Водіям та перевізникам Закарпаття закони неписані

Напевно, тому вони і вважають, що територія поза автостанціями є саме тим місцем, де найкраще можна приманювати пасажирів.

Ринок пасажирських автоперевезень – одна з найдохідніших галузей економіки сьогодення. Але нині в області авторитетами для водіїв та перевізників не є ніхто.

Напевно, тому вони і вважають, що територія поза автостанціями є саме тим місцем, де найкраще можна приманювати пасажирів. Автобуси часто-густо не мають дозволів і ліцензій, а водії не проходять обов’язковий медогляд. Нехтуючи соціальними зобов’язаннями перед пільговими категоріями населення, вони самовільно «окуповують» діючі рейсові маршрути, садять безбілетних пасажирів, кількість яких ніде не обліковується, внаслідок чого держава та бюджет недоотримують прибутки. Тобто в ситуації, коли і так країна палає у вогні, відбувається відверте чергове обкрадання держави.

Бо ж Державний бюджет – це не тільки економіка та промисловість, а й зарплати бюджетників, утримання шкіл, садочків та лікарень, соціальні гарантії та виплати пенсій. Бо ж важко пояснити старшій людині, котра все життя працювала на державу, що її мінімальну пенсію дехто може заробити протягом одного дня. І що через недобросовісного водія чи нелегала, який підбирає пасажирів поза межами автовокзалу, комусь завтра не виплатять зарплату.

Нині жодне профільне відомство чи транспортна організація не можуть взяти на себе всю відповідальність за елементарного безквиткового пасажира, який у разі аварії маршрутного автобуса виявиться черговим безбілетним трупом, рідним котрого жодна страхова компанія не відшкодує навіть елементарних видатків на вінок.

Тим часом, передає УНІАН із посиланням на Валерія Черненка, голову Укравтоінспеції, ринок послуг таксі майже на 95% перебуває в тіні, ринок пасажирських перевезень – майже на 70%, вантажних – майже на 50%.

За словами В. Черненка, нині активно працюють групи з легалізації цього бізнесу, створення зрозумілих правил гри, які існують у європейських країнах, при цьому основне питання полягає, фактично, в двох ключових моментах – сплаті податків і безпеці та комфорті пасажирів.

У Закарпатській області в червні цього року на вимогу Асоціації автомобільних пасажирських перевезень тарифи на перевезення пасажирів у приміському та міжміському обласному сполученні зросли на 23% – відповідне розпорядження підписав тодішній голова Закарпатської ОДА Валерій Лунченко. Перед цим тарифи на пасажирські перевезення в області піднімали в квітні 2012 року.

Згідно з цим документом, 1 пасажиро-кілометр став коштувати 30 копійок. Сьогодні ж на практиці вартість проїзду на найбільш популярні напрямки руху автобусів на Закарпатті виглядають таким чином: «Ужгород – Рахів» – 78,02 грн, «Ужгород – Мукачево» – 17,48 грн, «Ужгород – Чоп» – 10,12 грн, «Ужгород – Міжгір’я» – 59,87 грн, «Ужгород – Свалява» – 25,06 грн, «Ужгород – Львів» – 110,01 грн. У вартість квитка також входить станційний збір та послуги страхувальника.

Нині на Закарпатті діє понад 200 легальних перевізників, які охоплюють близько 3300 рейсів. Але враховуючи існуючий пасажиропотік, кількість населення й розгалуженість області, їх мало би бути в рази більше. Як показує моніторинг пасажиропотоку, в області катастрофічно бракує рейсів для перевезення пасажирів у повному обсязі. На сьогоднішній день організатором перевезень у загальному по районах розроблено близько 2,2 тис. рейсів приміського сполучення, що охоплює близько 40% населення Закарпаття. Менше 20% наших земляків не в змозі користуватися автобусними перевезеннями через невиконання умов договору перевізниками, які уклали угоди на обслуговування приміських рейсів; 40% населення не мають можливості користуватися автобусним сполученням через відсутність регулярних рейсів до їхніх сіл. Загалом аналіз розрахунків додаткових приміських маршрутів доводить потребу у відкритті ще близько 1,8 тис. рейсів, якими б користувалися жителі майже 300 населених пунктів Закарпатської області, де відсутня маршрутна мережа.

Окрім того, суттєву роль грає зношеність транспортних засобів, недостатня кількість коштів для оновлення й купівлі нових. Окремо варто було б пригадати й зруйновану дорожню інфраструктуру Закарпаття. Через валютні коливання дорожчають і паливно-мастильні матеріали, запчастини, дизпаливо та бензин. Пальне на деяких мережах АЗК подорожчало протягом останніх днів. Ціна бензину з октановим числом 95 зросла на 20 – 30 копійок і сягає вже майже 18 грн за літр.

Але людей мало цікавить як формування тарифів на перевезення, так і те, хто саме є власником рейсу: держава, громада чи приватний перевізник. Для людей важливо, щоб рейси здійснювалися вчасно, за адекватну плату та з максимальними зручностями.

Попри те, що в області існує маса контролюючих організацій, найбільше долею безпеки перевезень пасажирів опікуються громадські організації, журналісти та поодинокі активісти з числа небайдужих. Тож саме вони вимагатимуть від влад усіх рівнів проведення комплексних перевірок дотримання своїх обов’язків недобросовісними водіями та нелегальними перевізниками, притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством та забезпечення зручного транспортного сполучення за всіма необхідними напрямками. Слід докорінно зламати ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день, – терміново легалізувати всі рейси, що курсують по районах Закарпаття, розширити маршрутну мережу за рахунок відкриття нових маршрутів, збільшити виконання рейсів, у тому числі у вихідні та святкові дні. Ці прості заходи сприятимуть збільшенню робочих місць, добросовісній сплаті податків до бюджету підприємцями, підвищенню культури та якості обслуговування пасажирів і, звичайно, безпеці пасажирських автотранспортних перевезень.

Бо поки влада ігноруватиме це питання, держава буде продовжувати втрачати мільярди, народ біднітиме, а на дорогах Закарпаття гинутимуть люди.

Людмила Руда, "Закарпатська правда"