукачева, і сіл Ужгородського чи Рахівського району, - каже Василь Ілліч. - Так, до мене звертаються і жителі не тільки мого виборчого округу. І жодному я не відмовив, мотивуючи це тим, що він «не мій виборець» та має свого депутата. Раз ти депутат обласної ради – значить, взяв на себе зобов’язання перед мешканцями усього краю. Це моя тверда позиція».
Така життєва позиція підштовхнула його до рішення балотуватися у парламент. Василь Ковач переконаний – будучи народним депутатом, зможе принести ще більше користі своїм землякам.

«Про людину найкраще говорять справи»

- Коли мені надійшла пропозиція спробувати свої сили у виборчих перегонах, - розповідає Василь Ковач, - я подумав: а чому б і ні? Маю великий досвід управлінської роботи, адже 15 років керую таким підприємством як «Закарпаттяобленерго». Це ні багато ні мало – понад 3 тисячі працівників. Свого роду держава в державі, де є всі проблемні питання, які хвилюють суспільство. Це і питання неузгодженості законодавства, з якими ми щодня стикаємося в роботі, і питання соціального захисту, і питання заробітної плати, і питання дозвілля та оздоровлення, підтримки наших ветеранів. Вважаю, ми успішно з цим справляємося, крім, звичайно, питань законодавчого характеру. Їх можна вирішити тільки у Верховній Раді. Маю досвід громадської роботи – свого часу очолював профспілкову організацію на підприємстві. Три рази підряд мене обирали депутатом обласної ради, значить є довіра земляків.

Що важливо - маю команду однодумців, є з ким працювати і втілювати в життя проекти. Адже всі ми розуміємо, що без цього досягнути значного результату в будь-якій справі практично неможливо. Адже від наших зусиль, нашої єдності і переконаності залежить результат спільних дій, спрямованих на поліпшення добробуту людей, на успішний розвиток економіки, сільського господарства, культури, медицини, освіти…

- У виборчий період усі політики не шкодують обіцянок, аби заробити дивіденди. Чому виборці повинні вірити тільки Вам?
-

Тому, що якраз я обіцянок направо-наліво не роздаю. Це принципово для мене. Мені насправді хочеться більше допомогти людям. А обіцяю я лише тоді, коли твердо знаю, що зможу це виконати. Мешканці тих округів, де я тричі балотувався до Закарпатської обласної ради, у цьому переконалися. Нехай про людину говорять її справи, я ж знаю, що довіру земляків ніколи не зраджу. Спільно, крок за кроком, щоденною працею ми зможемо зробити багато хорошого для рідного краю.

Користуючись нагодою, звертаюся сьогодні до виборців: не ігноруйте зустрічей з кандидатами у народні депутати, обов’язково приходьте до всіх, запитуйте, думайте, аналізуйте і лише після того робіть висновки. Голосуйте розумом, а не піддавайтеся емоціям.

– Які проблеми Вам, як депутату обласної ради, доводилося вирішувати?

– Проблеми різні, але у першу чергу до мене йдуть люди як до керівника «Закарпаттяобленерго», що є абсолютно логічним. І це ті питання, які можна вирішити найлегше.

Є проблемні питання в освітній галузі, зокрема деякі директори шкіл просять допомогти з поточними ремонтами та покращенням матеріально-технічної бази. Звертаються і голови сільських рад , адже є питання, які можна вирішити тільки на обласному рівні. Приміром, с.Холмок на Ужгородщині потребує реконструкції водопровідних мереж. Сума у майже 300 тисяч гривень є непосильною для бюджету села. Тому депутати обласної ради підтримали моє клопотання і це питання включено в обласну програму «Питна вода» з можливим фінансуванням її уже цього року. З подібною проблемою звернулася і громада Коритнян, над її розв’язанням теж працюємо.

У травні мені озвучили проблему, яка хвилювала батьків першокласників м.Ужгорода – яку воду питимуть діти, котрі знаходитимуться у школах майже цілий день. Вдалося вирішити і її: усі 52 класи ужгородських першачків забезпечені кулерами з питною водою.

По можливості допомагаю і дошкільним закладам, і ФАПам, і закладам культури, і спортивним організаціям та організаціям інвалідів і ветеранів, церковним громадам різних конфесій. Звичайно, не обходиться без надання посильної матеріальної допомоги, до прикладу, на лікування чи оздоровлення, підготовки до зими малозабезпеченим тощо. Одним словом, намагаюся допомогти всім, хто до мене звертається.

- Ви зачепили проблему водопостачання. Питання надзвичайно болюче, особливо для жителів обласного центру.

- Постійна вода у крані – це не забаганка, це те, без чого не можна нормально жити. Звісно, можна довго говорити про застаріле та зношене обладнання наших водопостачальних компаній, про необхідність його заміни. Але ж говоримо давно, та чомусь безрезультатно. Мене, як депутата обласної ради, ця проблема не може не хвилювати. Тому поставив собі за мету виправити цю ситуацію, знайшов інвестора, який готовий вкласти кошти у модернізацію, в тому числі й Ужгородського водоканалу, і дати нашим краянам якісну воду цілодобово.

Шкода, що і це питання не оминула політична складова. Забувши, що основним завданням депутата є відстоювання інтересів виборців, окремі депутати Ужгородської міської ради спекулюють цим питанням, гальмуючи втілення його в життя та лякаючи ужгородців підняттям у майбутньому цін на воду. У той же час, забуваючи розповісти, що ціни на водопостачання та водовідведення у містах з населенням понад 100 тисяч встановлює не власник підприємства, і не міська влада, а Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Кожне підняття тарифів повинно мати серйозне економічне обґрунтування. А що на сьогодні закладено в ціні, яку ужгородці сплачують за воду? Найперше – величезні втрати води при транспортуванні. Дорогою до споживача вона витікає зі старих прогнилих труб у землю. Ужгородський водоканал втрачає при транспортуванні до споживача більше половини води. Вона витікає в землю. Ужгородці навіть не здогадуються, що платять за воду, якої насправді не отримують. А вартість втраченої під час транспортування води закладена до тарифів. Зрозуміло, коли буде замінено старі мережі водопостачання на сучасні, то цих втрат не буде, а отже не буде й підстав для підвищення тарифів.

На щастя, на останній сесії міськради питання нарешті зрушило з місця. Цьому передувала і поїздка спеціальної комісії у ті міста, де інвестор успішно працює. Депутати мали змогу переконатися в надійності та професіоналізмі людей, які беруться вирішити проблему водопостачання в Ужгороді. Сподіваюся, до кінця ще цього року ужгородці забудуть про таке ганебне явище як вода за графіком, а за якийсь час, зовсім нетривалий, матимуть питну воду високої якості.

- До Вас постійно звертаються люди зі своїми проблемами, бідами. Наскільки це важко? Чи Ви до цього звикли?

- Є речі, до яких ніколи не звикнеш. Як, наприклад, коли батьки не мають змоги оздоровити чи пролікувати хвору дитину. Тому намагаюся зрозуміти всіх, хто звертається до мене за допомогою, почути кожного свого відвідувача.

«Із задоволенням спілкуюся із земляками»

- Сьогодні, як кандидат у народні депутати, Ви проводите багато зустрічей. Що хвилює закарпатців, з чим звертаються до Вас ?

- Спілкування завжди збагачує людину, тому я з великим задоволенням їжджу в ужгородські села, зустрічаються також і з жителями обласного центру, Чопа. Говорять здебільшого про проблеми, бо їх, на жаль, ще вистачає. Найбільше людей турбує недостатній соціальний захист, залишковий принцип фінансування соціальних сфер, безробіття, низький рівень заробітних плат. А ще – погані дороги, занедбана інфраструктура, вода за графіком, сміття, яке комунальні служби не встигають вивозити, темні вулиці. Після таких зустрічей розумієш, що рішення балотуватися до парламенту було вірним: більшість цих питань можна вирішити тільки законодавчим шляхом – іншого просто не дано.

Разом з тим, хто би що сьогодні не говорив, держава виходить із кризи, робляться реальні кроки для покращення життя наших співгромадян. Реформи – це завжди боляче, і треба розуміти, що ніколи вони не дадуть миттєвого результату. А у керівництва держави є бажання і головне воля для того, аби ці реформи довести до логічного завершення.

Важливий момент – люди не тільки говорять про наболіле, а й вносять свої пропозиції, своє бачення виходу із ситуації, тобто не втрачають віру у те, що змінити все краще можна. Окрім проблем є й перспективи, і це очевидно! Маємо серйозний потенціал для міжнародного співробітництва, розвитку туризму та сільського господарства. Поле для діяльності велике.

- А конкретніше?

- Нещодавно я побував на фермерському господарстві «Коник», зустрічався з його працівниками. Скажу без перебільшення – це вражає. Доглянуті сади, прекрасний урожай, злагоджена робота. Василь Мелеш, керівник цього підприємства, людина, достойна того, аби бути зразком та прикладом для наслідування. 20 років тому фермерське господарство розпочало свою діяльність з виробництва картоплі на площі 2 га. На сьогодні картоплю вирощують вже на 240 га. 10 років тому було закладено перші 3 га яблуневого саду. Нині площі, зайняті під садами в господарстві, сягають за 120 га. У господарстві замкнутий цикл виробництва – працює цех з виробництва натуральних соків, з такою технологією, яка дозволяє зберігати в ньому всі вітаміни та поживні речовини. То скажіть, будь ласка, чому ми, маючи такий потенціал земельних ресурсів, таких підприємливих та працьовитих людей, купуємо фрукти та овочі, привезені з-за кордону? Чому ми не підтримуємо свого виробника? Це одне з питань, над яким я би особливо зосередив увагу під час роботи у парламенті. І таких ініціативних людей на Закарпатті є багато, повірте.

Ще одне, що я виніс із зустрічей, які вже провів, дуже часто і представники бізнесу, і навіть державні структури стикаються з неузгодженістю законодавчих актів. Це питання, які потребують негайного вирішення. Багато почерпнув для себе із зустрічей і як керівник «Закарпаттяобленерго» - десь 5-6 пропозицій, які звучали, вже враховані у роботі.

«До брудних технологій вдаються кандидати, які не впевнені у своїх силах»

- Василю Іллічу, застосування чорного піару, на жаль, стало невід’ємною рисою українських виборів. Спостерігаємо це сьогодні і на Закарпатті. На Вашу думку, такі дії окремих кандидатів чи їх штабів можуть суттєво вплинути на результати виборів?

- Найперше, хотів би наголосити, що свою передвиборчу кампанію я веду чесно і прозоро. До цього закликав і своїх опонентів по 68-ому виборчому округу, виступивши із зверненням у всіх засобах масової інформації.

Прикро констатувати, що на 22-ому році незалежності нашої країни спостерігаємо використання брудних технологій, маніпуляції соціологічними даними з тим, аби впливати на думку закарпатців. Найперше - це неповага до виборців.

На мою думку, брудними технологіями займаються ті, хто не впевнений у своїй перемозі. Якщо немає нічого хорошого, що могло б з позитивного боку охарактеризувати кандидата, тоді і вдаються до того, щоб облити брудом опонента. Виборцям варто задуматися: якщо кандидат вже зараз переступає морально-етичні принципи, яким він буде народним депутатом?

На рахунок того, чи зможе це вплинути на результат виборів – дуже сумніваюся. Закарпатці дуже мудрі, вони вміють відділити полову від зерен.

- Нещодавно Ви зустрічалися з міжнародними спостерігачами, які моніторять перебіг виборчої кампанії в Україні. Про що говорили?

- Дійсно, я мав зустріч з представниками міжнародної неурядової організації «CANADEM». Пропозиція про зустріч надійшла від канадської сторони. Говорили ми про перебіг передвиборчої кампанії, про те, що вибори мають бути чесними і прозорими, іноземні гості також поділились своїми враженнями від перебування на Закарпатті. Як кандидат у народні депутати, я особливо зацікавлений у тому, щоб вибори пройшли у законодавчому полі, тому вітаю присутність представників міжнародних організацій під час виборчого процесу. Адже ми хочемо довести усій світовій спільноті, що ми є цивілізованою країною з високим рівнем демократії.

P.S. Часом здається, що наші люди, вже втрачають віру у краще майбуття, але настають чергові вибори, і в душі знову прокидається надія на зміни. І тут важливо не помилитися, зробити правильний вибір, аби знати, що є людина, яка завжди готова прийти на допомогу. І не тільки за місяць до виборів, а й після їх закінчення. Політиків варто оцінювати не за тим, що вони говорять і що роблять напередодні виборів, а за тим, що вже зробили.

Михайло СОЙМА