ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Юрій Андрухович: "Хочу підживити чутки про свого позашлюбного сина..."

    25 січня 2021 понеділок
    Юрій Андрухович

    Із нетерпінням чекала зустрічі з патріархом сучасної української літератури, культовим письменником Юрієм Андруховичем, аби розпитати, як йому живеться у період економічної кризи, над чим працює, чи не надихають укотре загострені стосунки України з Росією...

    – Пане Юрію, чула, що ви ненадовго завітаєте на Форум видавців, який відбудеться 10–13 вересня у Львові...

    – Разом із Сергієм Жаданом та швейцарськими колегами Рафаелем Урвайдером та Педро Ленца на відкритті Форуму ми читатимемо свої нові твори… Втім уже наступного дня відлітаю до Австрії: з року в рік я відмовлявся від участі в тамтешньому літературному фестивалі, бо він завше збігався із Форумом. Цьогоріч майже нічого нового не представлятиму у Львові, тож вирішив поїхати на отой фестиваль, що в перекладі називається «Сіль мови» або «Мовна сіль» та проходитиме в австрійських Альпах. Окрім того, що двічі виступатиму зі своїми читаннями, представлю молодого ужгородського поета Андрія Любка. Він всюди стверджує, що є моїм позашлюбним сином. Я тепер хочу підживити ці чутки, що от і на фестиваль його забираю… (Сміється. – Авт.)

    – Пане Юрію, як часто у вашій родині звучить слово «криза»? Богослови вважають, що настала радше криза умів та сердець… Ви як гадаєте?

    – Як на мене, то з релігійної точки зору криза – це постійний стан, в якому перебуває людство, такий собі гріховний світ... Але тут ми маємо щось інше, це направду криза фінансово-економічна. І в моїй родині те слово звучить, бо всі ми пов’язані з медіа. А в нашій країні, здається, криза передусім вдарила по ньому, адже всі ЗМІ – не фінансово-незалежні, а є власністю якогось грошового мішка. І коли той мішок потрапляє в скруту, то починає обтинати жир, себто, те, без чого можна жити далі. А тим жиром є, приміром, сауна для футболістів «Шахтаря» чи та чи та газета або журнал. Але ми родиною …тримаємося!

    – А ви не перестали собі відмовляти в закордонних поїздках?

    – Ні. Наразі це щасливий збіг обставин, бо значною мірою мої літературні заробітки надходять з-за кордону, а там практично нічого не захиталося. Зокрема, в Німеччині видавництво, де виходять мої твори, хоч і нарікає на сповільнення продажу книжок, але ми, автори, поки цього не відчули…

    – Пане Юрію, відносини України з Росією вкотре загострилися… Не виникає ідеї знову щось написати, на кшталт «Московіади»?

    – Є одна ідея, але це зовсім не роман мав би бути. Думаю, що дуже непогано засісти б за щоденник параноїка, що день за днем фіксує якісь ексцеси з російського боку. Бо ж насправді ота підготовча акція триватиме кілька років, поки дійде до силового втручання. Відтак увесь світ скаже, як про Грузію: самі і винні.Тому, гадаю, зараз треба писати літопис того, що відбувається, аби було виразно видно, як усе насправді розвивалося. Я поки що відстежую, але ще не записую…

    – А над чим наразі працюєте?

    – Над книжкою у формі енциклопедії або словника, така собі моя автобіографічна мапа світу. Тобто я вибрав 111 міст, в яких побував, на кожну літеру абетки і розповідаю якусь історію. Звісно, я відвідав більшу кількість міст, але про деякі нема що сказати... Маю надію, що через рік книга вийде, оскільки в кількісних показниках наразі я наближаюся до половини – написав уже 52 історії...

    Розмовляла Жанна КУЯВА

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -2

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору
    Похожие новости