ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпатець облаштував побут родини ...на біогазі

    22 січня 2021 п'ятниця

    Двір приватного будинку директора автоагрегатного заводу "Меркурій" Івана Гергардта (м. Берегово Закарпатської обл.) нагадує експериментальний полігон.

    2065.jpg Тут і справді відбувається незвичайний експеримент. Заповзятливий закарпатець вирішив втілити в життя більшість сучасних розробок з галузі альтернативної енергетики, щоб отримати в результаті повну автономію від комунальних послуг, на якість яких ми постійно нарікаємо.

    "Перша ластівка" - це біогазова установка, яка вже височіє у дворі. Вона являє собою величезну цистерну з безліччю краників і датчиків. Поруч - теплиця, що не випадково, адже завдяки агрегатові всі відходи сільського господарства, залишки їжі і навіть звичайна трава перетворюються на добрива. А можна отримувати і власний біогаз, який виробляється в процесі бродіння біовідходів, використовувати його, як звичайний, наприклад, для обігріву приміщень. Можна за допомогою танкового компресора навіть заправляти автомобіль, що і робить Іван Гергардт.

    За необхідності з біогазу реально отримувати електроенергію (з одного кубічного метра - 2-3 кіловати). Але все ж найголовніше (і тут найбільші прибутки) - біогазова установка виробляє якісні, екологічно чисті добрива в твердому або рідкому вигляді (біогумус). У цих добривах немає нітритів, зерен бур'янів, яєць паразитів, відсутній навіть знайомий специфічний запах. Ще простіше - швидка, за лічені тижні або місяці, переробка таких біовідходів, як коров'ячий гній.

    На черзі у винахідника - вітряна установка, а можливо, навіть сонячні батареї. "У нас дуже багато про це говорять, а на ділі не бачимо ніяких зрушень, - міркує він. - Хоча наша країна неодмінно прийде до розуміння того, як нам стати врешті-решт енергетично та політично незалежними. Але для цього повинні вже зараз щось конкретно робити. Як я, наприклад".

    Іван Гергардт розповідає, як усе починалося: "Я дуже люблю копатися в саду, є в мене і виноградник. Не хотілося тільки труїти свою сім'ю хімікатами. А як інакше, адже нормальних добрив у продажу немає. Мій брат займається фермерством і ще в 90-х звідкись привіз кілька тонн біодобрив. Я теж вирішив спробувати, що це таке. Результат вразив: все стало буйно квітнути - і сад, і виноградники. Урожайність зросла в рази".

    Однак виявилося, що купити такі біодобрива на Закарпатті ніде. Іван Гергардт навіть поїхав за ними в Угорщину, але був шокований ціною.

    "У 2005 р. ми разом з провідними фахівцями почали думати про те, яку ще продукцію можна виготовляти на нашому заводі. І тоді я згадав про біогазової установки, яка виробляє добрива. Став читати літературу, шукати по інтернету однодумців. Зараз у мене є сайт з розділом про альтернативну енергетику (http: //ivan-gerh.livejournal.com/tag/биогазз). Завдяки цьому також отримав багато порад від знаючих людей".

    Тепер підприємець консультує інших. Адже його біогазова установка працює! "Це унікальна річ для України. Біогаз - універсальна технологія, яка дозволяє переробляти будь-який вид органічних відходів. А те, що при цьому ще й виділяється метан, дає свої плюси. Потенціал нашої країни - приблизно 35 млрд. кубометрів біогазу на рік. Тобто приватний сектор можна буде сміливо "відключати" від імпортного газу ".

    Виявляється, перші біогазові установки робили китайці ... кілька тисяч років тому. Вони були дуже примітивні. Вигрібну яму зверху щільно накривали, а через бамбукову трубочку виходив газ, що вивільняються у процесі бродіння. Подібний принцип діє досі, проте технологія змінилася. Сучасна установка складається з ємності для відходів, батарей нагріву, механізму змішування біомаси, кранів і температурних датчиків.

    "Такі агрегати повинні стояти на кожній свинофермі, - вважає Іван Гергардт. - Тоді там було б чисто, тепло і ніякого неприємного запаху. А свині приносили б доход не тільки завдяки м'ясу і салу".

    Щодо використання біогазу в побуті, тобто на домашній кухні, то в цьому також немає нічого складного. Звичайно, він потребує доочищенню, тому що лише на 60% складається з метану. "Проте в біогазі набагато менше шкідливих домішок, ніж в тому, що ми купуємо в Росії, - говорить Гергардт. - Раніше природний газ пропускали через очисні установки, чи роблять це зараз - дуже сумніваюся. Тому й наші жінки хворіють на рак, так як дихають на кухні різними смолами формальдегідів ".

    Багатьох цікавить, скільки коштує побудувати такий агрегат у себе на подвір'ї чи на фермі. Конструктор вважає, що так просто не можна підходити до цього питання. Спочатку потрібно підрахувати, скільки установок можуть дати реальну економію. Окупність устаткування - від 1,5 до 2,5 років залежно від технічних умов: чим інтенсивніший процес бродіння - тим дорожчий агрегат. Зрозуміло, що коштуватиме він не одну сотню гривень.

    Прикро тільки, що сьогодні фермерам практично не дають кредитів у банках на вигідних умовах. Хоча замовлення від місцевих закарпатських фермерів вже були, деякі навіть почали готувати місце для біогазової установки...

    "Мій досвід все одно будуть потихеньку переймати ті, хто ще не розучився думати головою", - говорить Іван Гергардт. Почувши, що на Закарпатті за допомогою іноземних інвесторів планують побудувати завод з переробки сміття, запропонував владі спорудити біореакторну установку, яка переробляла б значну частину сміття саме на екологічні добрива та біогаз. Однак до таких інновацій у нас ще не готові.

    Тому Іван Гергардт чекає кращих часів: коли в банках з'являться гроші, а в держави - розуміння, що потрібно врешті-решт реально дбати про власну незалежність. І починати слід саме з енергетичної сфери.

    Олександр Ворошилов, 2000

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору