ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Відома на увесь світ Долина нарцисів вкрилася первоцвітами на Закарпатті! (ВІДЕО)

    21 жовтня 2019 понеділок
    Картинка користувача uaengeditor.

    Щоб побачити унікальний ботанічний об’єкт Карпатського біосферного заповідника, в якому охороняється один з останніх в Європі рівнинних осередків нарцису вузьколистого, люди щороку приїздять з усіх усюд. Нині червонокнижна квітка вкотре вабить туристів, адже вона майже на піку цвітіння.

    Перші рідкісні квіти нарцису вузьколистого у Кірешській долині поблизу Хуста у цьому році з’явилися, як зазвичай, – наприкінці квітня. Працівники унікального ботанічного об’єкту Карпатського біосферного заповідника так і прогнозували ще в березні, коли долина квітла первоцвітами. Однак пік цвітіння нарцисів через погіршення погодних умов припав не на перші числа травня, а майже на середину місяця.

    Наразі у долині – масове цвітіння і триватиме воно практично до 15 травня. Щоб побачити місцину, на якій охороняється один з останніх в Європі рівнинних осередків нарцису вузьколистого, люди приїздять звідусіль. Щороку кількість туристів сягає 15-ти тисяч. Цього року, як і раніше, переважно милуються квіткою, котра зникає, європейці. Проте й нашим до снаги вітчизняне диво природи.

    А от пан Юрій зі Львова привіз на Закарпаття цілу групу туристів – учнів фізико-математичного ліцею. Чоловік – вчитель історії і сам провів для них екскурсію по заповіднику. Розповів дітям чимало цікавого.

    Посилена людська увага призводить, на жаль, й до зменшення чисельності рослини. Внаслідок зривання квітів чи їх витоптування це і стається. Власне, є ще безліч інших причин, які сприяють зникненню рідкісних нарцисів. До прикладу, й клімат добряче впливає, й антропогенний вплив також не стоїть осторонь.

    Відтак від нас самих залежить, чи побачать наші нащадки це унікальне явище, чи ні. Тож заради майбутнього бережімо природу і те, що залишено у спадок!

     
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Письмо редактору