Закарпатська садиба запрошує на відпочинок до 5-зіркового бункера

Одна із закарпатських агроосель не відзначається ні висотою, ні ліфтами, але має всі шанси потрапити до німецької книги “Божевільні готелі”.

До цього списку занесено і готель-літак у Новій Зеландії, і готель національних культур у Швейцарії. Наша закарпатська садиба “Ґрінґоф” унікальна тим, що стоїть на колишньому бункері. Відповідно, облаштована у військовому стилі.

Купуючи хатину в колишньому угорському селі Зуґе, тепер Гукливе, Євген із батьком і гадки не мали, що підмурівком у ній воєнний бункер. Це вже згодом місцевий історик розповів, що так звана угорська оборонна лінія Арпада, розтягнута на 600 км вздовж старого радянського кордону у Східних Карпатах, проходила і через це обійстя. Восени 44-го вона мала завадити Червоній армії захопити Закарпатську Україну. Лінія налічувала величезну кількість дзотів, дотів. Вона не була суцільною, але там були дзоти зв’язані окопами.

Так починається екскурсія по садибі. Спершу - карта. Далі – закамарки бункера. Про їх історичне призначення можна судити з табличок. Зокрема, тут збиралися на свої наради угорські офіцери – німецькі союзники. Нині це курилка і місце для перегляду фільмів, у тому числі документальних. Поруч був свята-святих – арсенал зброї. Тепер - напоїв.

Євген Сухецький, управитель садиби: “Вина у нас закарпатські, паленка закарпатська, пиво теж закарпатське. Тому що люди, як правило, приїздять, хочуть спробувати чогось нового”.

А от приміщення під гардеробну призначення не змінило.

Євген Сухецький, управитель садиби: “Ящички спеціально для військових, які зберігали тут свої речі, шинелі. Склад зброї був знизу. А зараз ми спеціально для кожного номера, для кожного туриста маємо для їхньої зброї, тобто лиж”.

Верхня частина садиби уже повоєнна. Однак кожен із 9 номерів присвячений певній військовій лінії, що проходили територією Закарпаття. Нині тут лише світлини, але планують ще й історичні довідки у великих рамах. Серед розваг обов’язково – походи уздовж лінії Арпада. Маршрути розроблені від кількагодинного до кількаденного походу з ватрою і ночівлею у наметах.

Сергій Грига, провідник при садибі: “Позаду нас хребет Боржава. Майже кожна вершина його - то був опорний пункт. Вони оточені системою траншей і окопів, їх видно дотепер”.

Сергій Грига, провідник при садибі, Карпатським хребтом ходить півжиття. Стільки ж вивчає і угорську оборонну лінію. Каже, чимало з її об’єктів і досі не розгадані.

Це - найбільш унікальний бункер лінії оборони Арпада. Його будівництво вели у великому секреті. Місцевого населення не залучали, а румунських солдатів-штрафників, які і провадили роботи, по завершенню розстріляли до одного.

Виходу з цього бункера не знайшли донині. Наразі пройдено кількасот метрів уздовж і кілька десятків углибину. З нас вистачило і 7-ми, тим більше, що унизу ті ж здебільшого вузькі галереї.

Сергій Грига, провідник при садибі: “Що собою являє цей об’єкт лінії оборони Арпада, судити дуже важко. Документів, на жаль, немає. Після війни відразу дуже довго цей об’єкт досліджувало НКВД, сюди нікого не допускали”.

Але пан Сергій упевнений, що бункер призначався не так для солдатів, як для техніки.

Завершена 43-го, ця потужна оборонна система, названа на честь династії угорських князів Арпадовичів, великих боїв під час Другої світової так і не дочекалася. Червона Армія вдалась до суворівського маневру - пішла в обхід через Свидовецький хребет і наступала в інших напрямках.

Військову історію того часу Євген у садибі накопичуватиме. У дальших планах – музей, а до Великодня збирається спорудити на вході будку з манекеном угорського вояка, шлагбаум, бліндаж та огорожу з колючого дроту з прожектором. Випробувальний заїзд пройшов весело, наступний – 20-го січня.