Закарпатське Берегово — не Умань, але хасиди й до нас у гості їдуть (ФОТО)

...Учора я знову випадково опинився в тому місці рідного міста, де, очевидно, волею долі мав бути. Чи, можливо, не мав там бути -- навіть не знаю, яку філософську категорію обрати. Тобто опинився на цій "берегівській" квадратурі абсолютно випадково. Міг, звичайно, тої години минулої середи (5. 02. 2020 року) перебувати вдома за комп'ютером чи в кафе смакувати каву, гостювати десь у товаришів, невістки з онучкою, просто гуляти у сквері чи бути на прийомі в мера, у від'їзді тощо... А вийшло так, що довільно стояв і балакав із товаришами на вул. Сечені (в районі крамниці кондвиробів "Вацах"), коли побачив на диво рідкісну картину: перебування у Берегові великої кількості ось цих осіб своєрідної зовнішності -- хасидів. Подумалося: невже переплутали зі своєю "столицею"  -- містом Умань..? Зненацька з'явилися з-за рогу вул. І. Зріні та всією юрбою зупинилися біля "Рульки". А потім, на чолі з двома "цивільними" провожатими та ніби грізним із виду сивуватим старшим групи, почимчикували собі далі -- у центр Берегова. Вони -- це бородаті пани-чоловіки в чорних капелюхах і такого ж кольору "циліндричної" форми пальтах, дехто в специфічних окулярах (були у цьому гурті також кілька жіночок), які предсталяють єврейський релігійний рух. Їхня хода  неабияк скрасила майже обіднє місто, пожвавила його людський рух. Тобто виник неочікуваний "оживляж". Бо всі, хто став свідком цієї неймовірно колоритної "живої" картини, не могли повірити, що Берегово "окупувала" така велика кількість хасидів. Тобто людей, як у нас кажуть, із довгими й звивисто-кучерявими "песликами" на скронях  (висках). Вони надто поспішали, і коли я від несподіванки трохи "оговтався", євреї вже і нашу компанію минали. Одне встиг почути угорською, що йдуть подивитися "велику синагогу", тобто теперішній Будинок культури. Звісно, євреям, та ще й цього релігійно-містичного руху, який, між іншим, зародився на Україні кілька століть тому, цікаво було подивитися, що коїться з цією культовою спорудою, яка раніше слугувала молитовним домом для тисяч предків цієї національності. Зараз тут і насправді культурницький об'єкт, який був перероблений у 60-х роках минулого століття на так званий радянський лад (читай -- стандарт)? Однак, через реконструкції та ремонти, таки багато втратив від свого первісного виду. Але всерівно залишається архітектурно-історичною пам'яткою. Та це вже інша тема цієї теми.
Наразі скажемо, що ці "незвичайні" гості довго біля колишньої синагоги не стояли, бо через 15-20 хвилин уже поверталися назад. Очевидно, до малого "єврейського молитовного дому", де, як виявилося, вони й призупинилися. Тут, у цій синагозі, безперечно, була екскурсія, хасидам усе побачене було цікаве, адже сюди приходили та проявляли свою духовність їхні пращури. А детальніше щодо цього релігійного напрямку, то про нього сказано у Вікіпедії. Ось такою була середа у Берегові, коли його "окупували" ці симпатичні бородані-жиди. У якісь миті здалося, що ми, як уже вище зауважив, місто Умань. Але ж ні, на кілька годин його просто "захопили" хасиди. На моє запитання, чи знали в мерії про їхній візит, міський голова Золтан Бабяк відписав: так, їхня активність відчувалася, бо гостювали не один-два чоловіки-євреї, а кілька їх десятків. Зрозуміло, вони й викликали серед берегівчан підвищений інтерес, бо не кожного дня у нас гостюють хасиди...

Михайло Папіш, Берегово