Внесок Івана Хланти у примноження і збереження народної творчості Закарпаття - неоціненний! (ФОТО)

У середу, 20 квітня, у Карпатському університеті ім. Августина Волошина, відбулася творча зустріч з відомим ученим, фольклористом, літературознавцем, бібліографом Іваном Хлантою з нагоди його 75-річчя

На урочистість були запрошені представники науки, освіти, культури, духовенства.
Відкрив зустріч єпископ Мукачівської і Карпатської Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії Віктор Бедь. Він відзначив його заслуги перед Батьківщиною, нагородив ученого орденом ім. Августина Волошина.
Своє вагоме слово про ювіляра сказав голова Закарпатської організації Національної спілки письменників України Василь Густі. Він високо оцінив внесок фольклориста в українську науку, його вклад у примноження і збереження народної творчості Закарпаття.
Директор Обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук сказала, що пишається тим, що в установі працює всесвітньовідомий науковець, висловила подяку за його труди на благо і честь українського народу.
Голова Всеукраїнського товариства « Лемківщина» Василь Мулеcа відзначив вагому подвижницьку працю науковця і побажав йому наснаги й далі досліджувати багатющу культуру нашого краю.
Учениця восьмого класу Ужгородської загальноосвітньої школи №6 імені Василя Гренджі –Донського Хланта Вероніка виразно продекламувала вірш Василя Вовчка « У Копашнові на згірку», який присвячений науковцю. Солістка заслуженого академічного Закарпатського народного хору Мирослава Копинець виконала народну пісню. Музичне привітання прозвучало також від хору Кафедрального собору Андрія Первозванного (регенти Юрій Ропонич та Марія Жабляк). Художник Віталій Либа привітав ювіляра й подарував йому свою картину.
На завершення Іван Хланта подякував усім присутнім і запевнив, що допоки Господь даруватиме йому сили, він буде працювати, вивчати й популяризувати народнопоетичну творчість та мистецтвоУкраїни у всіх їх проявах.
Зустріч з науковцем відбулася за участі Обласного організаційно-методичного центру культури.

Біографічна довідка:
Хланта Іван Васильович після закінчення вузу працював учителем української мови та літератури у місті Костянтинівка Донецької області. Служив у армії у Харкові (1964–1965). Демобілізувавшись, продовжує вчителювати в селі Лази Тячівського району на Закарпатті. З 1966 по 1970 рік – директор Біловарської восьмирічної школи цього ж району, потім інспектор Тячівського райвно (1970–1971). Закінчивши аспірантуру, за направленням Президії Академії наук України працює викладачем, доцентом кафедри української літератури Ужгородського державного університету (1974–1982). Трудиться бібліографом наукової бібліотеки Ужгородського державного університету, учителем української мови та літератури Ужгородської середньої школи № 6, провідним методистом Закарпатського обласного центру народної творчості. З 2001 року – завідувач науково-культурологічної лабораторії Закарпатського обласного Центру народної творчості. З 2008 року – провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури.
І.Хланта упродовж майже п’яти десятків творчого життя активно працює в кількох напрямках як фольклорист, літературознавець, бібліограф, мистецтвознавець, педагог і в кожній із них доробок майстра є відкриттям нових інтелектуально-мистецьких обширів.
Наукові статті з літературознавства та фольклористики друкував у збірниках як в Україні, так і за кордоном. Його перу належать розвідки про життєвий і творчий шлях письменників Закарпаття та рецензії на їхні книги, а також збірники народнопоетичної творчості. Окремими виданнями вийшли написані та упорядковані ним фольклористичні книги «Народні пісні в записах Панаса Мирного та Івана Білика» (1977), «Правда і кривда» (1981), «Казки Карпат» (1989, 1990), «Оскар Кольберг. Казки Покуття» (1991), «Розумниця» (1992), «Мамине серце» (1993), «Трапила коса на камінь» (1993 – останні дві у співавторстві), «Коли собі заспіваю» (1993), «Казки про бідних і багатих» (1994), «Закарпатський вертеп» (1995), «Закарпатські замки у легендах, переказах та літературних творах» (1995), «Добра наука» (1995), «Колядки» (1998), «Володимир Гнатюк. Казки Закарпаття» (2001), «Вчора була неділенька» (2001), «Богородичні пісні» (2003), «Ой видно село» (2003), «Пісні Іршавщини» (2005), «Співайте Богові нашому, співайте» (2008), «Народні пісні українців Банату (Румунія)» (2009), «Співанки закарпатських гір і долин» (2009), «Пісня – то моє життя. Українські народні пісні з голосу Анни Опришко» (2013), «Пісня над Дунаєм. Народні пісні русинів (українців) Сербії»» (2014), «Літературно-мистецьке життя Копашнова: статті, нариси (2014), «Пісенна хвиля Оглядова. Українські народні пісні с. Оглядів Радехівського району Львівської області» (2015) та інші. У згаданих виданнях, призначених для науковців, широкого читача, у доволі стислій формі подано характеристику пісенного матеріалу, життєписні відомості про співаків, їх репертуар. Згадані збірники І.Хланти – це вагомий внесок у збереження і розвій української народної пісенності.
І.Хланта уклав 20 бібліографічних покажчиків письменників Закарпаття. Найвагоміший із них «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» (1995). Автор монографій «Тернистий шлях до храму» (1994 – літературні портрети письменників Закарпаття), «До джерел» (1994 – фольклористичні статті), «Пісня над Карпатами» (1994 – про Державний заслужений Закарпатський народний хор). Іван Хланта – ініціатор та організатор народного літературно-мистецького музею у рідному селі Копашново на Хустщині, що знаходиться в середній школі, куди безкорисливо передав значну частину зі свого колекційного зібрання. Він часто виступає перед учнями, вчителями шкіл області, працівниками культури, частий гість на обласному радіо й телебаченні.
І.Хланта - лауреат Всеукраїнських премій імені В.Антоновича, Ярослава Мудрого, Зореслава, Ірини Калинець, літературної премії ім. І.Франка Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини», двічі лауреат обласної премії імені Дезидерія Задора в галузі музичного і виконавського мистецтва у номінації «Фольклорист».
Нагороджений медаллю «За доблесну працю», орденами Нестора Літописця, Володимира Великого, Грамотами Міністерства культури, освіти України та ін.

Володимир Мишанич