Юстиція Закарпаття про звернення до Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини – це міжнародний судовий орган Ради Європи, який  розглядає заяви, подані особами, що скаржаться на порушення своїх прав та свобод, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950р. та протоколами до неї, згоду на обов’язковість яких дана державою учасницею Конвенції та її протоколів.

Відповідно до ст. 34 Конвенції особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї подають до Суду саме заяву, а не позовну заяву чи інше звернення. Суд може розгляди лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію. Надсилати заяви можна лише проти дій або рішень органів державної влади (органів законодавчої, виконавчої, судової влади та ін..) однієї з держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних установ. Також заявники, які не бажають оприлюднення перед громадськістю даних про свою особу, мають право звернутись до Суду із запитом на анонімність і Суд може задовольнити запит про анонімність або надати її з власної ініціативи.

Перед тим як звернутися із заявою до Суду, повинні бути використані усі національні засоби захисту в державі, проти якої спрямовується заява, які могли б призвести до позитивного вирішення питання, яке є предметом оскарження.   

Заяву до Суду необхідно подати у шестимісячний строк. Цей шестимісячний строк зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати справу, прийняла у ній рішення, або коли заявник чи його юридичний представник були повідомлені про це рішення.  Датою подання заяви є дата, коли формуляр, що відповідає всім вимогам цієї статті, був надісланий на адресу Суду. Датою відправлення вважатиметься дата поштового штемпеля. Направляти заяву потрібно вчасно і виключно поштою на адресу: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, так як заява повинна надійти до Суду з оригіналом підпису заявника чи представника.

 01.01.2016 р. набула чинності нова редакція правил 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, в якому викладено умови, яких слід дотримуватися при зверненні до Суду та новий формуляр заяви. Адже раніше до Суду потрібно було подавати спочатку заяву про намір звернення до Суду з коротким викладом суті справи, а після повідомлення Секретаріатом Суду про прийнятність звернення, потрібно було подавати другу заяву з повним обґрунтуванням порушення своїх прав з додатками, а починаючи з січня 2016р. подається лише одна заява встановленої форми. Формуляр заяви до Європейського суду з прав людини, розміщений на його сайті http://www.echr.coe.int.

 Зміст заяви повинен містити:

(a) ім’я, дата народження, громадянство та адреса заявника і, якщо заявник є юридичною особою, повна назва, дата створення чи реєстрації, офіційний реєстраційний номер (за наявності) та офіційна адреса;

(b) якщо у заявника є представник, ім’я останнього, адреса, номери телефону і факсу та електронна адреса;

(c) якщо у заявника є представник, дата та оригінал підпису заявника в розділі формуляру, відведеного для довіреності; також у цьому розділі формуляру має бути оригінал підпису представника на підтвердження його/її згоди діяти в інтересах заявника;

(d) найменування Договірної Сторони або Сторін, проти яких подається заява;

(e) стислий і розбірливий виклад фактів;

(f) стислий і розбірливий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;

(g) стислий виклад інформації про дотримання заявником умов прийнятності, викладених у статті 35 § 1 Конвенції.

Заява подається заявником офіційною мовою однієї з країн, які ратифікували Конвенцію,тобто можна українською,а підписувати її може  заявник особисто або його представник. При чому якщо раніше обов’язково подавалась довіреність на представництво інтересів заявника, то тепер не потрібно направляти окрему довіреність, а у формулярі заяви лише слід заповнити розділ C або D в якому заявник своїм підписом підтверджує те, що уповноважує конкретну особу діяти від його імені, а представник  заявника своїм підписом підтверджує своєю згоду представляти інтереси заявника у Суді.

Додатки до заяви подаються у копіях не більше як на 20-ти сторінках, які не потрібно завіряти окремо, це можуть бути копії судових та інших рішень чи документи заходів, на які скаржиться заявник чи які підтверджують, що заявник використав усі національні засоби правового захисту. При цьому варто пам’ятати, що копії позовних заяв, апеляційні та касаційні скарги подаються з штампом вхідної кореспонденції канцелярії  відповідного суду. Також  документи, які долучаються як додатки  не слід скріплювати степлером, склеювати чи прошивати, копії документів  бажано щоб були односторонні та обов’язково складені в хронологічному порядку, пронумеровані та чітко позначені.

Документи, які додаються на підтримку заяви, повинні бути надані в хронологічному порядку, пронумеровані та чітко позначені.

Якщо вимоги, викладені в пунктах 1, 2 і 3 цієї статті, не були дотримані, Суд не розглядатиме заяву. Винятками є наступні випадки:

(a) якщо заявник надав ґрунтовні пояснення про причини невиконання цих вимог;

(b) якщо заява містить запит про вжиття термінових заходів;

(c) якщо Суд прийме відповідне рішення з власної ініціативи або на прохання заявника.

Також слід вказати, що 05 жовтня 2017 року Верховна Рада України ратифікувала  Протоколи № 15 та № 16 Конвенції, де одним із положень Протоколу №15 передбачено скорочення терміну подання заяви з 6 місяців до 4від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. А Протокол №16 закріплює право Верховного Суду звертатися до Європейського суду з прав людини за наданням консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї. Проте Протокол № 15 та №16 поки що не набрали чинності.

Правило щодо 4-місячного строку звернення до Суду буде застосовуватись лише через 6 місяців від дати, коли всі 47 країн – сторін Конвенції ратифікують Протокол № 15.

Судовий збір за подання заяви до Суду не сплачується, тобто розгляд справи здійснюється безкоштовно. Крім того, слід врахувати при підготовці заяви, що Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів чи  безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення. Однак, Суд розглянувши заяву особи може вказати на порушення однієї чи декількох норм Конвенції чи протоколів до неї та присудити справедливу сатисфакцію (відшкодування), а також вжиття державою-порушницею заходів загального та індивідуального характеру, це можуть бути наприклад: відновлення наскільки це можливо, попереднього юридичного   стану,  який  заявник   мав  до  порушення  Конвенції або внесення змін до чинного законодавства  та  практики  його застосування.

Отже, звернення до Європейського суду з прав людини дає можливість на додатковий механізм захисту порушених прав.

Головний спеціаліст з питань забезпечення

діяльності Уповноваженого у справах

Європейського Суду з прав людини

сектору судової роботи та міжнародного співробітництва

Головного територіального управління

юстиції у Закарпатській області С. В. Рурич