ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Віктор Щадей: Треба відстояти Ужгородський аеропорт – через корисливість мерія хоче його віддати! (ФОТО)

    29 березня 2024 п'ятниця
    63 переглядів
    Ужгород. Чому "ворота в Європу" зустрічають туристів ямами на дорогах?

    Як на Закарпатті ремонтують дороги, чому не вдався митний експеримент і коли "залітає" аеропорт Ужгород – Укрінформу розповів головний інфраструктурний чиновник Закарпаття – директор Департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Закарпатської облдержадміністрації Едуард Маляр.

    Закарпаття – Мекка для туристів, а значить, тут повинно прекрасним бути все – і гори, і доли, і... дороги! От просто тобі майже за Чеховим! Але знайдіть хоч одного туриста, хто приїхав би на Закарпаття, побачив би усі місцеві дива та красоти і не прокляв до трясця-матері закарпатські дороги: от, слово честі, не знайдете! Бо навіть проїхавши між двома головними містами області – Мукачевом та Ужгородом, маєте нагоду кілька разів добряче влетіти, і це вам не абищо – а міжнародна траса Київ-Чоп! Що тоді взагалі казати про улюблену місцевими водіями трасу державного значення – Мукачево-Рогатин, краще вже промовчати. А ще є на Закарпатті такі дороги, які ведуть у бажану туристові гірську глибинку, а там жах суцільний, бо у краї, як виявилося, – купа шляхів, які не ремонтувалися капітально, відколи існують.

    Так це ж у всій країні так – скажете ви на це. І будете неправі, ну, власне, не зовсім праві. Адже на Закарпатті з дорогами таки трохи інший аспект – і в тому сенсі, що туристична Мекка (щоправда, із розбитими дорогами туристичне гасло "Земля, наближена до неба" аж інакше сприймається), і в тому, що область – ворота в Європу та з неї. При цьому Закарпаття останнім з усіх регіонів країни потрапило до так званого "дорожнього експерименту", і в той час, як сусіди коштом митниці латали дірки на своїх дорогах, на Закарпатті не встигли полатати майже нічого. Разом із тим, в області чи не щомісяця – акції протестів через невідремонтовані дороги, як правило, в гірських місцевостях, де через геть розбите полотно навіть курсування автобусів скасовують.

    А тим часом міністр транспорту на всю країну звинувачує закарпатських чиновників у поганому освоєнні виділених Києвом коштів – мова про 218 млн із Дорожнього фонду.

    Тим не менше, очільник Закарпатської ОДА чи не щодня звітує щодо ремонту доріг, ці питання, кажуть в області, на особистому контролі Москаля. Чарівне словосполучення "особистий контроль" спонукає, наприклад, підрядників, які понавигравали тендерів, а роботи не ведуть, таки підняти м'яке місце і починати ремонт дороги.

    А ще, як розповіли кореспонденту Укрінформу у профільному департаменті ОДА, станом на 1 листопада на Закарпатті освоять 85% коштів Дорожнього фонду, хоча грошей тих – тьху, та й нема: на них можна капітально відремонтувати аж три дороги, тоді як в області цьогоріч заплановано зробити 296.

    АБИ ВІДНОВИТИ УСІ ДОРОГИ НА ЗАКАРПАТТІ, ТРЕБА ПОНАД 25 МЛРД, А Є 11 МЛРД НА ВСЮ КРАЇНУ

    - Поступ, що почався цьогоріч у державі щодо ремонту доріг, таки відчувається на Закарпатті, – каже Едуард Маляр, директор департаменту інфраструктури, утримання доріг та ЖКГ Закарпатської ОДА. – Якщо порівнювати з минулими роками, то у нас стільки доріг і в такому обсязі ремонтних робіт одразу не робилося ніколи! Мабуть, із часу, коли тут прокладалися полотна – ще за "совка". Всі ремонти, які проводилися, здебільшого, були ямкові – на сезон-два. У цьому році запрацював Дорожній фонд, який відповідає за розподілення коштів із бюджету суто на дороги. Для Закарпаття виділено 218 млн, і це надзвичайно мало.

    Чим ми схожі з рештою регіонів, – пояснює чиновник, – то це тим, що наші дороги, 97% полотен як державного, так і обласного значення, а надто – місцевих, комунальних доріг перебувають у стані або аварійному, або взагалі непридатні до використання. Тобто, аби ці дороги відповідали сучасним критеріям комфорту та безпеки, їх просто треба перестелити заново. Тому ми говоримо про необхідність капітального ремонту майже на усіх відрізках, каже Маляр. За принципом: краще менше, але краще.

    - Якщо рахувати, що один кілометр дороги коштує від 3,5 до 5 млн грн, візьмемо в середньому 4 млн грн, а у нас є 2400 км доріг на балансі області, то нам треба 9,7 мільярда гривень – для того, аби ми оновили цю мережу доріг на Закарпатті, – пояснює дорожню математику по-закарпатськи Едуард Маляр. – Окрім цього, ми ще маємо 5,8 тис. км доріг комунальних – це ті, що знаходяться на балансі сільських, селищних та міських рад. Тут кілометраж буде дешевшим, бо вони вужчі за стандартами – всього 4 м, й їх можна рахувати по 3 млн за кілометр. Тобто, ще плюс на ці дороги Закарпаттю додатково потрібно 17 млрд грн. А у нас всього в країні 11 млрд на всі регіони! У нас на Закарпатті вийшло, якщо орієнтуватися на ці 218 млн грн із ДФ – по 100 тис. грн на кілометр. І якщо ці гроші справді поділити на весь наш кілометраж, то мова може йти тільки про ямковий ремонт, – каже Маляр.

    ШУКАЄМО ІНШІ ДЖЕРЕЛА

    Цікавлюся у чиновника, як тоді викручуються в області – щоб і гроші знайти, і дороги зробити.

    - Прийнято таке рішення керівництвом області: у нас є 296 доріг, і вирішено всі дороги розпочати ремонтувати саме капітально, тобто ми не розглядаємо ямковий ремонт. На кожну дорогу було виділено кошти: десь 2,5 млн, десь 4 млн, десь 1,5 – з Дорожнього фонду. Ми поділили гроші – так само, як Київ поділив нам. Якщо у нас, наприклад, дорога Королево-Горбки 6 км, вона дістала з Дорожнього фонду 600 тис. Але, тим не менше, РДА замовляє проект на 6 км, за ним виходить 18 млн – це вартість капремонту. Ми в цьому році їм дали 600 тисяч, вони починають, проводять тендер, визначають переможця, укладають із ним договір на ту суму – 18 млн, а потім дофінансовують. Тобто ми використовуємо інші джерела.

    Тому, акцентує чиновник, не можна казати, що у Закарпаття є всього лише 218 млн на ремонт доріг у цьому році – у нас ще є гроші з обласного бюджету (як правило, галузь дофінансовують на кожній плановій сесії облради).

    - Якби не такі методи, то на виділені з ДФ гроші ми могли би зробити всього три дороги в області, – зазначає він.

    Таким чином, як запевнили у профільному департаменті ОДА, цьогоріч на Закарпатті з запланованих 296 доріг 277 таки відремонтують.

    - Проектами у нас передбачений капітальний ремонт 138 доріг, інші – це середній поточний, – уточнює Маляр. – Різниця між ними в тому, що капітальний передбачає підкріплення чи зміну основи дороги, а поточний – це просто заміна полотна на нове.

    МИТНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ НА ЗАКАРПАТТІ, МОЖНА СКАЗАТИ, НЕ ВІДБУВСЯ

    Принагідно цікавлюся також, чи позначився якось на Закарпатських дорогах так званий "митний експеримент", свого часу розпіарений у країні.

    - Він справді показав певні результати по країні, але ми потрапили в нього як область тільки минулого року, тобто, надто пізно, – пояснює Маляр. – Інші п'ять областей користувалися доти ним уже два роки. А цього року індикативні показники митниці підняли настільки, що їх заледве виконують – на "дорожній експеримент" грошей немає. Торік же, ще до підняття показників митниці, ці гроші в область із Мінфіну просто не давали. Власне, на Закарпатті за цим принципом фінансування один із підрядників отримав трохи на ремонт траси Мукачево-Рогатин, десь близько 100 млн грн. Тому можна казати про те, що "митний експеримент" на Закарпатті таки не відбувся. Ми, до слова, як область подали в суд на Мінфін – із вимогою стягнення коштів у розмірі 101 млн грн. Саме ці гроші, які були в області, ми фактично мали би отримати додатково на ремонт доріг, але нам їх не повернули.

    НАС НАЗВАЛИ "АУТСАЙДЕРАМИ", АЛЕ ЦЕ НЕ ТАК, КОШТИ БУДУТЬ ОСВОЄНІ

    Картина, змальована чиновником, погодьтесь, дуже гарна, але разом із тим, профільний міністр улітку назвав Закарпаття аутсайдером з освоєння коштів на ремонт доріг. Цікавлюся – як же так?

    - У нас дуже важкий був старт, – відповідає Маляр. – Чому про нас казали, що ми пасемо задніх, ну, дивіться: 12 доріг затвердила одна область, 30 – інша, ми – 296. У нас проведено тендерів на суму біля 3 млрд. Але, щоби провести тендер, треба проект – нам треба було замовити понад 290 проектів. Проектні організації повинні їх зробити і провести експертизи, це теж час. Потім виявляється, що підрядник виграв тендер, а роботи не проводить – бо у нього ще надцять таких проектів і він працює на них зараз. Тому в нас на нарадах постійно йде перекидання коштів – там, де кошти не освоюються і ремонти не проводяться, ми їх забираємо і передаємо туди, де підрядник робить ремонт дороги.

    Наразі працюємо за такою схемою: проект зробили, тендер провели, підрядника визначили – 5% ми профінансували, він починає працювати, а інші 95% вартості ремонту дороги ми розкидаємо на 2019-20 роки. Тобто, ці ж підрядники зробили від 500 м до 3 км дороги, ми розрахувалися, а наступного року вони дороблятимуть. Таким "повзком" плануємо оновити всю мережу доріг на Закарпатті. Повірте, це краще, аніж сьогодні ми б зробили просто ямковий ремонт на ті кошти, що у нас є.

    Загалом, каже чиновник, Закарпаттю потрібно близько 5 років на повне оновлення дорожніх полотен в області. Отоді лише туристи таки перестануть плакатися, що, подорожуючи Закарпаттям, "убили" ходову частину машини.

    - А щодо освоєння коштів – кажу вам, якби ми взяли три дороги, давно би закрили усі питання, – акцентує Едуард Маляр. – Ми взяли майже 300. І робимо потроху, а пасемо задніх, бо треба провести 296 тендерів – це затягнуло процес. Але, за нашими планами, найближчим часом у нас буде освоєння мінімум 85% коштів Дорожнього фонду.

    У ЗАПУСКУ ІНТЕРСІТІ МУКАЧЕВО-БУДАПЕШТ УКРАЇНСЬКА СТОРОНА ВСЕ ЗРОБИЛА

    Принагідно, цікавлюся у головного "дорожнього" чиновника Закарпаття іншими проектами, що обговорювалися в сенсі розвитку інфраструктури області. Мова про Інтерсіті Мукачево-Будапешт, який уже двічі запускали, але так і не сталося, ну й, звісно, – коли запрацює багатостраждальний аеропорт "Ужгород".

    - Щодо Інтерсіті Мукачево-Будапешт, за інформацією, яка є у нас, із українського боку цей проект доведений до кінця, затримка наразі за Будапештом, – каже Едуард Маляр. – За оперативною інформацією "Укразалізниці" (бо це саме вони курують цей проект), пояснення таке: локомотив, який має обслуговувати цю частину дороги – від Мукачева до Будапешта, – і всі вагони має надати Угорщина. Наші обладнали колію та перон (в угорців колія вужча – 1435 мм), її добудували до Мукачева, тобто, – з української сторони все зроблено, затримка за угорською. У серпні була інформація, що Інтерсіті запускають, говорили, що навіть продавалися квитки, але відклалося. Чому – наразі не можу пояснити, – каже Едуард Маляр.

    ЯКЩО КИЇВ ДАСТЬ ДОБРО І ГРОШІ – АЕРОПОРТ УЖГОРОД ЗАПРАЦЮЄ

    Ще одне інфраструктурне питання – це, звісно, аеропорт Ужгород, який стоїть уже понад два роки, приймає тільки чартерні рейси і, таким чином, Ужгород не має авіасполучення навіть зі столицею. Резонне питання – коли на Закарпаття літатимуть літаки – наразі все ще лишається без відповіді. Власне, відповідь така: в області роблять усе, аби вони залітали, а от коли це станеться – не відомо.

    - Наразі 15 листопада на Закарпатті відбудеться велика зустріч за участю фахівців з EASA (Європейське агентство з безпеки польотів), представників аеропортів України та авіакомпаній – це буде Всеукраїнське засідання асоціації аеропортів України, – каже Едуард Маляр. – Ми покажемо аеропорт компаніям, німці планують оглянути його, вони уже завершили аудит. Наразі в аеропорті вже готові приміщення, де пасажири можуть проходити реєстрацію, є аеровокзал, тим не менше, ми плануємо побудувати новий. Якщо нам дадуть добро з Києва – та гроші на це – будуватимемо, – переконує чиновник.

    Цікавлюся, чому так довго тягнеться це питання, адже понад два роки Ужгород приймає тільки чартерні рейси.

    - Наше бачення таке, що Украерорух не бачив перспективи розвитку міжнародного аеропорту Ужгород як повітряного порталу. Тут справді, є багато обмежень – він незручний. По-перше, місто поруч, це єдиний гірський аеропорт в Україні, це проблемна посадка (при посадці та вильоті судна повинні зачіпати повітряний простір іншої держави – Словаччини). Тобто, через такі обмеження в Украерорусі вважають, що цей аеропорт не потрібний. Але ми вважаємо, що аеропорт в області потрібен. Тому й огорожу ми зробили, і смугу злітну відновили, і будівлі привели до ладу: сюди хоч зараз зайдуть авіакомпанії – і він може відновлювати роботу.

    Якщо нам Київ дасть добро і таки почнуть літати регулярні рейси, а не чартерні – хоча б на столицю, тоді можна думати про перспективи аеропорту. Тому питання щодо будівництва іншого аеропорту на Закарпатті не стоїть. Давайте відновимо діяльність цього, що вже існує, а тоді вестимемо розмови про будівництво летовищ у Хусті чи Мукачеві, чи де-інде, – каже чиновник.

    Проблема з фінансуванням аеропорту Ужгород є, каже Маляр, у країні є і державна програма розвитку аеропортів, але це вам не Дорожній фонд, де гроші ділять між усіма регіонами: тут – кому дали, а кому – ні.

    - Одеса зараз фінансується 1,5 млрд на смугу – якби нас включили в цю програму, ми б теж змогли дати раду Ужгородському аеропорту, – пояснює чиновник. – Власне, нещодавно область офіційно звернулася з проханням включити Ужгородський аеропорт у державну програму розвитку аеропортів до 2020 року. Реакції на звернення поки що нема. Та вже зараз є авіакомпанії, які готові тут працювати, незважаючи на обмеження. Також зацікавлені усі туроператори, що працюють на території області й продають тури в Туреччину, Єгипет, на інші курорти, – переконує чиновник.

    Сьогодні туроператорам доводиться возити клієнтів у Львів, Київ або Будапешт, а, якщо летовище буде в Ужгороді, працювати всім стане зручніше.

    Тетяна Когутич, Ужгород

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору