ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Є на Закарпатті дім, де знаходять порятунок нужденні серця (Фото)

    03 грудня 2021 п'ятниця
    Ужгород. "Римо-католицький соціальний центр Марії Вард"

    «Римсько-католицький соціальний центр Марії Вард» в обласному центрі Закарпаття місті ужгороді вже три роки надає прихисток та допомогу людям, які потребують підтримки.

    Дивовижною видалася четверта субота вересня. Свіжий і запашний ранок зустрічав нас лагідною посмішкою. Усе навколо було ніжним і ласкавим. Ще тепле осіннє сонце щиро зігрівало наше місто над Ужем своїми золотими промінчиками. У королівські різнобарвні шати вдяглися дерева: їхнє листя було схоже на шовковисті довгі вії чарівниці-красуні, які в цю вранішню суботню пору розчісував густим гребінцем вітерець. А вони тихенько говорили йому ніжні слова та рахували білі, пухнасті хмаринки в небі.
    Саме в такий день ми попрямували до «Римсько-католицького соціального центру Марії Вард», про який вже неодноразово чули від наших колег та ужгородців.
    Акуратний, гарний та високий будинок захований між багатоповерхівками ужгородського «нового району». Чистеньке подвір’я, рівно скошена трава та вимощені доріжки милують око багатьох та говорять самі за вдачу та порядність господарів.
    Коли ми підійшли до воріт соціального центру Марії Вард, на нас уже чекали. Сестра Мар'яна, яка працює в організації соціальним педагогом, зустріла своїх гостей з привітною і щирою усмішкою та словами: «Слава Ісусу Христу. Вітайте в нас». На що ми і відповіли: «Слава на віки Богу» та пішли за нею.
    Переступивши поріг благодійного організації, розумієш — цим людям справді не байдужі людські долі. Чистота та охайність, з якою ми зштовхнулися ще на подвір’ї, панувала і всередині будинку. Добротою та любов’ю були заряджені навіть стіни: фотографії з щасливими обличчями людей, що дивилися на нас із світлин, випромінювали вдячність та любов.
    26753.jpg26753_1.jpg26753_3.jpg26753_4jpg_0.jpgЯк розповіла нам сестра Мар'яна, «Римсько-католицький соціальний центр Марії Вард» був створений при парафії Пресвятої Трійці — Катехитичному центрі, у 2006 році. Директором цього закладу є сестра Кристина. Трьохповерховий великий будинок вміщує немало кімнат, які не пустують. Так, третій поверх благодійної організації слугує гуртожитком для молоді, яка приїхала навчатися до столиці Закарпаття. Тут є все: охайні кімнати, чистенька кухня з ванною, простора дитяча кімната, яка, завдяки своїм немалим розмірам, слугує місцем для проведення групових зустрічей та «полем гри» для місцевих дітлахів із багатодітних родин, що із задоволенням туди навідуються. Нас захопила майстерня, у якій всі бажаючі можуть творити свої маленькі шедеври. Шафи кімнати заповнені милими дрібничками: чашечками, що розфарбовані яскравими малюнками, а також кольоровими бусами, теплими шарфами та іншими «мініатюрами», куди творці вкладають частинки свого внутрішнього світу, власні надії, почуття та бажання. Стіл, що посеред кімнати, заповнений гіпсовими фігурками, які власноруч виливають та розфарбовують «майстри». Більшість цих робіт присвячені релігійній тематиці: образи Пречистої Діви Марії, що склала руки в щирій молитві чи тримає свого Сина — маленького Ісуса Христа, фігури ангелят та Великодніх кроликів…
    Вийшовши з майстерні, ми з сестрою Мар'яною пішли далі. Повільно спускаючись сходами донизу, на другий поверх, нашу увагу до себе привернули фотографії, які висіли на стіні та показували щасливі миті з життя благодійної організації Марії Вард: загальне фото та окремі портрети з щасливими лицями мешканців Центру, процес приготування до Різдвяної вечері та спільна праця у майстерні — усе це підтвердило неабияку опіку організації про людей, що проживають тут та звертаються сюди по допомогу.
    Другий поверх облаштований для молодих людей, які щойно вийшли із стін дитячих будинків і вступили на «стартову пряму» дорослого життя. Сестра Мар'яна розповіла, що одним із завдань працівників Центру — підготувати молодь до дорослого життя, ввести їх в соціум. Тому і назву для цієї гілки організації дали символічну — «Дім на півдорозі». Адже мешканці цього поверху вже не діти, але й ще не дорослі. Вони стоять на тому початковому етапі, від якого залежить їхнє подальше життя. Тому дуже важливим у цей час є отримати ті навички, які б спроектували їхнє майбутнє. Молоді мешканці «Дому на півдорозі» приходять туди, в основному, у вісімнадцятирічному віці.
    — Завдання нашого центру — дати поштовх до реального сьогодення: з усіма його проблемами та правилами, — ділиться далі з нами сестра Мар'яна. — Тобто, людина не має відчувати постійної потреби у нашій організації, а жити незалежно від нас і вчитися самостійно вже дбати про себе і своє майбутнє.
    Для того, щоб молодь почувала себе комфортно і захищено, крім кімнат та душових, на поверсі є і маленький комп’ютерний центр, який обладнаний всім необхідним для ефективного навчання студентів. А перепочити після некороткого навчального та трудового дня хлопці та дівчата можуть у затишній кімнаті для відпочинку. У ній вони мають можливість подивитися різноманітні програми телебачення та кінофільми, а також переглянути сайти Інтернету, почитати цікаві книги та полистати яскраві журнали.
    Не забувають про духовне життя у Центрі. Всі бажаючи, що мешкають у закладі мають можливість щовечора приходити на молитву в спеціально відведену для цього кімнату. Тут вони читають Святе Письмо та моляться до Господа Великого, Ісуса Христа — Сина Божого, Пречистої Діви Марії та до всіх святих.
    Оглянувши два поверхи, далі ми зійшли по чисто вимитих сходинках на перший ярус будівлі. Неабияк нас зацікавила гарна, світла та простора їдальня, куди навідуються попоїсти мешканці Центру. У ній є всі зручності для того, щоб приготувати для себе апетитну їжу та спокійно, смакуючи, пообідати чи повечеряти. На великі християнські свята, після Богослужіння, сюди приходять парафіянам із храму Пресвятої Трійці, щоб обговорити різні релігійні та житейські питання.
    Окрім цього, перший поверх слугує приймальною для нужденних, малозабезпечених людей. Вони мають можливість завітати сюди щосереди з 9 по 15 годину. У благодійній організації Марії Вард на них чекає їжа, чистий, випрасуваний одяг. Навідувачі можуть при потребі прийняти і душ. Це є важливим для людей, що шукають притулку.
    На закінчення нашої розмови, сестра Мар'яна розповіла, що коли не було соціального центру, безпритульні приходили по їжу до місії, що розташована поблизу церкви, у будь-який час. Щоб по-максимуму допомогти всім нужденним, з часом благодійна організації призначила один день, коли убогі можуть спокійно звертатися за допомогою до закладу. Але для дітей двері благодійного Центру завжди відчинені. Малюків тут нагодують, помиють та дадуть чистий одяг. А на християнські свята «Римсько-католицький соціальний центр Марії Вард» дарує всім тим, хто просить помочі, їжу, яку вони можуть забрати із собою.
    Після того як ми пішли із Центру, у нашій пам’яті випливали спогади про почуте і побачене. Усе нас вражало: акуратність і чистота приміщення та двору, доброта, ласка та чуйність сердець черниць, гарна і світла зустріч, розум і мудрість сестри Мар'яна.
    Від усієї душі дякуємо за щиру та теплу бесіду, яку почули самі і з якою ділимося з вами, наші дорогі читачі.




    Тетяна Горянка, член Національної спілки журналістів України,
    Вікторія Попович, журналіст, м. Ужгород

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору