Вже незабаром цей куточок Закарпаття знову буде повен туристами!

До початку 2000-х на Чорній ріці в Міжгірському районі на Закарпатті діяв музей лісу і сплаву. В його колекції зберігалися експонати, що свідчили, як проходили лісозаготівельні та деревообробні роботи в краї в давноминулі часи. У цьому місці на території Національного природного парку «Синевир» дивом збереглася унікальна споруда — дерев’яна гребля з понад столітньою історією. Вона тривалий час залишалася єдиним у Європі й одним із двох у світі інженерно-технічних об’єктів, які давали змогу користуватися річковим транспортом для лісосплаву — переміщення деревини на великі відстані.

Під час катастрофічних паводків 1998 та 2001 років частина будівель музею і сама гребля зруйнувалися. Завдяки самовідданості працівників більшість експонатів музею від стихії вдалося врятувати.

Однак над музеєм лісу і сплаву на Міжгірщині нависла загроза повного забуття, бо у 2008 році тодішня обласна влада всупереч закону передала заклад з державної в комунальну власність. Унікальний комплекс ми могли втратити.

Нещодавно голова облдержадміністрації Геннадій Москаль під час поїздки в Міжгірський район проінспектував початок реконструкції музею лісу і сплаву на Чорній ріці. «Підрядна організація, яка ще торік виграла тендер на відновлення музею, вже завезла важку техніку й почала працювати. Водночас триває заготівля деревини, необхідної для реконструкції», — зазначив Геннадій Москаль після повернення з поїздки.

Цей куточок Карпат, колись популярний серед туристів, нині без їхньої уваги. Незабаром життя в ньому завирує знову.

ДОВІДКА

Музей лісу і сплаву демонстрував, як жили, якими інструментами користувалися лісоруби й бокораші. Найбільший експонат — пліт (зв’язані докупи колоди місцеві називають бокором) завжди стояв надворі. Плоти зчіплювали один з одним, загальна їхня довжина могла сягати 200—300 метрів. Керування цим транспортом потребувало особливої майстерності, сміливості й мужності.

Василь Бедзір, "Урядовий кур’єр"