ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Володимир Токар: «Після знаття мораторію я б не радив закарпатцям поспішати із продажем землі»

    19 вересня 2020 субота
    Володимир Токар, заступник начальника Держкомзему в Закарпатській області

    В земельній сфері України наразі назрівають значні реформи. Оскільки зараз розглядається кілька законопроектів, які покликані суттєво змінити ринок землі у державі. Чого очікувати закарпатцям від земельної реформи – у розмові із заступником начальника Головного управління Держкомзему в Закарпатській області Володимиром Токарем.


    Володимире Степановичу, останнім часом громадськість активно обговорює законопроект «Про державний земельний кадастр». Якщо закон буде прийнято, це, очевидно, додасть чималої роботи спеціалістам ваших управлінь?

    -- Законопроект визначає Державний земельний кадастр як єдину державну (автоматизовану) геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами. Після прийняття відповідного закону ведення Державного земельного кадастру здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальними органами.

    Внесення та надання відомостей Державного земельного кадастру у складі центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальних органів здійснюється державними кадастровими реєстраторами.

    Державний кадастровий реєстратор має відповідне посвідчення, власну печатку і самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється. Тому в разі прийняття такого закону більше роботи додасться, власне, працівникам ДЗК.

    На часі й законопроект «Про ринок землі». Що нас чекає, коли закон буде прийнятий?

    -- Після прийняття законопроекту землі сільськогосподарського призначення будуть введені в обіг, тобто стануть товаром, об'єктом продажу. Селяни зможуть розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. Та набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за цивільно-правовими угодами будуть лише
    громадяни України, фермерські господарства, держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування. Іноземці матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення від громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для іноземного капіталу. Для недопущення спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення запроваджуються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки (від 60 відсотків від нормативної грошової оцінки - при відчуженні на п'ятий, до 100 відсотків - при відчуженні за перший рік). І взагалі граничний розмір земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи в цілому по Україні не зможе перевищувати 2100 гектарів, а для Карпатського гірського регіону - 900 гектарів. Тому такі, доволі жорсткі норми, мають убезпечити ринок землі від будь-яких спекуляцій.

    З січня 2012 року буде припинено дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Як ви гадаєте, закарпатці готові до цього?

    -- Головним управлінням та його територіальними органами ведеться суттєва підготовка до впровадження ринку земель. Зокрема, на науково-технічній раді прийнято рішення щодо створення електронної бази проектів землеустрою організації території земельних часток (паїв). Це дасть змогу внести всі державні акти на право власності старого зразку у автоматизовану базу даних державного земельного кадастру. Крім того, останнім часом ми провели дуже багато нарад із сільськими головами, спеціалістами райдержадміністрацій. І, зрештою, прийшли до висновку, що закарпатці готові до продажу землі. Та, якщо глянути трохи назад, в історію, навіть при соціалізмі, коли офіційно продажу землі не існувало, на Закарпатті вона була в обігу. Під час розпаювання земель дуже багато закарпатців отримали великі площі. Зрозуміло, що люди розраховували, в першу чергу, на те, що з часом зможуть продати її. Адже зараз дуже мало розпайованих площ задіяні під вирощуванням. До речі, за останніми даними, на Закарпатті на сьогодні є 122 334 людини, які набули право на земельну частку, з них 121 916 – отримали сертифікати, тобто посвідчення, на цю землю. Державні акти на паї були видані 99 086 громадянам. Усього площа розпайованих земель в нашій області становить 160,1 тис. га.

    Що, на ваш погляд, як спеціаліста, мають знати власники паїв, аби, як кажуть не «прогоріти» після того, як земля стане об'єктом продажу?

    -- Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть. Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 200-230 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 500 - 600 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.

    Розумію, що після того, коли мораторій буде припинено, на спеціалістів ваших управлінь звалиться додатковий шмат роботи?

    -- Звичайно, це буде велике навантаження і на наших спеціалістів, і на ліцензіатів, бо треба буде виготовляти документацію із землеустрою та землеоціночну документацію пов'язану із аукціонами та продажем земель. Територіальні органи з питань земельних ресурсів, відповідно до законопроекту про ринок земель, будуть представляти інтереси держави як суб'єкта ринку земель, надавати дозволи на розроблення проектів консолідації земель сільськогосподарського призначення та приймати рішення щодо їх затвердження. Адже консолідація земель, забезпечить об'єднання роздрібнених земельних ділянок для їх сталого землекористування.

    Володимире Степановичу, як тривають роботи з проведення нормативної грошової оцінки земель. Чи достатньо вони фінансуються?

    -- Грошова оцінка земель населених пунктів станом на 01 липня цього року проведена на 92 відсотки (із 609 населених пунктах проведена у 559).

    Територіальними органами земельних ресурсів розроблені плани-графіки первинного та повторного проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. В області з 50 населених пунктів, які потребують первинного проведення нормативної грошової оцінки земель, договорів укладено на 15 населених пунктів на суму 311 тис. грн. та з 122 населених пунктів, що потребують поновлення нормативної грошової оцінки - договорів укладено на 57 населених пунктів на суму 970 тис. гривень. У 2011 році виконано первинну грошову оцінку 10 населених пунктів, у тому числі 9 затверджено та виконано повторну грошову оцінку земель 20 населених пунктів, у тому числі 9 населених пунктів затверджено сесіями відповідних рад.

    На жаль, фінансування робіт з проведення грошової оцінки земель населених пунктів не достатнє. Не всі органи місцевого самоврядування спрямовують кошти на проведення грошової оцінки землі. Але, як показує динаміка надходжень коштів від плати за землю, значне збільшення надходжень до місцевих бюджетів забезпечує саме проведення грошової оцінки земель населених пунктів. Надходження коштів від плати за землю після її проведення збільшується, як правило, на 50 відсотків. До того ж, грошова оцінка земель одночасно є фактором надійного захисту інтересів землекористувачів та власників землі, бо за її допомогою кожен з них має сплачувати свою справедливо визначену плату за фактичне використання землі. Тому зацікавленість у якнайшвидшому завершенні робіт по визначенню грошової оцінки земель повинні виявляти голови сільських, селищних, міських рад. Необхідно відшукати кошти у сумі 560 тис. грн. на первинну та 1 млн. 200 тис. грн. на повторну грошову оцінку земель населених пунктів. Це, насамперед, стосується органів місцевого самоврядування та виконавчої влади у Берегівському, Виноградівському, Перечинському, Рахівському та Тячівському районах, у містах обласного значення Берегове та Ужгород.

    На якому етапі процес розмежування земель державної і комунальної власності?

    -- У грудні минулого року Президент дав доручення вжити все необхідне для того, аби розмежувати землі державної та комунальної власності. Для цього в області заплановано провести розмежування земель державної та комунальної власності на площі 146,08 тис. га на території 36 місцевих рад. Місцеві ради відповідно укладали договори з державними підприємствами. На сьогодні, скажімо, укладено 16 договорів на загальну суму 1,1 млн. грн. на проведення робіт з розмежування земель державної та комунальної власності.

    Трішки про реформування вашої сфери. За останні роки, пригадую, ваша служба кілька разів змінювала назву. Спочатку була обласним управлінням, відтак агентством, згодом - головним управлінням Держкомзему. Хіба від зміни назви змінювалася якість роботи?

    -- Звичайно, що будь-яка реорганізація не впливає на якість роботи. Раніше в області працювали 22 територіальні органи земельних ресурсів зараз 14. Логічно, що таке укрупнення потягло за собою і зменшення штату. 148 працівників ми скоротили ще минулого року. Основним завданням землевпорядної служби краю є забезпечення ефективної роботи та виконання завдань, які визначені Президентом та Урядом.

    Службовці прикладають усіх зусиль щодо недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина, так я к це є невід'ємною частиною земельної реформи. Тому перед землевпорядною службою стоїть завдання сталого розвитку і ефективного функціонування національного агропромислового комплексу.

    Зараз вашу службу вкотре реформують. Яким чином йде відбір працівників, котрих скоротять і котрих залишать?

    -- Фаховий рівень працівників - на першому місці. Якщо людина не має землевпорядної освіти, то розмова з нею коротка. Це дуже добре. Нема резону робити таємниці з того, що в системі Держкомзему були різні люди, в тому числі й без фахової освіти, які перейшли на керівні посади з інших структур. Таких «спеціалістів» не шкода й скоротити.

    І на останок - кілька місяців ваше управління працює без офіційного начальства...

    -- На виконання наказу Держкомзему від 18 січня 2011 року територіальні органи Держкомзему у Закарпатській області перебувають у стадії реорганізації. На період проведення реорганізації повноваження щодо керівництва діяльністю територіальних органів Держкомзему, що реорганізуються, перейшли до мене, як Голови комісії з проведення реорганізації. До того часу обов'язки начальника головного управління виконував перший заступник начальника Мафтей Попович.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    Украина якобы рвется в Евросоюз, а Евросоюз якобы не принимает. Все это игра. Евросоюз никогда не скажет в открытую, что она хочет видеть Украину в Евросоюзе, ибо ЕС хочет выглядеть благодетелем, а Украину в роли просителя. А ЕС в тихаря слюнки глотает, как бы быстрее заполучить Украину в ЕС, ибо это земельное пространство для мигрантов. Первый этап - снятие мораторя на продажу, второй - скупка земли ЕС с помощью подставных лиц. И мы есть колония Евросоюза.

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Гость.

    Дания оградилась от Евросоюза колючей проволкой, - кто следующий?
    **********************************************************
    Бескрайние земельные просторы Украины будут скуплены Евросоюзом для мигрантов.

    Пунктів: 7