ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпатська область потребує нової стратегії туристичного прориву

    30 жовтня 2020 п'ятниця
    Закарпаття не потребує реклами для туризму, необхідна нова стратегія розвитку

    Потенціал Закарпаття надзвичайно великий. Ми мали зростання по усім складовим індустрії туризму. До останнього часу, галузь туризму постраждала найменше.



    За нашими прогнозами, до кінця року повинний відбутись ріст, що пов’язаний з новорічно – різдвяними святами та активізацією діяльності гірськолижних баз. Якщо у 2004 році зафіксована цифра 250 тис туристів, то уже у 2008 році близько 500 тис., незважаючи на кризу, ми очікуємо зростання показника 2009 року до 700 тис., що зумовлено переорієнтацією туристів, при виборі зон відпочинку з закордону на місцевий ринок. Загалом на території Закарпаття діє близько 350 об’єктів відпочинку та оздоровлення, в котрих одночасно можна розмістити понад 20 тис чоловік.

    Ужгород як центр Закарпаття завжди був і буде цікавим для гостей Закарпаття, індивідуальних та гру туристів. За 260 км знаходиться центр Західної України Львів, котрий за рік притягує мільйони туристів. За 360 км від Ужгорода знаходиться м. Будапешт (Угорщина) та м. Краків (Польща) котрі за рік відвідують кілька мільйонів іноземних туристів. Все це поруч, і Ужгород або у центрі, або на кордоні даної зони прибуття. Але з туристом треба працювати, до туриста треба прийти, йому слід повідомити, про те, що поруч є територія котра варта вашої уваги. Де ви зможете безпечно перебувати, побачити та відвідати об’єкти культурно історичної спадщини. За 100 км від міста розташоване м. Кошице (Словаччина) з міжнародним аеропортом, котрий здійснює вильоти у 17 країн світу.

    1 млн. туристів для Ужгорода це не межа. Але повинна бути стратегія розвитку туризму, котра об’єднає навколо спільної мети, якісного зростання більшість учасників ринку. Котра чітко зафіксує дії та діяльність спрямовану на зростання, визначить напрями маркетингових комунікацій, створить нові робочі місця, котра жорстко регулюватиме питання якості послуг. Ужгород як і Закарпаття потребує некомерційної реклами за межами території, котра повинна чітко фіксуватись у стратегії та реалізовуватись у цільових зонах перебування туристів. А це територія України, Білорусії, Росії. Ну і звісно країни Центрально – Східної Європи, хоча мусимо відзначити, що турист з Європи до нас йде неохоче. Через ті чи інші бар’єри, конфлікти політики ціноутворення, сервісних служб.

    Ви спитаєте, чи вплинула криза на політику просунення міста, території? Скажу ні, б її нема. Так, була реклама окремих об’єктів, але вона залишилась, хоч і в меншому об’ємі. Ні область ні місто не приймає участь у туристичних ярмарках. Підготовлено окремі буклети та проспекти, що популяризують область, але у переважній більшості ця продукція поширюється серед тих, хто й так уже або відвідує край, або вже перебував.

    В Ужгороді працює близько 70 тур фірм, скажіть будь ласка, діяльність котрих зорієнтована на туризм за межами Закарпаття. А тепер скажіть яка з туристичних фірм популяризує Ужгород та наш край за межами Закарпаття? Максимум 1 чи 2, у межах своїх турів та програм.

    В Ужгороді працює понад 30 засобів розміщення, з номерним фондом понад 1500 місць. При 100 відсотковій завантаженості, протягом року вони можуть прийняти близько 500 тис туристів. Реально маємо 50%, або за рік продається 250 тис місць проживання, що приносить готельєрам у рік близько 40 млн. грн.

    В Ужгороді працює понад 150 закладів громадського харчування, котрі в рік обслуговують близько 0,75 млн. туристів, та роблять річний оборот близько 60 млн. грн.

    При чому, переважна кількість засобів розміщення та харчування здійснює діяльність через суб’єктів підприємницької діяльності, платників єдиного податку.

    Скільки коштів витрачається на рекламу? Де? На ці питання нескладно дати відповідь, аналізуючи наявну інформацію.

    Криза змінила пріоритети і багатьох українців, але бажання подорожувати, відпочивати залишилось. Інша справа, хто з названих фірм працює на українському ринку? Через кого? Так, через посередників. Котрі разом з популярними турами в Карпати продають і Закарпаття. На 1 – 2 дні. Але перш за все продають конкурентів, у Львівській, Івано-Франківській області, де клієнти проживають, лікуються у санаторіях.

    До економічної та психологічної кризи додалась ще й епідемія. Які дії учасників туристичного ринку ми спостерігаємо? Лише паніку, що є природнім, бо людина (незалежно від мети пересування), через страх втрати здоров’я та життя не поїде далі від своєї квартири. Карантин завершиться 23 листопада. Що далі? Сьогодні повинні діяти антикризові програми, котрі є комплексними, і повинні включати процеси оптимізації діяльності підприємств з врахуванням реальних потреб, тенденцій ринку.

    За рахунок чого? Це питання конкретне до кожного підприємства. Директору видніше, який у нього бізнес і як він здійснює діяльність. Але мусимо відзначити тенденції які стосуються усіх. Низький рівень якості роботи персоналу. Усі говорять про незадовільний рівень компетентності працівників сфери обслуговування, менеджерів, але не говорять про відсутність знань у керівників.

    Протягом 2009 року проведена діагностика та аналіз діяльності окремих підприємств індустрії гостинності м. Ужгорода та області. Нажаль, на 70% дії працівників не логічні, а дії менеджерів напрямів не відповідають очікуванням ринку. Чому? Та тому, що власники задоволені тим, як відбуваються справи. Турист їде, популярність зростала. Ніхто не звертав увагу на якість послуг.

    Як науковці, рекомендуємо створити професійну асоціацію фахівців індустрії гостинності Закарпаття, котра здатна об’єднати зусилля на подолання проблем галузі туризму.


    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору